Ухвала суду № 138608347, 29.07.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/696/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/169/26

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

29 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121100000054 від 08.03.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Знам`янка Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, утриманців не має, раніше судимого вироком Знам`янського міжрайонного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121100000054 від 08.03.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Судовий розгляд призначено на 29.07.2026.

В судовому засіданні 29.07.2026 прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи подане клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Під час обрання запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі ризики не відпали та продовжують існувати. Прокурор вважає, що обвинувачений, з огляду на покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини, може переховуватися від суду. При цьому, обвинувачений не пов`язаний трудовими відносинами та відносинами у сфері навчання, не одружений, особи на його утриманні відсутні, не має стійких соціальних зв`язків. До того ж обвинувачений раніше судимий вироком Знам`янського міжрайонного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000 гривень. Крім того, на розгляді Знам`янського міжрайонного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026121020000153 від 12.03.2026 за ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, що вказує на наявність ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень. Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м`яких запобіжних заходів. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо поданого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою. Зазначив, що активно співпрацював з органами досудового розслідування, намірів переховуватись від суду він немає. Просив йому обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, повідомивши, що проживає разом з бабусею та молодшим братом.

Захисник у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, активно співпрацював з органами досудового розслідування, намірів переховуватись від суду він немає, тому підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Суд вважає, що характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років із конфіскацією майна.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що обвинувачений є повнолітньою особою, не має інвалідності, має задовільний стан здоров`я, не пов`язаний трудовими відносинами та відносинами у сфері навчання, не одружений, утриманців не має, раніше судимий вироком Знам`янського міжрайонного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. Крім того, на розгляді Знам`янського міжрайонного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026121020000153 від 12.03.2026 за ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.

При цьому суд враховує відсутність стійких соціальних зв`язків та осіб, які можуть поручитися за явку обвинуваченого до суду, а також оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не продовження щодо нього строку тримання під вартою, а також те, що перебуваючи на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення нових кримінальних правопорушень, на даній стадії судового провадження суд вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів, тобто до 14години 25 хвилин 27 вересня 2026 року .

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням встановлених судом обставин, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, на думку сду, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Окрім цього, суд вважає за необхідне, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; уникати спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), тобто до 14 години 25 хвилин 27 вересня 2026 року, з визначенням застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі тридцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (девяносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, (платіжні реквізити депозитного рахунку: одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; МФО 820172; рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505. Призначення платежу ПІБ особи, яка вносить заставу на рахунок та ПІБ особи за яку внесено застава, найменування суду, що виніс рішення, номер справи).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити для відома та виконання Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 14 години 25 хвилин 27 вересня 2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено об 11:50 год. 30.07.2026.

Суддя ОСОБА_7