Ухвала суду № 138609084, 29.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/6859/26

Провадження № 1-кп/644/910/26

29.07.2026

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222750000041 від 11.03.2026 року, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Степанівка Сумського району Сумської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше судимого: 14.08.2001 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 р.); 07.03.2002 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 187 КК України; 14.11.2008 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України; 24.12.2009 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 3 ст. 186, ст. 71, ст. 72 КК України; 11.10.2012 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України; 12.02.2013 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України; 16.12.2019 року Сумським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України; 28.09.2022 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.4 ст.186 КК України; 30.11.2023 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України, звільнений 08.05.2025 року Індустріальним районним судом м. Харкова умовно-достроково в порядку ст. 81-1 КК України, як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

В провадженні суду перебуває дійсна кримінальна справа.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.06.2026 року по вказаному кримінальному провадженню, у тому числі було продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.08.2026 року, із визначенням застави.

До початку судового засідання, прокурор через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Клопотання отримане обвинуваченим та захисником у встановленому КПК України порядку.

Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого йому загрожує максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, тому, думка про невідворотність покарання може спонукати його вчинити спроби переховуватися від правосуддя, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_5 може фізично або психологічно незаконно впливати на учасників провадження, а саме примусити змінити свої показання або взагалі відмовитись від них, щоб уникнути покарання, так як судовий розгляд не розпочато, свідки судом не допитані, докази не досліджені, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, у разі перебування на волі, згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже був засуджений та був звільнений умовно-достроково для проходження військової служби, однак на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Захисник обвинуваченого погодилася з думкою свого підзахисного.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.06.2026 року по вказаному кримінальному провадженню було продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.08.2026 року із залишенням застави, визначеної ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 01.05.2026 року, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області протягом дії ухвали.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Тобто, з моменту оголошення ОСОБА_5 про підозру у скоєнні зазначеного злочину по цей час існує незмінність підстав для обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні злочину, що є необхідною умовою для того, щоб відносно нього взагалі міг бути обраний запобіжний захід.

Проте, суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судим, а також у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існують ризики зазначені ним у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені пунктами 1-5 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, окрім наявності ризику, зазначеному у пунктах 1-5 ч. 1 статті 177 цього Кодексу, суд приймає до уваги: відсутність нарікань на стан здоров`я, те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має утриманців, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі обставини справи та дані, що характеризують обвинуваченого, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: нетяжкого злочину від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги вищевикладене, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, з метою запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає, що є наявними підстави для залишення незмінного розміру застави, визначеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.05.2026 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області протягом дії ухвали.

Застава у раніше визначеному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у обвинуваченого не виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 199 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42026222750000041 від 11.03.2026 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 1 ст. 263 КК України, на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 29 липня 2026 року по 26 вересня 2026 року включно, із залишенням застави, визначеної ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.05.2026 року у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 29.07.2026 року у справі № 644/6859/26 відносно ОСОБА_5 протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 26 вересня 2026 року включно.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 26 вересня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківська ВК (№43)».

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1