Ухвала суду № 138606788, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.07.2026Справа № 554/14658/25 Провадження № 1-кп/554/556/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, та інші питання в кримінальному провадженні № 12025170000000726 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив та підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтовує тим, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є та обставина, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке належить до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за його вчинення передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, в тому числі і під час судового розгляду кримінального провадження і строк запобіжного заходу закінчується 20 серпня 2026 року. Обґрунтованість подання саме такого клопотання визначається наявністю ризиків, визначених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку прокурора, дають підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду, оскільки перебуваючи на волі, через усвідомлення тяжкості покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, через втрату свободи на тривалий строк, останній може ухилятися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень. Також, на думку прокурора, ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також прокурор заперечував проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, покликаючись на необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність нових обставин, які не розглядалися судом.

В судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м?який, не пов?язаний з триманням під вартою. Вважає, що клопотання прокурора мають формальний характер, заявлені ризики не обґрунтовані. Крім того, обвинувачений частково визнає свою вину, кається у вчиненому, має намір відшкодувати шкоду, не визнає лише факт перебування в стані сп?яніння.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, покликаючись на те, що встановлені ризики суттєво зменшилися. Підтримав позицію іншого захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на інший більш м`який. Покликається на ті обставини, що обвинувачений протягом тривалого строку перебуває під вартою. Вважає, що сторона обвинувачення не враховує міцні соціальні зв`язки обвинуваченого та його позитивні характеристики, і те, що обвинувачений має ряд хронічних захворювань. Звертає увагу, що згідно з матеріалами судово-медичної експертизи №2040 в крові та сечі обвинуваченого не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропиловий, пропиловий, ізобутиловий, бутиловий і аміниловий спирти.

Обвинувачений підтримав позицію своїх захисників. Зазначив, що на його утриманні перебуває матір похилого віку (1947 р.н.), яку він доглядає. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або заставу в мінімальному розмірі.

Крім того, в судовому засіданні потерпілий та його представник заявили клопотання про зміну розміру позовних вимог раніше заявленого цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також долучення уточненої редакції цивільного позову, залучення цивільного вдповідача ПрАТ «Страхова група ТАС» та просили розглядати вказаний змінений цивільний позов спільно з кримінальним провадженням, відповідно.

Також представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 просив визнати малолітню ОСОБА_9 (дочку загиблої ОСОБА_10 ) потерпілою у справі та допустити її батька ОСОБА_3 як законного представника неповнолітньої потерпілої.

Прокурор не заперечував проти клопотань потерпілого та його представника.

Обвинувачений та захисники, кожен окремо, не заперечували проти клопотань потерпілого та представника потерпілого про долучення та прийняття до спільного розгляду заяви про зміну розміру позовних вимог та уточненої редакції цивільного позову, а також щодо визнання потерпілою ОСОБА_9 та допуск законного представника для представництва інтересів останньої у кримінальному провадженні.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження з приводу клопотань сторін обвинувачення та захисту, а також потерпілого, дослідивши необхідні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

За змістом ст. 199 КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане.

Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання прокурора про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного обвинуваченому, суд виходить з того, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких, такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Суд встановив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Відносно обвинуваченого на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було неодноразово продовжено ухвалами Шевченківського районного суду міста Полтави, строк дії останньої ухвали суду від 06 травня 2026 року про обрання (продовження строку) запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого спливає 20 серпня 2026 року.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, за його вчинення передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками.

Оскільки судове провадження перебуває на стадії судового розгляду по суті (розгляд новим складом суду), тому суд не дає оцінки обґрунтованості підозри та висунутого обвинувачення.

Суд також вважає, що існує ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни останніми своїх показів, оскільки судовий розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочато, вказаних осіб суд не допитував у судовому засіданні.

Також суд враховує, що кримінальне провадження наразі перебуває в провадженні нового складу суду на стадії підготовчого провадження, і судовий розгляд відбувається спочатку.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, а відсутність постійного та законного джерела доходів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Тому, суд вважає, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 ст. 177 КПК України.

Водночас суд бере до уваги, що обвинувачений раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і місцем роботи, враховує сукупність даних про його особу, вік, стан здоров`я, репутацію та майновий стан. Більше того, оцінку таким обставинам і характеристикам особи обвинуваченого ОСОБА_7 суд надавав також під час обрання йому запобіжного заходу.

Тому, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, особу обвинуваченого, фактичні обставини кримінального правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому, а саме обвинувачення у вчиненні правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, яке спричинило смерть потерпілої, що свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Зрештою, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є у матеріалах кримінального провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Тому, суд бере до уваги воєнний стан, запроваджений в Україні, а також фактичні бойові дії на значній території держави.

На думку суду, враховуючи характер та обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , фактор дії воєнного стану сам по собі свідчить про наявність ризиків, які зазначені прокурором, серед яких, ризик переховування обвинуваченого від суду.

Також слід зазначити, що зважаючи на ведення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії рф, фактор настання існуючих ризиків за даних умов, як то ухилення від суду, значно збільшується, а застосування більш м?якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилення від суду.

Вказані вище обставини є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені судом, заявлені і доведені прокурором у судовому засіданні, на теперішній час продовжують існувати, суттєво не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід на теперішній час не може їм запобігти.

Тому, запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний ефективно забезпечити досягнення мети, визначеної статтею 177 КПК України, зокрема запобігання ризикам переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків чи потерпілого.

З урахуванням вимог ст. 315 КПК України, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України, для досягнення мети застосування запобіжного заходу суд вважає необхідним продовжити строк раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на переконання суду, є обґрунтованим, відповідає даним про особу обвинуваченого, характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінують, не надає можливості перешкоджати інтересам правосуддя у кримінальному провадженні, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились.

Також відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , враховуючи суспільну небезпечність такого злочину та серйозність висунутого обвинувачення, позицію потерпілого, а також наявності встановлених ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, враховуючи вимоги п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який суд зазначає про таке.

Відповідно ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Сторона захисту в клопотанні про зміну запобіжного заходу покликається на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, необхідність догляду за близькою особою похилого віку, а також позитивні характеристики особи обвинуваченого.

Проте, стан здоров`я обвинуваченого, дані про його особу, майновий стан, соціальні зв`язки, а також ризики вже були предметом дослідження в судових засіданнях як під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також продовження строку такого запобіжного заходу.

Таким чином, стороною захисту не наведено нових обставин, які не були предметом розгляду при вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу в судовому засіданні.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для задоволення зазначеного клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на заставу або цілодобовий домашній арешт.

Крім того, суд відхиляє покликання захисника на ті обставини, згідно з матеріалами судово-медичної експертизи № 2040 в крові та сечі обвинуваченого не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропиловий, пропиловий, ізобутиловий, бутиловий і аміниловий спирти. Суд зазначає, що, по-перше, суд не досліджував докази, зокрема вищевказаний висновок експерта, по-друге, сторона обвинувачення не обмежена колом доказів, в тому числі, щодо перебування обвинуваченого в стані сп`яніння.

Щодо залучення до участі у справі як потерпілої, цивільного позивача та допуск як законного представника, а також прийняття цивільного позову (зміненого) до спільного розгляду та залучення цивільного відповідача суддя зазначає про таке.

За змістом ч. ч. 1-3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно з ч. 6 ст. 55 КПК України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Відповідно до ст. 59 КПК України, якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 КПК України представник потерпілого користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

З урахуванням наведених норм процесуального закону, враховуючи, що внаслідок події кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, неповнолітній ОСОБА_9 завдано шкоду і в її інтересах звернувся потерпілий про визнання її потерпілою, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання потерпілого ОСОБА_3 в особі його представника про визнання неповнолітньої ОСОБА_9 потерпілою у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи, що неповнолітня потерпіла ОСОБА_9 має право на залучення представника за власним бажанням, водночас законним представником є її батько ОСОБА_3 , а тому суд вважає необхідним допустити останнього як представника неповнолітньої потерпілої у кримінальному провадженні № 12025170000000726 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до вимог ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право, зокрема на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За змістом ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов.

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 62 КПК України).

Змінений цивільний позов цивільних позивачів в цілому відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає спільному розгляду у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти до спільного розгляду у цьому кримінальному провадженні змінений цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 , та потерпілої ОСОБА_9 до цивільних відповідачів ОСОБА_7 , приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За таких обставин, необхідно залучити до участі у розгляді кримінального провадження № 12025170000000726 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, як цивільного відповідача - ПрАТ "Страхова група "ТАС" (код ЄДРПОУ 30115243).

Отже, враховуючи обставини справи та думку сторін, керуючись приписами кримінального процесуального закону, суд вважає клопотання потерпілого та його представника адвоката ОСОБА_4 обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити до 01 жовтня 2026 року включно строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні №12025170000000726 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Прийняти до розгляду змінені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_9 потерпілою в даному кримінальному провадженні.

Прийняти цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до спільного розгляду у даному кримінальному провадженні. Залучити до участі у справі ОСОБА_3 у якості законного представника (батька) потерпілої ОСОБА_9 .

Залучити ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (код ЄДРПОУ 30115243) до участі у справі у якості другого цивільного відповідача за позовами ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Надіслати ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" копію ухвали та позовів. Запропонувати надати відзив на позовні заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1