Рішення № 138609675, 30.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/918/22

Провадження №2/726/717/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г.Й., представника позивача Аннюк В.В. представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

03.08.2022 року заочним рішенням позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено.

Адвокат Павалюк Г.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення та просила його скасувати та призначити справу до розгляду.

17.06.2026 року ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці заочне рішення від 03.08.2022 року скасовано та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у позові посилається на те, що АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 04.10.2005 року уклали кредитний договір CVY0AA00000719. Згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 11 531, 15 доларів США на термін до 02.10.2008 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 11 531,12 доларів США.

Позивач вказує, що у зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 13.05.2022 року, має заборгованість 59909,81 доларів США з яких:

- заборгованість за тілом кредита 5210,98 доларів США;

- заборгованість за відсотками 21723,15 доларів США;

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 132,00 доларів США;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 32 843,68 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язання за договором CVY0AA00000719 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір Поруки.

10.07.2026 року представник позивача спрямував до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд залишити без розгляду позовні вимоги в частині позовних вимог до відповідачки ОСОБА_3 .

Просив стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Договором №CVY0FF00000719 від 04.10.2005 року в розмірі 32066,13 доларів США, яка складається з наступного:

- 5210, 98 (долар США) - заборгованість за кредитом ( тілом кредиту);

- 21 723, 15 ( долар США) заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 132,00 (долар США) заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 5 000,00 (долар США) пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також понесені позивачем судові витрати.

Адвокат Павалюк Г.В. спрямувала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що зважаючи на умови кредитного договору та розрахунок заборгованості, що наданий Банком до позову, Банком правомірно здійснено нарахування в межах строку кредитування (з 04.10.2005 по 02.10.2008) заборгованості:

за тілом кредиту у розмірі - 5210,98 дол.США;

за відсотками у розмірі - 1353,31 дол.США;

за комісією у розмірі - 132 дол.США.

Однак, вважає, що вказана заборгованість не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , оскільки просить суд застосувати до вказаних вимог строк позовної давності.

Строком повернення кредиту є 02 жовтня 2008 року, а з розрахунку заборгованості вбачається, що після вказаного строку позичальник не сплачував на користь банку жодних платежів на погашення боргу за кредитом.

Таким чином, з наступного дня, а саме з 03 жовтня 2008 року почав спливати 3-річний строк позовної давності щодо вимог про стягнення тіла кредиту 5210,98 дол. США, відсотків 1355,31 дол. США та комісії 132 дол.США, які нараховані в межах строку кредитування (з 04.10.2005 по 02.10.2008). Строк позовної давності щодо вказаних вимог сплинув 03 жовтня 2011 року, проте позивач звернувся з позовом до суду лише 01 липня 2022 року, тобто за межами строку позовної давності.

Щодо нарахування пені.

Хоча заборгованість позивачем розрахована станом на 13.05.2022 року, пеня позивачем розрахована включно по березень 2020 року, а з квітня 2020 року по 13.05.2022 року позивач пеню не нараховував та не заявляв до стягнення. Таким чином, за період в межах строку позовної давності протягом котрого пеня могла бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 банк пеню не нараховував та не заявляв до суду про її стягнення.

Умовами кредитного договору передбачено ( п.2.2.2) , що позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до р.1.1, п.2.3.3 даного Договору.

В п.1.1 визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки в розмірі 1,33 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом за період користування кредитом з 04.10.2005 року по 02.10.2008 року.

Зазначає, що здійснюючи тлумачення умов кредитного договору, слід дійти до єдиного правильного висновку, що умови договорів, на яких АТ КБ «Приватбанк» грунтує свої вимоги зі сплати процентів, розташовані в розділ договору, які регулюють правомірну поведінку сторін.

Окрім того, як слідує з наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позивач нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України, що унеможливлює задоволення позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом нарахованих за межами строку кредитування (терміном повернення кредиту є 02.10.2008 року) за період з 03.10.2008 року по 30.04.2019 року у розмірі 20 367,84 доларів США (всього заявлено до стягнення нарахованих відсотків 21 723.15 доларів США, з них в межах строку кредитування з 04.10.2005 року по 02.10.2008 року - 1355,31 доларів США за межами строку кредитування з 03.10.2008 року по 30.04.2019 року - 20 367,84 доларів США).

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення позовних вимог. Та вважає, що не строк на звернення до суду не пропустив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак його адвокат Павалюк Г.В.

у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати положення ЦК України щодо спливу строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог.

Суд, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № CVY0AA00000719 від 04.10.2015 року, відповідач отримав кредит в сумі 11 531,15 доларів США (а.с. 10-11).

Із розрахунку заборгованості за договором № CVY0AA00000719 від 04.10.2015 року укладеного між Приватбанком та ОСОБА_2 станом на 02.07.2026 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість на загальну суму 32 066,13 доларів США, яка складається з наступного:

- 5210, 98 (долар США) - заборгованість за кредитом ( тілом кредиту);

- 21 723, 15 ( долар США) заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 132,00 (долар США) заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 5 000,00 (долар США) пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором (а.с.126).

В забезпечення виконання зобов`язання за Договором № CVY0AA00000719 від 04.10.2015 року між АТ КБ «ПриватБАнк» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки від 04.10.2005 року (а.с.12).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, факт укладення договору та його умови сторонами не заперечують. Дослідженими у справі доказами підтверджується виникнення у відповідача зобов`язання перед позивачем та факт його належного невиконання.

Однак, вказана заборгованість не підлягає стягненню з Відповідача ОСОБА_2 , оскільки останній просить суд застосувати до вказаних вимог строк позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Умовами кредитного договору сторонами строк позовної давності не збільшувався.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строком повернення кредиту є 02 жовтня 2008 року, а з розрахунку заборгованості вбачається, що після вказаного строку Позичальник не сплачував на користь банку жодних платежів на погашення боргу за кредитом.

Таким чином, з наступного дня, а саме з 03 жовтня 2008 р. почав спливати 3-річний строк позовної давності щодо вимог про стягнення тіла кредиту 5210,98 дол. США, відсотків 1355,31 дол. США та комісії 132 дол. США, які нараховані в межах строку кредитування (з 04.10.2005 по 02.10.2008). Строк позовної давності щодо вказаних вимог сплинув 03 жовтня 2011 р., проте позивач звернувся з позовом до суду лише 01 липня 2022 року, тобто за межами строку позовної давності.

Згідно ч. 4. ст. 267 ЦК України: Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_2 просить суду застосувати при вирішенні спору у даній справі положення Цивільного кодексу України щодо спливу строку позовної давності щодо всіх заявлених ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 позовних вимог.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду після спливу встановленого законом строку позовної давності, при цьому підстав для його переривання, зупинення чи поновлення судом не встановлено.

Відповідно до статтей 256, 257,261, 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійною підставою для відмови у позові. Тому, незважаючи на підтвердження факту існування між сторонами договірних правовідносин та зменшення позивачем розміру позовних вимог, суд позбавлений правових підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими по суті заявленого права, однак не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267, 509, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 8, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Позовні вимоги в частині позовних вимог до відповідачки ОСОБА_3 - залишити без розгляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк