Рішення № 138609169, 30.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/545/26

Провадження № 2/635/3776/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 74580,00 гривень, та судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 16.03.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір про надання кредиту № 520439-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

16.03.2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 520439-КС-003 про надання кредиту, в свою чергу відповідач прийняв пропозицію щодо укладення договору № 520439-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8204, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було особисто зазначено.

Таким чином, 16.03.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 520439-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 22000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

В твою чергу відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість за кредитним договором №520439-КС-003 від 16.03.2025 року в сумі 74580,00 грн., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 22000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах 37180,00 грн., сума заборгованості по штрафам 0,00 грн., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 11000,00 грн., сума прострочених платежів за комісією 4400,00 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.02.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, у АТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) витребувано наступні докази: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № 4149-4991- 5738-5277 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 16.03.2025 року (дата видачі кредиту) по 31.08.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

18.06.2026 року витребувані докази надійшли на адресу суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду не надано.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

16.03.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір про надання кредиту № 520439-КС-003, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

16.03.2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір № 520439-КС-003 про надання кредиту, в свою чергу ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладення договору № 520439-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8204 на номер телефону, який був зазначений відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 22000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.

Пунктом 2.3, 2.8 встановлено, що строк, на який надається кредит: 24 тижні (до 31.08.2025 року).

Згідно з умовами кредитного договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом (п.2.4 договору). Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за надання кредиту становить 4400,00 гривень (п.2.5 договору).

Відповідно до п. 2.12 кредитного договору, денна процентна ставка: 0,87 процентів.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 22000,00 гривень шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (номер котрої позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Факт отримання відповідачем кредитним коштів також підтверджується відомостями, отриманими від АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду від 19.02.2026 року.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, за останнім станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за договором №520439-КС-003 в сумі 74580,00 грн., з яких: сума прострчоених платежів по тілу кредиту 22000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах 37180,00 грн., сума заборгованості по штрафам 0,00 грн., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 11000,00 грн., сума прострочених платежів за комісією 4400,00 грн.

Так, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України)

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою статті 11 вищезазначеного закону.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За змістом статті 12 вищезазначеного законуякщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зі змісту Договору №520439-КС-03 про надання кредиту від 16.03.2025 року, укладених між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 слідує, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та додаткової угоди до цього договору, які оформлено в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів, і такі дії сторін відповідають приписам чинного національного законодавства.

Оскільки кредитний договір укладений на сайті позикодавця ОСОБА_1 підписав одноразовими ідентифікаторами UA-8204 відповідно, то можна стверджувати, що договір був укладений належним чином у встановленому чинним національним законодавством порядку. Без отримання повідомлень з відповідними ідентифікаторами та здійснення входу до особистого кабінету відповідачем на веб-сайті позивача, такий договір не був би належним чином укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за своїми правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Платіжною інструкцією ТОВ «ПрофітГід» №c79daaaf-026d-11f0-b90e-000c29d57ed2_1 від 16.03.2025 року, наявною в матеріалах справи, підтверджується належне виконання позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» своїх зобов`язань за кредитним договором №520439-КС-003, шляхом здійснення перерахування на банківську картку відповідача ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 22000,00 гривень. Також цей факт підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали Харківського районного суду від 19.02.2026 року.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення між сторонами договору №520439-КС-003 про надання кредиту від 16.03.2025 року та також факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів на суму 22000,00 гривень.

Слід зазначити,що договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами укладеного між сторонами кредитного договору №520439-КС-003 від 16.03.2025 встановлений строк користування кредитними коштами 23 тижні; процентна ставка в день - 1%, термін дії договору - до 31.08.2025 року. Тобто умовами договору сторонами погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами, який становить період з 16.03.2025 року по 31.08.2025 року (стаття 1048 ЦК України).

Як слідує зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором №520439-КС-003 відповідач не здійснював оплату на погашення заборгованості, чим порушив умови кредитного договору.

Належним чином дослідивши та давши оцінку поданим доказам, врахувавши наведені вище норми права, суд дійшов висновку про те, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо погашення кредиту, у зв`язку з чим позивач має право вимагати повернення суми кредиту та сплати процентів. Розрахунок заборгованості перевірено судом на відповідність умовам договору та вимогам закону і порушень не встановлено.

Іншого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 не надав, розмір заборгованості жодним чином не спростував.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 4400,00 грн. суд вважає задоцільне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Отже, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

У договорі № 520439-КС-003 від 16.03.2025, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Як слідує з матеріалів справи, свої зобов`язання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 4400,00 гривень, а також подальше витребування встановленої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Виходячи з наведеного, суд вважає наявними підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 22000,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах у розмірі 37180,00 гривень та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 4400,00 гривень.

Щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, останній раз з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2026 від 27 квітня 2026 року, і триває на цей час.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що станом на 07 січня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 74580,00 грн., з яких: сума прострчоених платежів по тілу кредиту 22000,00 грн., сума прострочених платежів по процентах 37180,00 грн., сума заборгованості по штрафам 0,00 грн., сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ 11000,00 грн., сума прострочених платежів за комісією 4400,00 грн.

Отже, враховуючи, що кредитний договір № 520439-КС-003 укладений між сторонами 16.03.2025 року зі строком дії до 31.08.2025 року, та на час його укладення та до закінчення його дії, позичальник був звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, тому позивачем неправомірно нараховано відповідачу заборгованість по відсоткам за статтею 625 ЦК України у розмірі 11000,00 гривень, яка підлягає вираховуванню із загального розміру заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, дана позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 520439-КС-003 від 16.03.2025 року в загальному розмірі 63580,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 22000,00 грн., заборгованість по нарахованим процентам 37180,00 грн., заборгованість за комісією 4400,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 2268,40 грн., виходячи з розрахунку: 63580,00 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 74580 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 85,2%; 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 85,2% / 100% = 2268,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 520439-КС-003 про надання кредиту від 16.03.2025 року у розмірі 63580 (шістедсят три тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору в сумі 2268 (дві тисячі двісті шістдест вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Відповідач, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Лук`яненко