Рішення № 138609219, 30.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2807/26

Провадження № 2/635/4973/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

секретаря Старишко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 2020997733 від 17.10.2018 у розмірі 90 878,21 грн., судовий збір у розмірі 2622,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.10.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20220997733. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщенні на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав кредитний договір № 2020997733 від 17.10.2018 року із АТ «ОТП Банк» та Відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згіднопорядку , визначеному кредитним договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого 21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2020997733 від 17.10.2018 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 90 878,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 59 000, 00 грн., заборгованість за відсотками становить 31 878, 21 грн., заборгованість за штрафними санкціями 0,00 грн., заборгованість за пенею 0,00 грн. У зв`язку із чим, позивач був вимушений звернутись до суду із позовною заявою до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31.03.2026 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи у відсутність представника позивача, в разі неявки відповідача в судове засідання проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно і належним чином. Відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталась.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

17.10.2018 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 202099773.

Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором.

Згідно п. 1.1 Кредитного договору загальний розмір кредиту 6044,83 грн., з яких: 5 369 грн. на придбання товару у продавця 1, 300 грн. на сплату додаткових послуг банку «СМС-Довідка», 375,83 грн. на придбання послуг зі страхування у продавця 2: страхування від нещасного випадку від СК «Арсенал Лайф». Дата остаточного повернення кредиту 17.08.2019 року.

Відповідно п.1.2 кредитного договору протягом дії кредитного договору для розрахунку відсотків за користування кредиту використовуватиметься фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

П.1.5 кредитного договору передбачає, що підписанням кредитного договору позичальник заявляє, гарантує, та підтверджує, що 1) Банк надав Позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену законодавством , що захищає права споживачів; 2) Позичальника перед укладенням кредитного договору ознайомлено з інформацією з інформацією , визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення Кредитного договору; 3) Позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; Банк надав Позичальнику підписаний зі сторони Банку оригінальний примірник Кредитного договору зі всіма невід`ємними частинами та всіма додатками до Кредитного договору (зокрема, але не виключно, Графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту; 4) з Правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності Позичальника та тарифами Банку, які є невід`ємною частинною Кредитного договору та розміщенні на офіційному сайті Банку www.otpbank.com.ua, у розділі «Кредитування», ознайомлений та згоден, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати, примірники Правил кредитування та тарифів банку отримав; 5) Послуги Банку пов`язані із видачею кредиту отримав у повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу Послуг, у тому числі, наданих Банком та оплати Комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.

До копії кредитного договору № 2020997733 від 17.10.2018 р. позивач надав копію графіку платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, розрахунок заборгованості за договором № 20209977225_CARD від 17.10.2018 (картковий рахунок НОМЕР_1 UAH про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток по клієнту 2787321361 ОСОБА_1 ).

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору №2020997733 від 17.10.2018 року між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк», Відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку , визначеному кредитним договором.

Однак, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2020997733 від 17.10.2018 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 90 878,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 59 000, 00 грн., заборгованість за відсотками становить 31 878, 21 грн., заборгованість за штрафними санкціями 0,00 грн., заборгованість за пенею 0,00 грн.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

При цьому, відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 2020997733 від 17.10.2018 року у загальному розмірі 90 878,21 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 59 000, 00 грн., заборгованість за відсотками становить 31 878, 21 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь в розмірі 2 622,40 грн. грн.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин першої четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Представник позивача надав до суду договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.07.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс»» уклало з ФОП ОСОБА_3 договір про надання юридичної допомоги. В п.4.8 договору про надання правової допомоги зазначені тарифи наданих клієнту послуг.

Крім того, надано акт наданих послуг №2020997733 від 27.11.2025 року, в п.1 якого зазначено, що виконавець надав клієнту правову допомогу загальною вартістю 7 000,00 грн. з детальним описом наданих послуг.

Зважаючи на те, що, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися.

Враховуючи викладене та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню до 3 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ») заборгованість за кредитним договором № 2020997733 від 17.10.2018 року у розмірі 90 878 (дев`яносто тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 21 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ») суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та ви трати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Якішина