Ухвала суду № 138607304, 29.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/7529/26

Провадження № 2-ві/175/13/26

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

29 липня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Войтуха О.М. у розгляді цивільної справи за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік - 2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання спільного майна.

Ухвалою суду від 21.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у цивільній справі з викликом сторін та призначено розгляд справи на 04.08.2026.

17.07.2026 ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до суду заяву про відвід судді Войтуха О.М. на підставі п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Заява обґрунтована тим, що 16.07.2026 заявнику випадково стало відомо, що суддя Войтух О.М. орендує квартиру у будинку А ЖК «Олімпік-2» (вул. Слобожанська буд 9-А, с-ще Слобожанське, Дніпровський район) орендодавець ОСОБА_2 .. У цьому ж будинку фізично розташований офіс Асоціації «ОСББ «Олімпік-2» позивача у даній справі ,а також проживає ОСОБА_3 - голова правління Асоціації, яка фактично ініціює та контролює цей та низку пов`язаних судових процесів за участю заявника.

На переконання ОСОБА_1 суддя, який на постійній основі (як орендар) фактично проживає в тому самому будинку, де розташований офіс позивача та проживає особа, яка безпосередньо керує позивачем і цим судовим процесом, перебуває в соціальному й побутовому середовищі, невіддільному від сторони спору і це об`єктивно породжує обґрунтовані сумніви в здатності судді неупереджено розглядати справу - незалежно від того, чи справді має місце особисте знайомство чи вплив. На думку заявника така підстава узгоджується з міжнародними стандартами суддівської етики, зокрема Бангалорськими принципами поведінки суддів: принципу 2.5(б) суддя заявляє самовідвід, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сум ніви в його неупередженості; принципу 4.8 - суддя неповинен дозволяти соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність.

Крім того, заявник зазначив, що обставини можуть свідчити і про побічну заінтересованість судді в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки побутове й соціальне становище судді за місцем фактичного проживання об`єктивно пов`язане з тим середовищем, яке контролює позивач, а тому вважає, що під час розгляду заяви про відвід судді необхідно з`ясувати характер відносин між суддею Войтухом О.М., орендодавцем ОСОБА_2 та Асоціацією/її керівництвом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою суду від 27.07.2026 заявлений ОСОБА_1 відвід судді Войтуху О.М. визнано необґрунтованим, у зв`язку з чим, питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду та визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Приймаючи ухвалу про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддя Войтух О.М. зазначив, що дійсно орендує у фізичної особи ОСОБА_2 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , однак при цьому він не є власником житла, а тому не приймає участі у вирішенні питань Асоціації «Об`єднань співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» та не має жодних стосунків з головою Асоціації.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ст.39 ЦПК).

Суд зауважує, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді, а п. 4.8 визначено, що суддя не повинен дозволяти членам своєї родини, соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність, що пов`язана зі здійсненням функції судді, а також на прийняття ним судових рішень.

Зі змісту вказаних норм слід дійти висновку, що для відведення (самовідведення) судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді, обставини, повинні бути доведеними, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу (самовідводу).

Отож на суддю також покладено відповідальний обов`язок не усуватися від справи в спірній ситуації, здійснювати належну перевірку фактів, відтак його відвід (самовідвід) повинен супроводжуватися виключно достовірними доказами. Особиста безсторонність суду презюмується державою, поки не надано доказів протилежного. Такий підхід свідчить про те, що судове рішення у справі, яке ухвалюватиметься суддею, не буде надалі скомпрометовано, а зазначені вимоги покликані забезпечити впевненість сторін у тому, що їхню справу вирішує неупереджений та об`єктивний суддя, який не самоусунувся від вирішення справи.

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 вважаю, що відвід є необґрунтованим, оскільки наведені заявником обставини є нічим іншим як припущенням та не можуть бути підставою для відводу, відповідно до п.3,5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, а наведені мотиви відводу не свідчать про упередженість, необ`єктивність або побічну заінтересованість судді Войтуха О.М. при розгляді даної справи.

Враховуючи вищенаведене вважаю, що підстави для відводу судді Войтуха О.М. відсутні.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Войтуха О.М. - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В.О. Заборський