Ухвала суду № 138609483, 30.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-з/712/47/26

Справа № 712/10394/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕКС» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.

Крім того, подав до суду заяву про забезпечення вище вказаного позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕКС», що обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК» (МФО 351005), а також на будь-яких інших рахунках, відкритих на ім`я відповідача в банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог 42 255 375,82 грн., а також накласти арешт на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕКС» у межах суми позовних вимог 42 255 375,82 грн., з тим, що сукупна вартість арештованих грошових коштів та майна не повинна перевищувати 42 255 375,82 грн., оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши подану заяву, вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2023 року у cправі № 904/1934/23 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Це означає, що особа, яка просить накласти арешт на майно чи кошти, повинна конкретизувати об`єкти, на які суд має накласти арешт (наприклад, зазначити конкретні банківські рахунки, їх реквізити, найменування банківських установ, ідентифікаційні дані транспортних засобів, реєстраційні номери об`єктів нерухомості тощо).

З наведеного випливає, що відомості про те, на яке саме майно позивач просить накласти арешт, на яких конкретно рахунках (зазначення їх номерів) та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Разом з тим, звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в сумі 42 255 375,82 грн., позивач не надав жодних доказів щодо наявності у власності відповідача відповідних рахунків, зокрема і того рахунку, про який зазначив позивач у заяві, та розміру облікованих за такими рахунками коштів.

Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів розмірними із заявленими позивачем вимогами. Відсутність відомостей про рахунки відповідача позбавляє можливості суд вирішити питання про забезпечення позову та в свою чергу унеможливлює накладення на них арешту.

Крім того, відсутність інформації про кількість грошових коштів, які знаходяться на рахунках відповідача, на які позивач просить накласти арешт, позбавляє суд можливості перевірити співмірність ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову.

В даному випадку також слід звернути увагу, що заявником не надаються будь-які відомості про об`єкти нерухомого і рухомого майна, що можуть належати відповідачу на праві власності, їх вартість. Вказане позбавляє можливості вирішити питання про накладення арешту в забезпечення заявлених позовних вимог за принципом співмірності та збалансованості.

Позивачем також не вказані обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в клопотанні про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За таких обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст..151-153, 208-210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцятиднів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: