Рішення № 138607916, 09.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/2483/26

2/206/2006/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Румянцев О.П.,

секретар судового засідання Богатько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 ), виданим 26.08.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокадацькому та Чечелівському районах у місті Дніпро Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №2527. Позивачка є донькою померлої, що підтверджується Свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_2 ), виданим 02.02.1971 Дзержинським міським РАЦС Донецької області (актовий запис №55) та Свідоцтвом про укладення шлюбу (серія НОМЕР_3 ), виданого 29.08.1992 міським відділом РАЦС Дзержинського виконкому Донецької області (актовий запис №286). Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Єдиною спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою від 11.02.2026 №83/01-16, виданою Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою про коло спадкоємців та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.02.2025 №80089971 (спадкова справа №39/2025). Інші особи до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не звертались. Заповіту померла не залишала. 31 березня 2026 року державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори була видана Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі на ім`я Позивачки - ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна. В обґрунтування підстав відмови повідомлено, що в якості документа, що підтверджує право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно заявником було подано Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.08.1976, посвідчений 31.08.1976 Дзержинською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3721; та відповідь Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 13.03.2025, вих.№803/02 1.12, про те, що відповідно даних архіві КП «БТІ м. Торецька» станом на 01.01.2013 в інвентаризаційній справі наявна інформація лише про відведення земельної ділянки, а відомості щодо реєстрації права власності на зазначений вище житловий будинок відсутні. Отже, за наведених обставин, з урахуванням отримання відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, та відсутності інших способів оформлення права власності на спадкове майно в позасудовому порядку, позивач змушена звертатися до суду для відновлення невизнаного права власності на спадкове майно після смерті матері. Так, для підтвердження права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її померлій матері, Позивачка має наступні документи: договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.08.1976, посвідчений 31.08.1976 Дзержинською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3721. Відповідно до п.9 зазначеного договору, по закінченні будівництва побудовані на земельній ділянці споруди вступають в експлуатацію і стають приватною власністю забудовника після визнання приймальною комісією місцевої ради народних депутатів трудящихся повної готовності побудованих споруд оформленої актом комісії; Акт про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 27.04.1982, складений та затверджений комісією виконкому Дзержинської Ради депутатів трудящих. Відповідно до зазначеного акту встановлено, що ОСОБА_3 виконала обов`язки забудовника за договором від 31.08.1976, будівництво розпочато в 1976 році та закінчено в 1977 році, будинок побудований з житловою площею 52,5 кв.м, загальною площею 95 кв.м та складається з 4 кімнат; Технічний паспорт на житловий будинок від 08.12.1982, виготовлений Горлівським бюро технічної інвентаризації (номер інвентаризаційної справи 7639); Державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення виконкому Дзержинської міської Ради народних депутатів від 15.08.2001 №330, яким підтверджено, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 ; Лист-відповідь від 13.03.2025 №803/02-1.12, наданий на запит нотаріуса Торецькою міською військовою адміністрацією, в якому зазначено, що відповідно до даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м. Торецька» станом на 01.01.2023, а саме договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.08.1976 ОСОБА_3 відведено земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Договір посвідчено державним нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №3721. Згідно акту про завершення будівництва та введення в експлуатацію, загальна площа 95 кв.м, житлова 52,5 кв.м. Інформації щодо арештів, заборон або самочинного переобладнання, видачі дублікатів в архівні справі не зазначено. Тобто, існують достатні правові підстави для визнання за Позивачкою права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті матері. На підставі викладеного, вважають, що належним та достатнім способом захисту та відновлення невизнаного права власності на спадкове майно є визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. Представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,0 кв.м, житловою площею 52,5 кв.м, разом з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року справу провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 11 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, винести рішення відповідно до законодавства України.

Від представника третьої особи Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1 ), виданим 26.08.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокадацькому та Чечелівському районах у місті Дніпро Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №2527.

ОСОБА_1 є донькою померлої, що підтверджується Свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_2 ), виданим 02.02.1971 Дзержинським міським РАЦС Донецької області, актовий запис №55, та Свідоцтвом про укладення шлюбу (серія НОМЕР_3 ), виданого 29.08.1992 міським відділом РАЦС Дзержинського виконкому Донецької області, актовий запис №286.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Єдиною спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою від 11.02.2026 №83/01-16, виданою Восьмою дніпровською державною нотаріальною конторою про коло спадкоємців та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.02.2025 №80089971 (спадкова справа №39/2025).

Інші особи до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не звертались. Заповіту померла не залишала.

31 березня 2026 року державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори була видана Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна.

В обґрунтування підстав відмови повідомлено, що в якості документа, що підтверджує право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно заявником було подано Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.08.1976, посвідчений 31.08.1976 Дзержинською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3721; та відповідь Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 13.03.2025, вих.№803/02 1.12, про те, що відповідно даних архіві КП «БТІ м.Торецька» станом на 01.01.2013 в інвентаризаційній справі наявна інформація лише про відведення земельної ділянки, а відомості щодо реєстрації права власності на зазначений вище житловий будинок відсутні.

Факт наявності права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , матері позивача, підтверджують наступні докази:

- договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.08.1976, посвідчений 31.08.1976 Дзержинською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3721. Відповідно до п.9 зазначеного договору, по закінченні будівництва побудовані на земельній ділянці споруди вступають в експлуатацію і стають приватною власністю забудовника після визнання приймальною комісією місцевої ради народних депутатів трудящихся повної готовності побудованих споруд оформленої актом комісії;

- акт про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 27.04.1982, складений та затверджений комісією виконкому Дзержинської Ради депутатів трудящих. Відповідно до зазначеного акту встановлено, що ОСОБА_3 виконала обов`язки забудовника за договором від 31.08.1976, будівництво розпочато в 1976 році та закінчено в 1977 році, будинок побудований з житловою площею 52,5 кв.м, загальною площею 95 кв.м та складається з 4 кімнат;

- технічний паспорт на житловий будинок від 08.12.1982, виготовлений Горлівським бюро технічної інвентаризації (номер інвентаризаційної справи 7639);

- державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення виконкому Дзержинської міської Ради народних депутатів від 15.08.2001 №330, яким підтверджено, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 ;

- лист-відповідь від 13.03.2025 №803/02-1.12, наданий на запит нотаріуса Торецькою міською військовою адміністрацією, в якому зазначено, що відповідно до даних архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м. Торецька» станом на 01.01.2023, а саме договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20.08.1976 ОСОБА_3 відведено земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Договір посвідчено державним нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №3721. Згідно акту про завершення будівництва та введення в експлуатацію, загальна площа 95 кв.м, житлова 52,5 кв.м. Інформації щодо арештів, заборон або самочинного переобладнання, видачі дублікатів в архівні справі не зазначено.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступних висновків.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.ст.1217, 1258, 1261 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За положеннями ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23.Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України).

Згідно з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактичних обставин, що мають суттєве значення для справи та підтверджуються належними, достатніми та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності за спірне домоволодіння в порядку спадкування за законом, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1268, 1270, 1278, 1291 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 16, 76-89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул. Стуса Василя, буд.24А, ЄДРПОУ 44272449), третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.36, ЄДРПОУ 05383454) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 95,0 кв.м, житловою площею 52,5 кв.м, разом з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев