Постанова № 138608675, 28.07.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/725/26

Провадження № 3/615/264/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Левченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

05.04.2026 року о 13 год 19 хв в м. Валки на автодорозі М-03 430 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632656.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся.

Захисник Олійник В.Б. в судовому засіданні просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, про що подав письмові заперечення.

Враховуючи норму ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, позицію захисника, який вважав за можливе провести судовий розгляд без присутності підзахисного, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування захисник зазначив, що з доданого до протоколу відео-доказу вбачається, що ОСОБА_1 спілкуючись з поліцейськими, не мав порушення координації рухів, порушення мови, або ж вираженого тремтіння рук, отже, очевидним є те, що такі ознаки наркотичного сп`яніння, які поліцейським зазначено у протоколі, є формальними і надуманими.

Захисник наголошує, що працівники поліції в порушення вимог частини 1 статей 266 і 265-2 КУпАП та пунктів 1, 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» вимагали від ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за відсутності у них достатніх та передбачених законом підстав, які б свідчили про наявність у нього ознак такого сп`яніння, а свої підозри поліцейський обґрунтовував формальними та шаблонними формулюваннями. Незважаючи на ці маніпуляції його підзахисний погодився пройти тест і поїхати в медзаклад. Однак в результаті тривалих зволікань та почергових розмов із поліцейськими, які без записуючої камери чомусь почали відмовляти мого підзахисного від поїздки в медзаклад, бо прилад якийсь вигаданий ними «все покаже як треба». За таких обставин відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога про проходження медичного огляду була безпідставною, а дії працівників поліції як видно із наданих відеозаписів не відповідали вимогам закону та затвердженій Інструкції.

Захисник звертає увагу, що поліцейський після отримання своєрідної відмови водія не роз`яснив останньому, що це є його обов`язком, а також про наслідки такої відмови, а також про складання відповідного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, захисник зазначає, що про особливий статус ОСОБА_1 як військовослужбовця поліцейським було достеменно відомо, бо він надав одразу ж свій військовий квиток і повідомив, що рухається в колоні по обов`язкам служби. Відповідно до ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців на стан сп`яніння проводиться виключно посадовою особою Військової служби правопорядку ЗСУ, за спеціально визначеною процедурою, з використанням техзасобів, тестів і фіксацією всіх дій. Захисник вважає, що поліцейські самостійно цього робити не мають права.

Також захисник зазначив, що працівником поліції було здійснено незаконні обшук транспортного засобу ОСОБА_1 та його особистий огляд, чим вчинив психологічний тиск на ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, оцінивши наявні докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 7 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я)

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у ході судового розгляду, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 05.04.2026 року серії ЕПР1 № 632656;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я КНП «Валківська ЦРЛ»;

- рапортом інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП Єсікова Д. від 05.04.2026, згідно якого ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом;

- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Гриненка І., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 22.12.2014;

- відеозаписом подій від 05.04.2026 року, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Олійник В.Б. стверджує, що ОСОБА_1 не мав жодних ознак наркотичного сп`яніння.

В протоколі серії ЕПР1 №632656 від 05.04.2026 вказані ознаки наркотичного сп`яніння виявлені у ОСОБА_1 , а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Суддя відхиляє вищезазначені твердження захисника, оскільки визначення ознак сп`яніння належить саме до компетенції поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у п.4 Розділу І Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, від якого останній відмовився.

Захисник посилається на те, що працівники поліції в порушення вимог частини 1 статей 266 і 265-2 КУпАП та пунктів 1, 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» вимагали від ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за відсутності у них достатніх та передбачених законом підстав, а свої підозри поліцейський обґрунтовував формальними та шаблонними формулюваннями.

Водночас, ОСОБА_1 був зобов`язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено нормі абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, що покладає на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані наркотичного сп`яніння, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження захисника про те, що працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 правових наслідків відмови від проходження огляду спростовується відеозаписами, що долучені до протоколу.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та міг бути оглянутий на стан сп`яніння відповідно до порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП, є безпідставними.

Так, зміст положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Крім того, слід зазначити про відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

При цьому, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 як військовослужбовець під час зупинки т/з виконував свої службові обов`язки і знаходився на службі, суду стороною захисту надано не було.

Стосовно доводів захисника про незаконність дій працівника поліції щодо проведення обшуку транспортного засобу та особистого огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, суд зазначає, що зазначені захисником дії працівника поліції не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України. Суд також враховує пояснення захисника під час судового засідання, який повідомив суд, що в адміністративному чи судовому порядку дії працівника поліції захистом не оскаржувались. Захисник повідомив суд, що звертався з заявою до ДБР, однак відомості до ЄРДР не вносились.

Інші доводи захисника ОСОБА_2 в письмових запереченнях, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суддя приходить до переконання про доведеність факту відмови ОСОБА_1 , який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що з його боку є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на наведене, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та враховуючи суспільну небезпеку вчиненого правопорушення та його характер, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є необхідним і достатнім для виховання останнього у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф повинен бути сплачений за реквізитами:

отримувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300; код ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення», справа № 615/725/26.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя А.М. Левченко