Рішення № 138607755, 22.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1332/26

№ 2/183/631/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за Договором № 527653-КС-001 про надання кредиту від 28 лютого 2025 року, що становить 54 240,00 грн та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 27 040,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 200,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач, ТОВ «Бізнес Позика», ТОВ «Бізпозика») звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 лютого 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, відповідач, Боржник) укладено Договір № 527653-КС-001 про надання кредиту (далі - Договір, Кредитний договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 28 лютого 2025 року позивачем направлено відповідачеві пропозицію (оферту) укласти Договір № 527653-КС-001 про надання кредиту. 28 лютого 2025 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 527653-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено відповідачеві через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5038, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 28 лютого 2025 року між ТОВ «Бізпозика» та відповідачем укладено Договір № 527653-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (далі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (далі - Проценти за користування Кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Позивач зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Позичальник свої зобов`язання за Кредитним договором № 527653-КС-001 належним чином не виконав, станом на 07 січня 2026 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 54 240,00 грн та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 27 040,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 200,00 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 25 лютого 2026 року позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, витребувано докази у справу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечив проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань, відзиву на позов від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 28 лютого 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 527653-КС-001 про надання кредиту /а.с.28-32 зворот/. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5038 та укладено шляхом обміну електронними повідомленнями. Так, убачається, що 28 лютого 2025 року відповідачем надано дані, на підставі яких 28 лютого 2025 року проведено ідентифікацію відповідача, як суб`єкта кредитної історії, проведено його фотоверифікацію. 28 лютого 2025 року ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №527653-КС-001 про надання кредиту /а.с.22/ та 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 527653-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою /а.с.28/.

Відповідно до п.2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що строк, на який надається Кредит: 24 тижні; Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 3 200,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 16 000,00 грн. Строк дії Договору: до 15 серпня 2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 39 571,57 грн. Також, п.7.5. Договору передбачено, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

ТОВ «Бізнес Позика»виконало зобов`язання за Договором, перерахувавши 28 лютого 2025 року грошові кошти в сумі 16 000,00 грн на картку НОМЕР_3 , номер якої зазначений в Договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» /а.с.35/. Також, з отриманої на виконання ухвали суду від 25 лютого 2026 року відповіді АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) та відповідно до наданої виписки по рахунку за договором № б/н за період 28 лютого 2025 року - 15 серпня 2025 року, 28 лютого 2025 року зараховано грошові кошти в сумі 16 000,00 грн /а.с.60, 61-62 зворот/.

Всупереч вимогам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив погашення кредитної заборгованості за вищевказаним Договором. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 07 січня 2026 року відповідач має перед позивачем заборгованість за Договором № 527653-КС-001 про надання кредиту в загальному розмірі 54 240,00 грн та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 27 040,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 8 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 200,00 грн /а.с.11-13/.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, перевіривши заявлені до стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками умовам Кредитного договору та принципу арифметичної вірності, суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов`язань перед позивачем, внаслідок чого, наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та несплаченим відсоткам.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача відсотків, передбачених ст. 625 ЦК України суд висновує таке.

Пунктом п.7.5. Договору передбачено, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Беручи до уваги, що заборгованість у сумі 8 000,00 грн за Кредитним договором нарахована відповідачеві із застосуванням позивачем ст. 625 ЦК України в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу та відповідно підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн за вищевказаним Кредитним договором суд не вбачає.

Також не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії, виходячи з такого.

Так, положенням п.2.5 Договору про надання кредиту передбачена сплата Позичальником (відповідачем) комісії за надання кредиту - 3 200,00 грн.

Однак, у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення Договору, оскільки без надання кредиту Договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України. З позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту. Відтак положення про комісію є нікчемним.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 43 040,00 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 27 040,00 грн. У решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 112,61 грн (79,35% від сплаченого). У решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 527653-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 28 лютого 2025 року, яка утворилась станом на 07 січня 2026 року, у розмірі 43 040 (сорок три тисячі сорок) гривень 00 копійок, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 27 040,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) гривень 61 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 29 липня 2026 року у порядку черговості, після відновлення електропостачання в приміщення суду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код в ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, оф. 411;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов