Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/16026/26
Провадження № 1-кс/643/6122/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові погоджене процесуальним керівником прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025220000000210 від 01.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козача Лопань, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, розлучений, освіта вища, за спеціальністю лікар-терапевт, працює завідуючим відділенням терапії КНП ХОР «Харківська клінічна багатопрофільна залізнична лікарня», раніше не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
УСТАНОВИВ:
Другим відділенням слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025220000000210 від 01.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України під час якого встановлено, що не пізніше 27.01.2026, у м. Харкові, до ОСОБА_7 звернувся військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_8 з проханням за грошову винагороду посприяти у безпідставному отриманні групи інвалідності, при цьому ОСОБА_7 усвідомлював, що у ОСОБА_8 відсутні стійкі порушення функцій організму, наявність яких є основною передумовою визначення особі певної групи інвалідності, а вказаний статус особи з інвалідністю є необхідним саме для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
ОСОБА_7 , будучи обізнаним з законним порядком та підставами для встановлення групи інвалідності, однак на системній основі за грошову винагороду здійснюючи саме протиправні дії щодо сприяння в безпідставному оформленні групи інвалідності особам, які підлягають мобілізації, погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_8 , наслідком чого мало стати перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Реалізуючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні призову на військову службу, тим самим зменшуючи людський мобілізаційний ресурс, враховуючи наявність особистих зв`язків зі службовими особами КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр», на тепер КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф» (далі Медичний заклад, Лікарня), та інших медичних закладів м. Харкова та Харківської області, ОСОБА_7 , усвідомлюючи складність вчинення кримінального правопорушення, вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 , який обіймає посаду водія КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр», з оператором комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр», ОСОБА_10 , які в силу займаних посад мають знайомства серед службових осіб вищевказаного закладу охорони здоров`я, та завідувачем відділення терапії КНП ХОР «Харківська клінічна багатопрофільна залізнична лікарня» ОСОБА_5 , в наслідок чого, зокрема, у останнього виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою сприяння ОСОБА_8 в безпідставному отриманні групи інвалідності, враховуючи відсутність у нього стійкого порушення функцій організму, переслідуючи кінцеву мету сприяння в отриманні останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, маючи корисливі мотиви, завідувач відділення терапії КНП ХОР «Харківська клінічна багатопрофільна залізнична лікарня» ОСОБА_5 , водій КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» ОСОБА_9 , а також ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб та на виконання досягнутих домовленостей, у період з 27.01.2026 і не пізніше 07.04.2026 забезпечили складання та видачу службовими особами закладів охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 стійкого порушення функцій організму, які є підставою для встановлення групи інвалідності.
У подальшому, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 стійкого порушення функцій організму, невстановленою на теперішній час особою за сприяння причетних до кримінального правопорушення осіб, ОСОБА_8 видане електронне направлення, яке разом з електронними копіями фіктивних медичних документів, у яких містяться недостовірні відомості про нібито стійке порушення функцій організму, скеровано саме до КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр», на тепер КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф».
Далі, оператор комп`ютерного набору експертних команд вказаного Медичного закладу ОСОБА_10 , діючи на реалізацію спільного злочинного умислу та на виконання досягнутих домовленостей з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.04.2026, в силу займаної посади маючи доступ до функціоналу програмного забезпечення Медичного закладу, прийняла до розгляду медичні документи ОСОБА_8 , при цьому достовірно знаючи, що вказані медичні документи є фіктивними та не відповідають реальному стану здоров`я останнього.
Після чого ОСОБА_10 здійсненні необхідні реєстраційні дії щодо передачі вказаного пакету фіктивних медичних документів на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі вказаної Лікарні для вирішення питання про наявність підстав для встановлення групи інвалідності.
За результатом вчинення вищевказаних узгоджених протиправних дій експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при Лікарні 07.04.2026 прийняте рішення про встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності, на підставі чого останній отримав відстрочку від призову на військову службу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
27.07.2026 ОСОБА_5 затриманий в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вказує на існування ризиків, перелічених у п.п. 1-3, 5 ст. 177 КПК України та, з метою запобігання цим ризикам, просить обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як будь-який інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
В суді прокурор підтримав заявлене клопотання, яке просив задовольнити у повному обсязі та врахувати положення ч. 6 ст. 176 КПК України, ч. 4 ст. 183 КПК України відповідно до яких до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід лише у виді тримання під вартою та без визначення розміру застави.
ОСОБА_5 обставини вчинення інкримінованого йому злочину не заперечував, зазначивши що згоден співпрацювати зі слідством з метою встановлення істини у кримінальному провадженні. Разом з тим, посилаючись на відсутність наміру перешкоджати слідству, наявність інвалідності, а також необхідність здійснення догляду за матір`ю, яка потребує такого догляду в силу віку та стану здоров`я, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Захисник підтримав думку підзахисного та зазначив, що останній у повному обсязі визнає свою вину, співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватись чи перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, у чому, з погляду на позицію підозрюваного, не має жодного сенсу. Підозрюваний раніше фігурував у іншому кримінальному провадження та допитувався як свідок з подібних обставин, проте це не змусило його переховуватись, ухилятися від проведення слідчих дій за його участю чи шукати заходів впливу на кримінальне провадження, чого він не буде робити і у цьому кримінальному провадженні.
З погляду на вік та стан здоров`я матері підозрюваного, яка потребує стороннього догляду, що підтверджується медичними документами, той факт, що інших близьких родичів, окрім ОСОБА_5 , які могли б такий догляд забезпечити, не має, а також враховуючи, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю, захисник просив обмежитись застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, або ж визначити помірний для підозрюваного розмір застави.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали слідчий суддя встановив таке: за змістом ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу крім ризиків, перелічених в ч. 1 цієї статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 6 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу має враховувати як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, так і доведеність перелічених в ст. 177 КПК України ризиків, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки тощо.
Ступінь доведеності підозри є суттєвою обставиною, яка впливає на обрання запобіжного заходу. Звертаючись з клопотанням про обрання найсуворішого запобіжного заходу особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, сторона обвинувачення має надати належні, достатні та беззаперечні докази, які б не викликали сумнівів в обґрунтованості підозри.
В обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України слідчий додає до клопотання докази у виді відомостей, зафіксованих у протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які, наряду з показаннями підозрюваного щодо визнання вини у вчинені інкримінованого йому злочину, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування.
Прокурор наполягає на існуванні чотирьох закріплених в ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, аналіз яких у сукупності з обставинами кримінального правопорушення, положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України дає підстави казати, що не всі з цих ризиків доведені та існують на такому рівні, який би виключав застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, та не всі обставини, які характеризують особу підозрюваного, враховані.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду завжди існує у кримінальних провадженнях щодо вчинення тяжких злочинів, покарання за які передбачає тривале позбавлення волі, проте суворість покарання не є єдиним елементом, який має враховуватись при оцінюванні цього ризику. Позиція підозрюваного, який повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та співпрацює зі слідством наряду з відомостями про його особу безсумнівно мають враховуватись під час вирішення питання про доведеність ризику переховування. З цього приводу слід зазначити, що ОСОБА_5 має достатньо міцні соціальні зв`язки, які, на думку слідчого судді, хоча і не виключають, проте значно зменшують ризик переховування.
Так, ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_11 є внутрішньо переміщеними особами та мешкають разом по АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_11 є особою похилого віку (86 років), має ряд хронічних захворювань та відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії від 17.01.2024 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. При цьому слід розуміти, що стан здоров`я особи такого віку з роками не покращується. Інші рідні особи, крім підозрюваного, які б могли здійснювати такий догляд відсутні. Цей факт, наряду з офіційним місцем працевлаштування та постійним місцем проживання у м. Харкові, безумовно є обставиною, яка значно зменшує ймовірність реалізації ризику переховування від слідства та суду.
Ризик знищення, приховування чи спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення безсумнівно існує, так як ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину і передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, в силу займаної посади має реальну можливість як знищити, так і спотворити будь-яку із речей чи документів, насамперед медичну документацію, яка містить сліди протиправної діяльності та наразі не виявлена і не вилучена стороною обвинувачення.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні слідчий суддя погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо його існування, оскільки показання окремих свідків можуть бути ключовими у викритті протиправної діяльності підозрюваного і вплив на останніх з боку підозрюваного з метою зміни показань, викладення їх у ракурсі, прийнятному для підозрюваного, не виключається. Не виключається й незаконний вплив на інших підозрюваних з метою висвітлення ролі та дій ОСОБА_5 як таких, що не охоплювались злочинним умислом чи мали не прямий вплив на вчинення злочину.
Разом з тим ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає не доведеним з погляду на особу підозрюваного, який раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягався. Відомості, які б негативно характеризували останнього, відсутні, а сам факт притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності та наділення статусом підозрюваного, покладення у зв`язку з цим передбачених законом обов`язків та усвідомлення вірогідності бути засудженим до суворого покарання є достатнім стримуючим від подальшої протиправної діяльності фактором.
Таким чином, існування доведених ризиків наряду з наявністю доказів, які на цьому етапі розслідування можуть свідчити про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину і є достатніми для повідомлення останньому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України дають підстави вважати заявлене клопотання достатньо обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним ризикам.
Разом з тим, відомості про особу підозрюваного, наявність у нього інвалідності, позиція щодо визнання фактичних обставин інкримінованого йому злочину, не доведеність всіх заявлених прокурором ризиків та, насамперед, необхідність здійснення догляду за матір`ю похилого віку, яка такого догляду потребує за медичними показниками, дають слідчому судді підстави для застосування до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі, передбаченому положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Таким розміром має бути 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 грн (3328х60=199680), який відповідає встановленим на тепер обставинам кримінального правопорушення, матеріальному та сімейному стану підозрюваного, іншим даним про його особу та доведеним стороною обвинувачення ризикам, а також здатен гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не є завідомо непомірним для нього.
При цьому слідчий суддя вважає, що перспектива втрати застави у такому відчутному розмірі та наслідки залишення матері напризволяще переважатимуть над бажанням вчинити підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196-198, 309, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 13:11, 27.07.2026.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 24.09.2026.
Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_5 про взяття останнього під варту.
Визначити заставу у розмірі 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 29.07.2026 у справі № 643/16026/26 (провадження № 1-кс/643/6122/26) відносно ОСОБА_5 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з покладенням наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні за відсутності слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за наявності таких.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 30.07.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 138609055, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/16026/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: