Рішення № 138606551, 29.07.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/31/26

Провадження № 2/526/596/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

представника позивача адвоката Коваленка І. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гадяч цивільну справу №526/31/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лютенської сільської ради як орган опіки та піклування, Міністерство оборони України про встановлення факту самостійного виховання та утримання двох дітей віком до 18 років,

з участю позивача ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

08 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лютенської сільської ради як орган опіки та піклування, Міністерство оборони України про встановлення факту самостійного виховання та утримання двох дітей віком до 18 років,вказуючи, що з відповідачем мають трьох спільних дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які народжені в шлюбі.Він з відповідачем та трьома дітьми зареєстровані та проживали разом до квітня 2023 року в АДРЕСА_1 .В квітні 2023 року ОСОБА_2 поїхала до Чеської Республіки і приїздила додому лише один раз з 4 по 8 липня 2023 року. За кордоном вона створила нову сім`ю і на теперішній час перебуває у декретній відпустці, оскільки народила дитину. Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 31.05.2024 року розірвано шлюб між ним та ОСОБА_2 .Починаючи з квітня 2023 року діти перебувають на його утриманні і вихованні. Судовим наказом, виданим Гадяцьким районним судом від 25 грудня 2025 року у справі №526/3953/25 з ОСОБА_2 на його користь на утримання неповнолітніх дітей стягнуто аліменти.Позивач вказує, що діти проживають з ним, окремо від матері. Він створив всі умови для їх проживання, піклується про них, бере участь у їх вихованні та утриманні, забезпечує дітям достатній рівень освіти, в той час коли мати самоусунулася від виховання й утримання дітей, тобто фактично діти перебувають на самостійному вихованні та утриманні батька. Встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на самостійному вихованні і утриманні позивача потрібно йому з метою захисту прав та інтересів, життя, здоров`я дітей та його прав, як батька, в тому числі і на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом немає, у зв`язку з цим позивач просить суд встановити факт, що він самостійно виховує та утримує двох дітей віком до 18 років: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 28.01.2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2026 було зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Лютенської сільської ради надати суду висновок щодо участі кожного з батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вихованні та утриманні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 25.03.2026 було витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону України відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що має трьох дітей, які наразі проживають разом з ним та знаходяться на його повному у триманні, так як їх мати виїхала за кордон. Старша дочка навчається і тільки з нею ОСОБА_2 підтримує стосунки, з неповнолітніми дітьми взагалі ніякого зв`язку немає, вона не цікавиться їх життям, не бере участі в їх утриманні, з днем народження не вітає, аліменти не сплачує, бо немає такої можливості, оскільки за кордоном створила нову сім`ю та народила дитину.

Представник позивача адвокат Коваленко І. І. позов підтримав та просив його задовольнити на підставі поданих доказів.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки до її електронного кабінету, відзиву на позов не надала.

Представник третьої особи виконавчого комітету Лютенської сільської ради як органу опіки та піклування у судове засідання не з`явився, надав клопотання в якому не заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 , просив справу розглянути без участі їх представника.

Представник третьої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, пояснень по справі не надсилали.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.11.2007 року, у якому у них народилося троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджуєься копіями свідоцтв про народження.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 31.05.2024 року у цивільній справі №526/1156/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно судового наказу Гадяцького районного суду від 25.12.2025 справі №526/3953/25 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу 25 грудня 2025 року до досягнення дітьми повноліття.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї виконавчого комітету Лютенської сільської ради від 16.12.2025, акту обстеження умов проживання від 22.12.2025 проведеного за місцем проживання та реєстрації позивача: АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною адресою проживають позивач ОСОБА_1 та його діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Умови проживання задовільні. Батько виховує дітей без участі матері. Будинок вмебльований, в будинку тепло, прибрано, речі складені, є запаси їжі. Діти мають місце для відпочинку та навчання, забезпечені одягом та взуттям. Діти проживають з батьком, який приділяє їм належну увагу. Дочка ОСОБА_7 є студенткою ОСОБА_8 фахового кооперативного коледжу, діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здобувають освіту у Соснівській гімназії.

З характеристик дітей: ОСОБА_5 - учениці 2 класу, ОСОБА_4 учня 8 класу Соснівської гімназії Лютенської сільської ради та довідок про участь батьків у шкільному житті дитини від 16.12.2025 вбачається, що батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню дітей. Приймає активну участь у житті класів, в яких навчаються діти та гімназії. Цікавиться успіхами дітей, регулярно відвідує батьківські збори. Забезпечує все необхідне для повноцінного розвитку і навчання дітей. Мати ОСОБА_2 за період навчання дітей у гімназії успіхами дітей не цікавилась, на батьківські збори чи свята ніколи не приходила, з класним керівником не спілкувалась, на контакт не виходить. Участі у вихованні дітей не бере.

З повідомлення Державної прикордонної служби України від 26.03.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 виїхала за межі України 13.04.2023 року.

У висновку органу опіки та піклування Лютенської сільської ради щодо участі ОСОБА_1 у вихованні та утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Лютенської сільської ради №46 від 21.04.2026, вказується, що під час обстеження умов проживання 10 квітня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 (батько) приділяє належну увагу вихованню своїх дітей, які забезпечені всім необхідним відповідно їхнього віку, а саме: одягом та взуттям відповідно до сезонів, шкільним приладдям, забезпечує повноцінним та збалансованим харчуванням. Діти мають місце для відпочинку та навчання.Батько слідкує за зовнішнім виглядом дітей, вони одягнені охайно у чистому одязі, також батько слідкує за станом здоров`я своїх дітей. Діти відвідують заклад освіти. Батько постійно спілкується з класними керівниками дітей та адміністрацією закладу освіти, виконує свої батьківські обов`язки належним чином, приділяє належну увагу вихованню, навчанню та утриманню дітей. Умови проживання родини відповідають нормам, будинок обладнано необхідними меблями та побутовою технікою, достатній запас продуктів харчування, речей особистого користування. В родині створені належні умови для проживання дітей, батько забезпечує дітей необхідними речами та умовами для їх оптимального розвитку, навчання та виховання.

Таким чином, під час обстеження умов проживання встановлено, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_12 .

При відвідуванні сім`ї встановлено, що після розлучення з дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (матір`ю дітей), вона проживає окремо і її точне місцезнаходження на даний час невідоме. При розмові з ОСОБА_1 виявлено, що мати не приймає участі в житті дітей, не спілкується з ними і матеріально їх не забезпечує.

Виходячи з вищевикладеного, орган опіки та піклування виконавчого комітету Лютенської сільської ради не може встановити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , оскільки її місце перебування та проживання на даний час невідоме.

З копії заяви ОСОБА_2 , направленої на адресу суду через систему «Електронний суд» 27.12.2025 щодо її незгоди із судовим наказом у справі №526/3953/25, вбачається, що остання проживає в Чехії, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною та не має жодних доходів. Зазначила, що на її утриманні перебуває старша дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає в Україні і стягнення з неї 1/2 частини її доходу на користь інших дітей зробить неможливим подальше утримання нею старшої дитини, тому просила скасувати судовий наказ у справі №526/3953/25.

Виходячи з наведеного, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_12 .

Відповідно до абз. 6 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану на таких підставах, як коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

З огляду на викладене, для отримання правової підстави для звільнення з військової служби позивачу необхідно довести факт самостійного виховання та утримання дітей.

Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону дитинства», законом визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Частинами 7 та 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України).

Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зазначає, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, №31111/04 від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09 від 16 липня 2015 року).

З наданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема актів обстеження умов проживання, характеристик з навчального закладу, висновку органу опіки та піклування Лютенської сільської ради щодо участі ОСОБА_1 у вихованні та утриманні малолітніх дітей вбачається, що позивач самостійно виховує та утримує дітей, оскільки їх мати з 2023 року проживає за кордоном, де створила нову сім`ю.

Таким чином судом встановлено, що мати дітей - відповідач по справі ОСОБА_2 в утриманні та вихованні дітей участі не приймає, так як аліменти не сплачує та постійно з 2023 року проживає за кордоном, тобто, вихованням та утриманням дітей не займається, а утриманням та вихованням дітей займається батько.

Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 06.11.2024 року у справі №468/1025/23 (61-14070св23) зазначив, що спір щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).

Доведення факту одноосібного утримання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує свої батьківські обов`язки щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 02.10.2024 року у справі №333/7023/23 (61-9238св24) зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні/утриманні дітей. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків утримання дитини, то питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, судом розглянута подана заява за правилами загального позовного провадження з залученням органу опіки і піклування Лютенської сільської ради Миргородського району Полтавської області, який надав письмовий висновок про доцільність встановлення самостійного виховання та утримання малолітніх дітей батьком.

Таким чином надані стороною позивача та отримані судом докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмету позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітніх дітей батьком, тому виходячи перш за все із інтересів дітей вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В даній справі судові витрати позивача складаються зі сплаченого ним судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лютенської сільської ради як орган опіки та піклування, Міністерство оборони України про встановлення факту самостійного виховання та утримання двох дітей віком до 18 років - задовольнити.

Встановити факт, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей віком до 18 років: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку -НОМЕР_2 .

Третя особа: виконавчий комітет Лютенської сільської ради як орган опіки та піклування, юридична адреса: 37353, вул. Дружби,64, с. Лютенька Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 04381938.

Третя особа - Міністерство оборони України, юридична адреса: 03168, м. Київ-168, проспект Повітряних сил України,6, код ЄДРПОУ 00034022.

Головуюча: Л. В. Максименко