Вирок № 138609443, 29.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 712/5676/22

Номер провадження 1-кп/712/151/26

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

29 липня 2026 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілих ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12022250000000187 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Луганськ, Луганська область, громадянин України, одружений, штаб сержант, командир відділення 1 взводу 5 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «штаб сержант», проходячи військову службу за контрактом на посаді командира відділення 1 взводу 5 механізованої роти вказаної військової частини у порушення вимог п.п. 2.3. б), 10.1., 1.1. Розділу 34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України№ 1306 від 10.10.2001,17.07.2022, близько 10 години 40 хвилин, керуючи автомобілем «Міtsubishi L200», реєстраційний номер естонської реєстрації НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині авто дороги Р10 по вулиці Чигиринський шлях в селі Червона Слобода Черкаського району Черкаської області в напрямку міста Черкаси, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перебуваючи біля будинку № 241 по вулиці Чигиринський шлях, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, по якій в цей час назустріч рухався автомобіль «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого внаслідок чого, остання отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у вигляді сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, яка в своєму перебігу призвела до розвитку шоку, внаслідок отримання яких загинула на місці пригоди, що підтверджується висновком експерта № 03-01/632 від 19.07.2022.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 , свою винність у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, не визнав повністю, суду пояснив, що 17 липня 2022 року він рухався по трасі, забрав двох військових водіїв і віз їх на місце дисклокації. Проїхав метрів 300-400, швидкість була невелика десь 40км/год. Дорога була слизька, йшов дощ, з-переду за пару метрів в право завертав автомобіль бежевого кольору ВАЗ, а прямо, зразу за ним він побачив автомобіль ВАЗ 21099 на своїй полосі, він почав гальмувати. До того, поки автомобіль не повернув, він не бачив ВАЗ 21099. Оскільки у нього резина грязева, тормозний шлях трохи затягнуло, в нього було пару секунд щоб визначитися або він б`є в лоб автомобіль ВАЗ 21099 на своїй стороні, але в авто у нього були бійці, він прийняв рішення уходити в ліво, і майже в кінці дороги майже на пішохідній частині був дуже сильний удар, так як авто ВАЗ 21099 повернулося на свою сторону, на свою дорогу. В право він не міг їхати бо там був блокпост, мішки, бетонні конструкції. У нього не було куди дітися. Він виїхав на ліву частину, щоб уникнути зіткнення. Автомобіль ВАЗ 21099 їхав з дуже великою швидкістю. Автомобіль був в справному стані, тормозний шлях був, він не тікав, не уникає відповідальності, продовжує нести службу. Він відповідав за свої дії, був у нормальному стані. У нього водійський стаж з 1996році. В 2021 році він притягався за порушення швидкості. В той день він почував себе добре. Коли сталася пригоди він керував автомобілем Мітсубісі. В автомобілі груза не було. ОСОБА_12 сидів коло нього з переду. А позаду сидів чоловік у віці, зауважень ніхто не робив. Телефоном при керуванні автомобілем він не користується. З його сторони обочина була загорожена блокпостом, метрів 30 стояли їжаки. Коли він побачив автомобіль вже починався блокпост, а аварія сталася метрів за 5-7 від блокпосту. За блокпостом був обрив і поле. ВАЗ 21099 з`явився дуже швидко, після автомобіля який повернув попереду нього. Автомобіль ВАЗ 21099 рухався на великій швидкості по його полосі. Автомобіль ВАЗ 21099 виходив з його смуги в свою, майже коли він вже був на її стороні. Автомобіль ВАЗ 21099 рухався по зустрічній полосі, а він по своїй. Він уникав зіткнення і уходив в свою смугу. Після зіткнення він поміг вибратися з автомобіля своїм бійцям, зателефонував в швидку, і в свою частину. В його автомобілі був пошкоджений бампер, права фара, трошки капоту. А автомобіль ВАЗ 21099 буквально склалася, бачив, що людина там завмерла, він викликав швидку. Його напарник вдарився головою об бокове скло, а той що сидів по заду вдарився плечем. З потерпілими він не контактував. На його думку в ДТП він уникнув три мерця і ще потерпіла. Коли він виїхав на трасу у напрямку м. Черкаси він проїхав метрів 700 до місця де сталася пригода. Автомобіль ВАЗ, що повертав рухався зі сторони м. Черкаси, завертав з зустрічної через його полосу. До повороту він його не бачив. З якої полоси здійснював поворот автомобіль Ваз не пам`ятає.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 за ст. 286 ч. 2 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується показами потерпілих, свідків, допитаних в судовому засіданні, які показали, що:

- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що цивільний позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги складаються з коштів витрачених на поховання та моральної шкоди. Померла ОСОБА_11 є його рідною сестрою. Про фактичні обставини справи йому нічого не відомо. Зі сторони обвинувачення йому ніхто не телефонував, на зв`язок з ним не виходили. Моральна шкода полягає у стражданнях викликаних втратою рідної сестри, душевних стражданнях. Син загиблої сестри є інвалідом, опіки над ним він не оформляв, бо у племінника є рідний батько, але постійно матеріально підтримує його;

- допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що цивільний позов підтримує в повному обсязі. Загибла є його матір`ю. 17.07.2022 мати зателефонувала і сказала, що буде їхати з роботи до дому. Він її чекав, а потім зателефонував, слухавку взяв невідомий чоловік, сказав, що сталася аварія, є загибла. Потім він поїхав на місце аварії. Перед ним обвинувачений не вибачався. Він наразі навчається в коледжі харчових технологій. Він отримує пенсію від держави, дядько ОСОБА_5 допомогає йому фінансово. Крім дядька та бабусі у нього ще є батько, але він з ним не спілкується;

- допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що загибла є її донькою. Цивільний позов підтримує в повному обсязі. Фактичні обстави по справі їй невідомі. Перед нею обвинуваченим не вибачався, не відшкодовував шкоди, не виказав співчуття. Поховання відбувалося за власні кошти. Їй особисто не погрожували. Але один чоловік на місці аварії сказав, щоб вона не намагалася нічого дізнатися про аварію у людей, бо тут попрацювали військові;

- допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що 17.07.2022 він разом з ОСОБА_10 та ще з одним військовим їхали з міста дислокації, їх відвели на ротацію з Донбасу. Він роздивлявся автомобіль в середині, за дорогою не слідкував. Почув як кричав пасажир на задньому сидінні «вліво, вліво». Коли підняв голову то побачив, що вони йдуть на зіткнення «лоб в лоб» з автомобілем Ваз. Він сидів на передньому пасажирському сидінні. Їхали вони хвилин 10, швидкість була не велика, бо не було надмірного шуму в авто. З ОСОБА_10 він їхав перший раз, нарікань до нього як до водія не було. Поведінка останнього нічим не відрізнялася від звичайної. Після зіткнення вони повиходили з автомобіля, почали надавити собі першу допомогу. Потім приїхала швидка та поліція, його забрали у лікарню. На якій полосі відбулося зіткнення відповісти не може, бо не слідкував за дорогою. ОСОБА_10 надавав йому допомогу. Чи надавав він допомогу потерпілій він не знає. В той день була дощова погода, дорога була мокра. З правого боку від них знаходився блокпост там були протитанкові їжаки і мішки з піском зробити маневр вправа у них не було можливості. Коли він вийшов з автомобіля і сів на вологу траву блокпост був по іншу сторону дорогу. На блокпосту їх не зупиняли, йому здається, що там військових не було. Блокпост вони проїхали рівно. По відчуттях вони їхали рівно, не було відчуття, що нахиляло в сторону. Перевозили вони особисті речі;

- допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 суду показав, що він проводив експертизу, висновок експерта № СЕ-19/124-22/7856/ІТ від 27.07.2022. Автомобіль він не оглядав. Вихідні дані брав, які внесені в постанову про призначення експертизи та з матеріалів, які були надані на дослідження. Згідно висновку експертизи в діях водія ОСОБА_11 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4 ПДР України. Але ті обставини, які склалися на момент пригоди не перебували в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням ДТП. Оскільки водій автомобіля повинен був діяти у відповідності до п. 12.3 ПДР України, тобто зменшити швидкість аж до зупинення, тобто або застосувати екстрене гальмування. В даному випадку, відповідно вихідних даних, зазначених слідчим, автомобіль «Міtsubishi L200» загальмований не був. Тому вирішення питання чи мала ОСОБА_11 можливість уникнути зіткнення втрачає сенс, оскільки навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ 21099 не виключала зіткнення так як автомобіль «Міtsubishi L200» не гальмувався. Навіть якби ОСОБА_11 рухалася зі швидкістю 50км зіткнення було б, автомобіль ВАЗ 21099 не гальмувався. Технічна можливість уникнути зіткнення була у виконанні водія «Міtsubishi L200» п.п.1, 10.1 ПДР України. Експертиза робилася з тих вихідних даних, які надавалися на дослідження;

- допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 суду показав, що проводив експертизу, висновок від 26.07.2022. Огляд автомобілів проводився за адресою вул. Лесі Українки 21 м. Черкаси. На експертизу надавалися матеріали досудового розслідування. Як розташовувалися транспортні засоби відносно дорожньої розмітки не можливо встановити, бо є лише подряпина, яка утворилася в момент зіткнення. Відповідь на питання 2 - це первинний контакт автомобілів. Фото, відео йому не надавали. Дорожня розмітка, узбіччя це все є елементами проїзної частини. Цільова інформація яка б указувала на напрямок руху транспортних засобів до моменту зіткнення її не має. Це виключно сліди гальмування, які б указували на траєкторію руху, слідів гальмування не зафіксовано. Якби були сліди гальмування можливо було б встановити розташування автомобілів. До слідчого не звертався за наданням додаткової інформації бо даної інформації достатньо для висновку.

Крім того, вина ОСОБА_10 підтверджується іншими письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

-витягом з ЄРДР від 17.07.2022, згідно якого 17.07.2022 року близько 10 год. 40 хв. водій автомобіля «Міtsubishi L200», реєстраційний номер НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 , командир відділення 1 взводу 5 механізованої роти, рухаючись по проїзній частині автодороги Р10 зі сторони м. Чигирин в напрямку до м. Черкаси біля перехрестя з вул. Кузнеця в с. Червона Слобода, виїхав і смугу руху зустрічного транспорту та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , яка рухалась по проїзній частині автодороги Р10 в зустрічному напрямку, перед вказаним перехрестям виїхала на зустрічну смугу руху та перед зіткненням повернулася в свою смугу руху по напрямку руху зі сторони м. Черкаси в напрямку до м. Чигирин (зі слів водія ОСОБА_10 ). Внаслідок ДТП водій автомобіля ВАЗ 21099 отримала несумісні з життям травми від яких загинула на місці події, та пасажири автомобіля Міцубіші ОСОБА_16 та ОСОБА_12 (т.1 а.м.к.п.1);

-протоколом огляду місця ДТП від 17.07.2022, план-схемою та фото таблицями, згідно яких оглянуто місце події, загальний вид дорожньої транспортної ділянки, положення транспортних засобів, на землі зафіксовано тіло жінки (т.1 а.м.к.п.10-22);

-протоколом огляду від 17.07.2022 та додатками до нього, згідно якого на огляд надано мобільний телефон «Sonу Хрегіа», що вилучений в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 17.07.2022 з салону автомобіля ВАЗ 21099. Мобільний телефон має сірий колір, прямокутну форму типу «тач-скрін», механічне пошкодження екрану у вигляді суцільних тріщин, при цьому знаходиться у працездатному стані. При перевірці меню «Телефон», вмикається розділ вхідних та вихідних дзвінків з відповідними контактами. При перевірці таких дзвінків за 17.07.2022, враховуючи час скоєної дорожньо-транспортної пригоди, встановлено, що останній дзвінок (контакт), що передував події мав місце о 8.18 з вихідним дзвінком абоненту «Славик» ( НОМЕР_4 ), тривалістю 1 хв. 03 сек., наступним мав місце вхідний дзвінок о 9.33 абонентом « ОСОБА_17 » ( НОМЕР_5 ) тривалістю 0 сек. Першим дзвінком (контактом), що відповідав часу після події виявлено вхідний, пропущений дзвінок від абонента « ОСОБА_18 » ( НОМЕР_6 ) о 11.48. При звірці встановленої дати та часу даного телефону, розбіжностей з поточними даними не встановлено. При перевірці інших розділів меню та програм телефону, інформації, яка б представляла інтерес не встановлено (т.1 а.м.к.п. 28-31);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2022 та фото таблицями до нього, згідно яких свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 вказали місце зіткнення транспортних засобів на проїзній частини, рух та положення а/м ВАЗ перед подією, рух автомобіля Міцубіші перед подією, положення автомобілів при зупинці (т.1 а.м.к.п. 82-92);

-протоколом огляду від 28.07.2022, згідно якого на огляд представлено медичну карту амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що надана 28.07.2022 за відповідною заявою свідком ОСОБА_19 . Медична карта виконана у вигляді стандартної медичної документації відповідної форми книжкового варіанту, в одному томі, на лицевій стороні виявлено рукописний запис «22.03.11р. II міська п.ка». в якій наявні бланки медичної документації із записами лікарів, результи оглядів, звернень, діагнозів, досліджень різних біологічних речовин, листок лікарських призначень, результатів медичних обстежень тощо. Серед виконаних записів, поставлених діагнозів, звернень до нейрохірурга, а також лікування з приводу головних болей, втрат свідомості, серцево-судинних захворювань не виявлено (т.1 а.м.к.п. 74)

- висновком № 380 від 17.07.2022, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, згідно якого ОСОБА_10 тверезий ( т.1 а.м.к.п.26);

-висновком експерта № 03-01/632 від 19.07.2022, згідно якого на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_20 , 1978р.н., даних судово-медичної експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної токсикології, обставин, вказаних у фабулі постанови про призначення експертизи та у зв`язку з поставленими питаннями приходжу до наступного:причиною смерті є сполучена травма голови, тулуба та кінцівок, яка в своєму перебігу призвело до розвитку шоку. Зазначена травма представлена у вигляді ран та саден на голові, крововиливів в м`які покрови голови з боку внутрішньої поверхні, крововиливів під м`які оболонки головного мозку, переломів кісток склепіння та основи черепа, переломів кісток лицьового черепа, саден на тулубі, перелому грудини, двобічних переломів ребер, двобічного гемотораксу, крововиливу в брижу тонкого кишківника, забою обох легень, крововиливу в правий купол діафрагми, крововиливу в ліву частку печінки, крововиливу в жирову капсулу лівої нирки, переломів кісток тазу, ран, саден та синців на кінцівках, переломів кісток нижніх кінцівок. Вказана травма виникла від дії тупих предметів, можливо в час за обставин дорожньо- транспортної пригоди, які описані в фабулі постанови про призначення експертизи та належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між вказаною травмою та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок. Ступінь розвитку трупних явищ вказує, що смерть настала не менше як за 48 годин до моменту проведення експертизи трупа в морзі або в час наближений до вказаного. При судово-медичній експертизі трупа окрім вищевказаної сполученої травми, тілесні ушкодження не виявлені ( т.1 а.м.к.п. 37-40);

-висновком експерта від 27.07.2022 № СЕ-19/124-22/7595-ІТ, згідно якого до моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «Міцубіші», реєстраційний номер НОМЕР_7 знаходились в працездатному стані. До моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «Міцубіші», реєстраційний номер НОМЕР_7 знаходились в працездатному стані, тому відповідь на питання №2 постанови, з технічної точки зору, втрачає сенс.( т.1 а.м.к.п. 49-55);

-висновком експерта № СЕ-19/124-22/7954-ІТ від 27.07.2022, згідно якого в наданих умовах дослідити деталі рульового керування та робочої гальмівної системи в повній мірі не представилось можливим тому дати відповідь на питання, щодо їх працездатності на даному етапі не є можливим. До моменту ДТП деталі ходової частини автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_3 перебували в працездатному стані. Дослідження, проведені по питанню №1 постанови вказують на те, що в наданих умовах дослідити деталі рульового керування та робочої гальмівної системи в повній мірі не представилось можливим, тому дати відповідь на питання №2 постанови в частині працездатності даних систем не представляється можливим. До моменту ДТП деталі ходової частини автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_3 перебували в працездатному стані, тому відповідь на поставлене питання в частині працездатності даної системи, з технічної точки зору втрачає сенс (т.1 а.м.к.п.58-53);

- висновком експерта № СЕ-19/124-22/7593-ІТ від 26.07.2022, згідно якого в первинний контакт вступала передня частина автомобіля марки «Міцубіші Л200» р.н. НОМЕР_7 (іноземна реєстрація) (передній бампер, капот, переднє праве крило) з передньою частиною автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 (передній бампер, передній державний номерний знак, капот переднє ліве крило). Кут між повздовжніми вісями автомобіля «Міцубіші Л200» р.н. НОМЕР_7 (іноземна реєстрація) та автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 складає Місце зіткнення автомобіля «Міцубіші Л200» р.н. НОМЕР_7 (іноземна реєстрація) та автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_3 , знаходиться перед початком утворення подряпини (позначка 14 на схемі до протоколу огляду місцевості) по напрямку руху автомобіля «Міцубіші Л200» р.н. НОМЕР_7 (іноземна реєстрація). Оскільки, відсутня в достатній кількості слідова інформація залишена транспортними засобами перед зіткненням та в момент зіткнення, тому відповісти на питання «як розташовувались транспортні засоби, відносно елементів проїзної частини дороги, в момент їх первинного контакту?» не представляється можливим (т.1 а.м.к.п. 67-75);

-висновком експерта № 02-01/445 від 27.07.2022, згідно якого у ОСОБА_16 , згідно даних медичної карти, мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, забитою раною правої лобної ділянки та підапоневротичною гематомою. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи, тобто під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я ( т.1 а.м.к.п. 80-81);

-висновком експерта № СЕ-19/124-22/7856/ІТ від 27.07.2022, згідно якого у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, та за обставин зазначених в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Міцубіші Л200», реєстраційний номер естонської реєстрації НОМЕР_2 , ОСОБА_10 для забезпечення дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, перетинати яку забороняється, та вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_11 у момент виникнення небезпеки для її руху (виїзд автомобіля Міцубіші Л200 на її смугу руху) повинна була негайно зменшити швидкість руху керованого нею транспортного засобу аж до його зупинки (з технічної точки зору - застосувати екстрене гальмування, як найефективніший спосіб для уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди), тобто повинна була діяти у відповідності до вимог пп. 12.3., 12.4. Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених у постанові про призначення експертизи, технічна можливість для водія автомобіля «Міцубіші Л200», реєстраційний номер естонської реєстрації НОМЕР_2 , ОСОБА_10 полягала у виконанні ним вимог лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, перетинати яку забороняється та вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, для виконання яких, згідно постанови, він перешкод технічного характеру не мав. Вирішення питання про наявність у водія автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_11 технічної можливості запобігти зіткнення шляхом гальмування втрачає сенс, так як зменшення швидкості та навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 не виключала зіткнення з зустрічним автомобілем «Міцубіші Л200», який до моменту зіткнення не гальмувався та не зупинився. За обставин зазначених у постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «Міцубіші Л200», реєстраційний номер естонської реєстрації НОМЕР_2 , ОСОБА_10 вбачаються невідповідності вимогам лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, перетинати яку забороняється, та вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених у постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_11 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4. Правил дорожнього руху України. Оскільки вирішення питання про наявність у водія автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_11 технічної можливості запобігти зіткнення шляхом гальмування втрачає сенс, тому, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, був виїзд автомобіля «Міцубіші Л200», реєстраційний номер естонської реєстрації НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 на смугу зустрічного руху у момент, коли зменшення швидкості та навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 не виключала зіткнення з зустрічним автомобілем «Міцубіші Л200», який до моменту зіткнення не гальмувався (т.1 а.м.к.п. 98-102);

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Оцінюючи указані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_10 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).

Щодо не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 версії подій зазначеної останнім, в ході судового розгляду, то суд вважає її такою, що спростована сукупністю досліджених доказів та такою, що направлена на ухилення від відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 10.1. ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Перетин дорожньої розмітки 1.1 ПДР України (вузька суцільна біла лінія) заборонено, зокрема: виїзд на зустрічну смугу, коли розмітка 1.1 розділяє потоки.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв`язком між діянням і наслідками.

Діяння (дія чи бездіяльність) виражається в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Диспозиція ст. 286 КК є бланкетною. Тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до нормативних актів, які регламентують порядок дорожнього руху та експлуатації механічного транспорту. Основним нормативним актом у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є ПДР, які затверджені Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. Крім того, важливе значення має Закон України «Про дорожній рух», який було прийнято 30 червня 1993 р. При визначенні характеру порушення правил безпеки руху необхідно встановлювати, яку статтю чи пункт Правил порушила особа, що керувала транспортним засобом. На це звертає увагу ПВСУ, у п. 3 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті (постанова № 14 від 23 грудня 2005р. //ВВСУ. - 2006. - № 1. - С. 6).

Причинний зв`язок між діянням і наслідками, що настали, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину. Для встановлення причинного зв`язку важливе значення має характер порушення.

Суб`єктивна сторона даного злочину визначається складністю об`єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними. У зв`язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил, так і до наслідків цього порушення.

Згідно висновку експерта від 27.07.2022 № СЕ-19/124-22/7856/ІТ»… з

технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, був виїзд автомобіля «Міцубіші Л200», реєстраційний номер естонської реєстрації НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 на смугу зустрічного руху у момент, коли зменшення швидкості та навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_3 не виключала зіткнення з зустрічним автомобілем «Міцубіші Л200», який до моменту зіткнення не гальмувався» (т.1 а.м.к.п. 98-102).

Також, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 вказав, що в даному випадку, відповідно вихідних даних, зазначених слідчим, автомобіль «Міtsubishi L200» загальмований не був. Тому вирішення питання чи мала водій ОСОБА_11 можливість уникнути зіткнення втрачає сенс, оскільки навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ 21099 не виключала зіткнення так як автомобіль «Міtsubishi L200» не гальмувався. Навіть якби ОСОБА_11 рухалася зі швидкістю 50км на годину зіткнення відбулося б. Технічна можливість уникнути зіткнення була у виконанні водія «Міtsubishi L200» п.п.1, 10.1 ПДР України.

Тож, позиція сторони захисту, що порушення ОСОБА_11 п. 12.4 ПДР України перебувало у причинному зв`язку з ДТП, спростовується висновком експерта від 27.07.2022 № СЕ-19/124-22/7856/ІТ та його показами, наданими в судовому засіданні.

Суд вважає, що протиправність дій потерпілої, яка полягала у перевищенні швидкості, не виключає винуватості обвинуваченого. Адже незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов`язаний був дотримуватись ПДР та при виявленні автомобіля ВАЗ-21099 на зустрічній смузі негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу (пункти 10.1, 12.3 ПДР).

Таким чином, із фактичних обставин цього кримінального провадження встановлено, що суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння смерті потерпілому був породжений конкретними діями обвинуваченого, який порушив ПДР, що в супереч доводам захисника свідчить про наявність однієї з обов`язкових ознак об`єктивної сторони складу злочину причинного зв`язку між порушенням ПДР і зазначеними наслідками.

За практикою ККС у складі ВС (постанови ВС від 26.05.2020 у справі № 523/12810/15-к (провадження № 51-266км20) у випадку, коли ПДР порушені кількома учасниками ДТП до кримінальної відповідальності притягається лише та особа, протиправні дії якої перебували у причинному зв`язку з наслідками, що настали. Протиправна поведінка іншого учасника ДТП у цьому випадку є умовою спричинення відповідних наслідків та не впливає на підставу кримінальної відповідальності особи, у діях якої встановлено причинний зв`язок з наслідками, що настали.

Наведені обґрунтування підтверджують, що всі докази у кримінальному провадженні є належними та допустимими.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Посилання сторони захисту про невідповідність висновків експертів, суд вважає, як обрану позицію захисту задля уникнення покарання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились у: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене - ст. 286 ч.2 КК України.

Беручи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані стороною обвинувачення.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд не встановив, оскільки останній вину не визнав. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням відношення ОСОБА_10 до вчиненого, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, що злочин спричинив смерть людині, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі лише в умовах ізоляції від суспільства.

Що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченому основне покарання за вчинення кримінального правопорушення - тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - у виді позбавлення волі строком на п`ять років, з огляду на особу обвинуваченого, обставини скоєного злочину, наслідків скоєного злочину, невизнання вини обвинуваченим та враховуючи позицію потерпілих, які просили призначати обвинуваченому суворе покарання, а також враховуючи позицію прокурора.

Суд вважає, що призначення самого такого виду та міри основного покарання, - буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Що до призначення додаткового покарання, то суд зазначає наступне:

- так, санкція ч. 2 ст. 286 КК України в частині, що стосується призначення/непризначення додаткового покарання є альтернативною, тобто, - законодавець дає право суду, з урахуванням обставин справи в кожному конкретному випадку, - призначати чи не призначати додаткове покарання.

Так, суд вважає, що додаткове покарання у виді позбавлення прав керування транспортними засобами в даному випадку є доцільним, та враховуючи позицію Верховного Суду, у справах за ч. 2 ст. 286 КК зі смертельними наслідками суди, слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яка передбачена для такого виду додаткового покарання терміном на три роки.

Свою правову позицію щодо необхідності призначення додаткового покарання суд обгрунтовує наступним:

- перш за все, суд наголошує, що в даному випадку злочин вчинений в сфері безпеки дорожнього руху, тобто, цей злочин скоєний особою в зв`язку з керуванням ним транспортним засобом, право на керування транспортного засобу обвинувачений має в зв`язку з тим, що мав посвідчення водія, а тому, - апріорі, особа, яка керує транспортним засобом, - повинна беззаперечно дотримуватися правил дорожнього руху, відповідно, - злочин, причому, - тяжкий, - скоєно обвинуваченим в зв`язку з використанням обвинуваченим свого права на керування транспортним засобом.

Також суд наголошує на тому, що внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 злочину має місце найтяжчий наслідок, - загибель людини, (що і є одним із елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - об`єктивна сторона).

Суд наголошує, що при призначенні покарання суд керується засадами, зокрема, одна з яких, співмірність покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідкам кримінального правопорушення, особі, яка скоїла таке кримінальне правопорушення, а тому суд вважає, що не призначення додаткового покарання, а саме, - не позбавлення прав керування транспортними засобами обвинуваченого при наявності смерті особи (яка загинула внаслідок скоєння злочину), - не буде відповідати засаді співмірності вчиненого кримінального правопорушення, його наслідкам.

У відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постановах від 31 березня 1989 р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» суд вважає, що цивільний позов заявлений ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення, оскільки підтверджений фактичними доказами. Розглядаючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Згідно з роз`ясненнями судовоі? практики та нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, обов`язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16 -ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_21 перебував на військовій службі та виконував службові обов`язки у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16 липня 2022 року №193 командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення І механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_8 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_22 рахувати таким, що вибув у відрядження у район відведення місто Сміла Черкаської області, для відновлення боєздатності з 17 липня 2022 року.

З показів обвинуваченого вбачається, що «в липні 2022 року він рухався по трасі, забрав двох військових водіїв і віз їх на місце дисклокації». Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 також вказав, що 17.07.2022 він разом з ОСОБА_10 та ще з одним військовим їхали з міста дислокації, їх відвели на ротацію з Донбасу. Суд вважає встановленим, той факт, що обвинувачений ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у званні «штаб-сержант» та перебуваючи на посаді командира відділення, керував транспортним засобом автомобіля «Mitsubishi L200», саме у зв`язку зі своїм правовим статусом військовослужбовця цього підрозділу.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових чи службових обов`язків (водій підприємства, установи, військовослужбовець), не є володільцем джерела підвищеної небезпеки. Вона є лише особою, яка здійснює «технічне керування». Таким чином, суд вважає, що фактичним володільцем джерела підвищеної небезпеки (автомобіля «Mitsubishi L200») є військова частина НОМЕР_1 , правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування шкоди безпосередньо на водія ОСОБА_10 у межах даного кримінального провадження відсутні. Належним відповідачем за даними позовними вимогами є юридична особа - військова частина НОМЕР_1 , до якої позовні вимоги в межах цього провадження заявлені не були, у відповідності до норм кримінально-процесуального закону. За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні цивільного позову потерпілих, заявленого до обвинуваченого ОСОБА_10 відмовити, роз`яснивши, що дана відмова не позбавляє потерпілих права звернутися з позовом до належного відповідача (військової частини) в порядку цивільного судочинства».

Процесуальні витрати в сумі 7551,20грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 ( п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання після набрання вироку законної сили. Відмовити в задоволенні цивільних позовів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .

Роз`яснити потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 їхнє право на звернення з позовом про відшкодування шкоди до володільця джерела підвищеної небезпеки (військової частини НОМЕР_1 ) в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 7551,20грн.

Речові докази повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: