Ухвала суду № 138608538, 23.07.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/552/26

Провадження № 1-кп/392/221/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника адвоката ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , секретаря судового засідання ОСОБА_5 , провівши в залі суду, в режимі відеоконференції, відкрите судове засідання у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026150030000115 від 24 січня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, не є депутатом, звільненого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2025 року,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026150030000115 від 24 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обгрунтування доводів клопотання прокурором зазначається, що як час обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , так в під час продовження строку дії запобіжного заходу під час судового провадження було встановлено наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України та які продовжують існувати на даний час, а саме ризики:

- переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

- незаконно впливу на свідків, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України);

- вчинення іншого кримінального правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України).

Автор клопотання зазначає, що ризики передбачені статтею 177 КПК України, мають місце на даний момент та будуть продовжувати мати місце у подальшому у випадку перебування ОСОБА_4 поза межами закладу несвободи, тому до останнього необхідно застосувати саме запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_3 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи проте, що ризики на які посилається прокурор є необгрунтованими та безпідставними, обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, а тому просив застосувати інший більш менш суворий запобіжний захід аніж тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено таке.

В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026150030000115 від 24 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

Частиною 3 статті 331 КПК України серед іншого передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Суд не може завершити судовий розгляд вказаного кримінального провадження до завершення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який дії включно до 21 серпня 2026 року.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

Санкція частини 5 статті 407 КК України передбачає застосування до особи визнаної судом винною у вчиненні кримінального правопорушення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Злочин передбачений частиною 5 статті 407 КК України, який у відповідності до статті 12 КК України є тяжким злочином.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Приписами статті 22 КПК України серед іншого передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 1, 3 статті 26 КПК України серед іншого передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину (частина 5 статті 407 КК України), раніше був звільнений від кримінальної відповідальності (частина 4, 5 статті 401 КК України), то це свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діяння, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, та враховуючи наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, та суворість можливого покарання, обвинувачений зможе без перешкод залишити своє місце проживання, крім того перебуваючи на волі обвинувачений може впливати на свідків з метою зміни їхніх показань, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

Судом не встановлено, а стороною захисту не надано доказів, які б підтверджували неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Положеннями частини 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При розгляду клопотання прокурора суд вважає необхідним вже на цей час застосувати Рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2026 від 24 червня 2026 року у справі № 3-50/2025(102/25) в частині можливості визначити альтернативний запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді застави, з покладанням обов`язків визначених частиною 5 статті 194 КПК України.

Враховуючи викладене вище клопотання прокурора про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статями 22, 26, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 369, 372, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_2 про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 20 вересня 2026 року включно та утримувати в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA768201720355219001015002505.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Обвинувачений, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до частини п`ятої статті 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Новоукраїнка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Строк дії процесуальних обов"язків у разі внесення застави до 22 вересня 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Оголосити перерву в судовому засіданні, у зв`язку із неприбуттям свідків в судове засідання, до 09 вересня 2026 року о 12 год. 00 хв.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницього апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1