Рішення № 138609638, 15.07.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/6087/25

Номер провадження 2/725/2010/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі :

головуючого судді О.І. Галичанського

при секретарі судових засідань Тарновецькій Х.Ю. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит » про визнання недійсним договору споживчого кредиту ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із вказаною позовною заявою , у якій стверджує, що 20.03.2025 року між нею та ТОВ «ФК «Макс Кредит » було укладено договір споживчого кредиту №00-10269925.

Укладення договору відбулося шляхом приєднання до публічної оферти через інтернет-сайт відповідача та підтвердження одноразового ідентифікатора , надісланого на мобільний телефон.

Відповідно до п. 2.1. Договору позикодавець надає позичальнику позику у сумі 6000 грн.

Крім того, одноразова комісія за послуги кредитодавця становить 1200 гривень , тобто 20 відсотків від суми кредиту. Загальна сума , яку позичальник повинен повернути за кредитом становить 31504 гривень , що у 3,58 рази перевищує суму самого кредиту.

Вважає, що договір є нікчемним, оскільки укладений з порушенням вимог законодавства, зокрема, стверджує, що її було введено в оману щодо істотних обставин, що є підставою для визнання його недійсним .

Додає , що умови договору підлягають визнанню нікчемними, а сама практика їх застосування є порушенням прав споживача та свідченням недобросовісної поведінки кредитодавця.

Крім того вказує, що правочин укладався за умов інформаційної асиметрії, яка позбавила позичальника реальної можливості оцінити свої фінансові зобов`язання, що є істотним порушенням прав споживача.

Враховуючи наведене , просить суд встановити нікчемність договору споживчого кредиту № 00-10269925 від 20.03.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит » ; визнати недійсними положення договору, які передбачають:

- утримання одноразової комісії у розмірі 1200 грн;

- нарахування неустойки у розмірі, що перевищує 100% від суми простроченого платежу;

- процентну ставку , яка веде до загальної вартості кредиту понад подвійну суму;

- положення про одностороннє втручання у права позичальника, у тому числі з передачею даних третім особам, а також стягнути з відповідача судові витрати .

У судове засідання позивачка не з`явилася . Скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовільнити позов.

Представник відповідача ТзОВ « Фінансова компанія «Макс Кредит » у судове засідання не з`явився. Скерував до суду заяву , у якій стверджував , що Товариство з обмеженою відповідальність « ФК « Макс Кредит» заперечує проти задоволення позову. Вказує, що укладенню електронного договору позики передували поетапні дії позивача з реєстрації як користувача на сайті відповідача шляхом створення унікального аккаунта користувача (особистого кабінету) та заповнення анкети позичальника з його особистими персональними даними, паспортними даними, реєстраційним номером облікової картки платника податків, номерами контактних засобів зв`язку (телефонів), місяця фактичного проживання і місця реєстрації, обставина чого не заперечується позивачем.

Також вказує, що умови кредитного договору погоджені сторонами до його укладення, викладені в тексті кредитного договору у спосіб, що не допускає їх подвійного тлумачення. Всі суми у їх грошовому вимірі, зобов`язання щодо сплати яких бере на себе позичальник, відображені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною кредитного договору. На його думку, укладення кредитного договору на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі позивача, шляхом вчинення свідомих дій та не суперечить вимогам чинного законодавства. Як вбачається з кредитного договору, в розділі "реквізити та підписи сторін" кредитного договору під реквізитами позичальника містяться електронні дані у вигляді цифрової послідовності, введені позивачем у відповідне вікно на сторінці сервісу, які призначені для ідентифікації позивача. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить но наступного висновку.

20.03.2025 між ТзОВ « Макс Кредит » та ОСОБА_1 укладено договір позики № 00-10269925.

Відповідно до умов даного договору , його було укладено дистанційно шляхом добровільного заповнення та підписання Позичальником в Особистому кабінеті позичальника, через визначену Позикодавцем форму цього договору позики, що одночасно є акцептом електронного правочину.

Договір підписано зі сторони Позичальника електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором, який автоматично згенеровано Інформаційно-комунікаційною системою Позикодавця у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (коду) та надіслано Позичальнику шляхом смс-повідомлення на номер телефону, зазначений Позичальником при реєстрації Особистого кабінету.

Позичальник підтверджує, що усвідомлює наслідки підписання цього Договору аналогом власноручного підпису - електронним підписом одноразовим ідентифікатором, і погоджується з такою формою укладення Договору та з його наслідками.

Договір підписано зі сторони Позикодавця кваліфікованим електронним підписом директора Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, який створено та використано відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Позичальнику було запропоновано здійснити ідентифікацію за допомогою технічних засобів, що використовуються Позикодавцем при провадженні діяльності.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до умов укладеного договору, позикодавець у день укладення цього Договору надає Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 6000 гривень на умовах строковості, зворотності, а Позичальник зобов`язується повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позикою, визначені цим Договором, та у строки, встановлені Графіком платежів.

Договором також визначено основні умови кредитування ; пільговий період користування сумою позики ; сплату процентів за фіксованою процентною ставкою; сплату комісії , пов`язаної з укладенням , обслуговуванням договору : вартісні показники загальної позики; денну процентну ставку та орієнтовну річну процентну ставку .

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачка підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору, підписавши даний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 5 статті 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положення ч. 2 ст. 215 ЦК України встановлюють, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд вважає, що позивачкою не надано доказів тому , що оспорюваний кредитний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи наведене , керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надіслати позивача та відповідачам копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному Законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.