Ухвала суду № 138610528, 28.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відкриття провадження у справі про банкрутство

28.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4092/26за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 34-А, прим. 48; ЄДРПОУ 32365441)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3; ЄДРПОУ 40529883)

про визнання банкрутом

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники:

від ініціюючого кредитора: Ювко В.О., адвокат;

від боржника: Дєянов А.М., керівник.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" (далі - ініціюючий кредитор) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою (подано через систему "Електронний суд") про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД" (далі - боржник), у якій просить:

1) Визнати кредиторські вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД" на загальну суму 661 804,28 грн., з яких:

- 534 957,28 грн - вимоги четвертої черги;

- 126 847,00 грн - вимоги першої черги.

2) Призначити розпорядником майна арбітражну керуючу Потупало Наталію Ігорівну (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1167 від 02.07.2013) у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД".

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 матеріали заяви передано на розгляд судді Бєлік В.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД" до розгляду, призначено підготовче судове засідання на 28.07.2026 о 15:30 год.

16.07.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" - адвоката Забаріна Антона Федоровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" - адвоката Забаріна Антона Федоровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Підготовче судове засідання, яке призначене на 28.07.2026 о 15:30 год., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" - адвоката Забаріна Антона Федоровича.

24.07.2026 від боржника до суду надійшов відзив на заяву кредитора про визнання банкрутом, у якій просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" (код ЄДРПОУ: 32365441) у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД (код ЄДРПОУ: 40529883).

27.07.2026 від ініціюючого кредитора до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.

27.07.2026 від ініціюючого кредитора до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

27.07.2026 від ініціюючого кредитора до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.

28.07.2026 від боржника до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання суд встановив наступне.

За загальними правилами ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: перелік обставин, які є предметом доказування у справі; перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Згідно правил ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання як: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

Звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД зумовлене наявністю у боржника заборгованості перед заявником у загальному розмірі 534 957,28 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД своїх договірних (договір № 003/02 від 01.02.2017) зобов`язань щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

На обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на наявність у боржника невиконаних грошових зобов`язань за видатковими накладними від 17.11.2021 № АП-1611018 та від 14.12.2021 № АП-1412030, а також нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання інфляційних втрат і трьох відсотків річних, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.

Заявник зазначає, що у зв`язку з несплатою боржником заборгованості ТОВ НВП АГРІНОЛ направило на адресу ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД претензію від 25.04.2025 № 25/04-1, у якій вимагало протягом семи календарних днів з моменту її отримання сплатити основну заборгованість у розмірі 289 300,00 грн, а також санкції за порушення строків виконання грошового зобов`язання у загальному розмірі 28 869,67 грн.

Крім того, заявник вказує, що у зв`язку із втратою первинних документів внаслідок тимчасової окупації м. Бердянська, де до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації знаходилося місце його реєстрації, ним було направлено претензію від 28.04.2025 № 28/04-1, у якій просив боржника надати копію договору поставки товару № 003/02 від 01.02.2017, підписати акт звірки взаєморозрахунків та видаткові накладні, а також надати податкову звітність з податку на додану вартість за 2021 2024 роки в частині відображення господарських операцій із ТОВ НВП АГРІНОЛ.

Заявник також зазначає, що 28.05.2025 на адресу боржника було повторно направлено відредаговану претензію вих. № 28/05-1 від 28.05.2025.

За твердженням заявника, ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД залишило зазначені претензії без належного реагування, не виконало викладені в них вимоги та не погасило наявну заборгованість, що стало підставою для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У зв`язку з простроченням виконання боржником грошових зобов`язань заявником нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, а саме:

- за видатковою накладною № АП-1412030 від 14.12.2021 на суму основного боргу 226 800,00 грн за період з 15.12.2021 по 01.07.2026 нараховано 161 551,48 грн інфляційних втрат та 30 925,58 грн трьох відсотків річних, усього 192 477,06 грн;

- за видатковою накладною № АП-1611018 від 17.11.2021 на суму основного боргу 62 500,00 грн за період з 18.11.2021 по 01.07.2026 нараховано 44 519,26 грн інфляційних втрат та 8 660,96 грн трьох відсотків річних, усього 53 180,22 грн.

Таким чином, за розрахунком заявника загальний розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних становить 245 657,28 грн, а загальний розмір кредиторських вимог, з урахуванням основної заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, складає 534 957,28 грн.

Поряд із цим, ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД подало відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому заперечило проти заявлених кредиторських вимог та просило відмовити у відкритті провадження у справі, посилаючись на їх спірний характер.

Так, боржник зазначає, що надані заявником видаткові накладні від 17.11.2021 № АП-1611018 та від 14.12.2021 № АП-1412030, а також товарно-транспортні накладні від 17.11.2021 № АП-0001711015 та від 14.12.2021 № 0001412030 не можуть бути належними та допустимими доказами поставки товару, оскільки не містять обов`язкових реквізитів, зокрема підписів уповноваженої особи ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД, яка діяла б на підставі належним чином оформленої довіреності, а також відбитка печатки підприємства. На думку боржника, заявником не надано інших належних доказів, які б підтверджували фактичне транспортування товару, його передачу та оприбуткування боржником.

Крім того, боржник заперечує проти використання як доказу акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2025, зазначаючи, що вказаний акт не містить відомостей про уповноважених представників сторін, не був отриманий ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД та не підписаний його уповноваженою особою, а відтак не підтверджує наявність заборгованості.

Також боржник вказує на наявність спору щодо розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних. На його думку, значна частина кредиторських вимог складається саме із сум, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, правильність методики та періодів їх нарахування є спірною, а тому такі вимоги не можуть вважатися безспірними до моменту їх встановлення судовим рішенням, що набрало законної сили.

Окрім цього, боржник зазначає, що заявником направлялися адвокатські запити до контролюючого органу щодо підтвердження відображення податкового кредиту за податковими накладними № 635 від 14.12.2021 та № 896 від 17.11.2021. На думку боржника, обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та їх податкового обліку є спірними та підлягають дослідженню в межах позовного провадження.

Також у відзиві зазначено, що поставка товару здійснювалася на підставі усної домовленості сторін, а не письмового договору.

Заперечуючи проти відкриття провадження у справі про банкрутство, боржник також посилається на відсутність ознак своєї неплатоспроможності. Зокрема, ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД зазначає, що здійснює реальну та систематичну господарську діяльність відповідно до статутних цілей, своєчасно виконує поточні зобов`язання перед контрагентами, орендодавцями та постачальниками, не має заборгованості зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, а також володіє достатнім обсягом оборотних і необоротних активів, що, на його думку, підтверджується поданою до суду фінансовою звітністю.

З огляду на викладене боржник вважає, що звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності спору про право та за відсутності ознак неплатоспроможності є зловживанням правом на судовий захист та суперечить вимогам статті 13 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД, суд дійшов висновку, що заявником не доведено безспірності заявлених кредиторських вимог до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 КУзПБ надано визначення таким термінам:

- банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки";

- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Частиною п`ятою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому КУзПБ. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частини третя-п`ята статті 39 КУзПБ).

Встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Суди повинні надавати оцінку про наявність спору про право в контексті правовідносин, які виникли саме між боржником та ініціюючим кредитором, а не боржником та іншими кредиторами, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.

Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Частиною першою статті 39 КУзПБ унормовано, що у підготовчому засіданні здійснюється перевірка господарським судом обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас, зазначена норма КУзПБ не встановлює обов`язку саме кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника (частина третя статті 39 КУзПБ). Водночас, положеннями статті 39 КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок перевіряти можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України. Такими критеріями є: відсутність у будь-якого доказу заздалегідь встановленої сили; кожен доказ має оцінюватися як окремо, так і у сукупності з метою встановлення їх вірогідності та взаємозв`язку.

Водночас суд не наділений на стадії розгляду заяви ініціюючого кредитора правом дослідження та оцінки укладених правочинів на предмет їх фіктивності або на предмет наявності обставин, які свідчать про те, що такі правочини є фраудаторними (фіктивними), оскільки положеннями КУзПБ прямо передбачено "інструменти" (див. статті 42, частину другу статті 61 КУзПБ тощо), які надають учасникам провадження у справі про банкрутство оскаржити такі правочини або притягти винних осіб до відповідальності за їх вчинення та мінімізувати негативний вплив як на окремих учасників провадження у справі про банкрутство, так і на таке провадження в цілому вже після його відкриття.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Разом з тим, надаючи оцінку заяві ініціюючого кредитора та поданим з такою заявою документам, суд повинен дотриматися балансу, який унеможливить підміну однієї процесуальної (процедурної) дії, передбаченої КУзПБ, іншою (наприклад, перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні процедурою розгляду заяви недійсності (фраудаторності) окремого правочину боржника).

Для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають дві можливі підстави:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

Законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Водночас, правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

З огляду на викладене, суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно з якою встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому наявність спору про право, згідно з наведеними вище правовими висновками Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:

(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

За змістом КУзПБ кредитор (и), який (і) звернувся (лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 908/1336/23.

Щодо поняття "спір про право" в розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ, суд звертається до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, згідно з якою спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/862/22.

Суд враховує, що боржником заперечується сам факт виникнення грошового зобов`язання, належність і допустимість доказів поставки товару, розмір заявленої заборгованості, а також правомірність нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Такі заперечення стосуються встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність і розмір грошових вимог кредитора, потребують дослідження та оцінки доказів, а відтак свідчать про наявність між сторонами спору про право.

В даному випадку наявність спору щодо обставин поставки та обсягу поставки підтверджує і сам заявник з огляду на клопотання про витребування доказів від Головного управління ДПС у Дніпропетровської області щодо обставин виникнення права на податковий кредит та його використання боржником стосовно господарської операції за спірною накладною.

До того ж боржником надані копії платіжних доручень якими підтверджується сплата грошових коштів на адресу заявника в загальній сумі 260 000,00грн. в період 02.12.2021 06.06.2022.

Відтак, наявні ознаки господарського спору між сторонами. Зазначений спір не може бути вирішений у межах підготовчого засідання у справі про банкрутство, строки проведення якого обмежені положеннями частини другої статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства. Встановлення обставин щодо факту поставки товару, належного оформлення первинних документів, наявності та розміру заборгованості, а також правомірності нарахування передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України сум має здійснюватися у позовному провадженні з дотриманням принципів змагальності та безпосереднього дослідження доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД за заявою ТОВ НВП АГРІНОЛ.

Оскільки судом встановлено наявність спору про право між сторонами щодо заявлених кредиторських вимог, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, заява ТОВ НВП АГРІНОЛ задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, суд зазначає, що у підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті, а у відповідності до положень частини другої ст. 36 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Таким чином, господарський суд обмежений у правах щодо розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у строки, що перевищують визначені частиною другою ст. 36 КУзПБ, що виключає можливість надання учасникам справи часу для надання додаткових пояснень та доказів по справі.

За змістом постанови Верховного Суду від 15.06.2021 по справі № 904/3074/20 судом касаційної інстанції зазначено про відсутність у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство можливості вирішення спору про право, що, в свою чергу, пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

За викладених обставин, враховуючи недоведеність обґрунтованості визначеної ТОВ НВП АГРІНОЛ заборгованості за поставлений товар у розмірі 289 300,00 грн, а також наявність заперечень ТОВ "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД" щодо правильності здійсненого ініціюючим кредитором розрахунку, суд дійшов висновку, що заявником не доведено безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника. Зазначене свідчить про наявність між сторонами спору про право, який не може бути вирішений у підготовчому засіданні, строки проведення якого обмежені положеннями частини другої статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ: Кредитор - юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами.

Відповідно до ч. ч. 5, 6, 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не доведено безспірності вимог до боржника, а між сторонами наявний спір про право, який не підлягає вирішенню у підготовчому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД".

Керуючись ст. 1, 8, 9, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство АГРІНОЛ" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД".

Ухвала набирає законної сили за моменту її прийняття - 28.07.2026 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано - 30.07.2026.

Суддя В.Г. Бєлік