Рішення № 138606400, 30.07.2026, Миронівський районний суд Київської області

30.07.2026

Єдиний унікальний № 371/1042/25 провадження № 2-а/371/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1042/25

Провадження № 2-а/371/8/26

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Чайки А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду, посилаючись на ті обставини, що ТОВ СП «Агро» 10 червня 2025 року отримано скероване йому як керівнику товариства повідомлення про вчинене правопорушення. У повідомленні було вказано, що посадовими особами Укртрансбезпеки 28 травня 2025 року відносно ОСОБА_2 складено акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт та акт про перевищення нормативних габаритних параметрів транспортним засобом марки «Daf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпичепом марки «Andoler Trailer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , під час здійснення перевезення вантажу.

За змістом повідомлення, під час перевірки виявлено, що в товарно-транспортну накладну перевізником було внесено відомості про габарити вантажу, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством габаритні параметри, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами загального користування. Згідно товарно-транспортної накладної №28052025 від 28 травня 2025 року вантажовідправником є ТОВ СП «Агро».

24 червня 2025 року виконуючим обов`язки начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Грибаном М. винесено щодо нього постанову №002541 про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-2 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень.

Постанову вважає незаконною з таких мотивів.

Він як фізична особа не є суб`єктом правопорушення, за вчинення якого передбачено відповідальність за частиною першою статті 132-2 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вантажовідправником зазначено його як фізичну особу, проте він таким не є. Тобто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-2 притягнуто особу, яка фактично не вчиняла зазначене адміністративне правопорушення.

Крім того, застосований розмір штрафу є значно вищим ніж передбачено санкцією частини першої статті 132-2 КУпАП. Стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти чотирьох тисяч гривень взагалі не передбачено жодною із санкцій частин статті 132-2 КУпАП. А у статті 14-3 КУпАП взагалі не йдеться про правопорушення, адміністративна відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 132-2 КУпАП, вказана стаття не передбачає адміністративної відповідальності керівника юридичної особи вантажовідправника.

Вказав, що його вона не підтверджується жодними належними доказами, а сама по собі постанова про притягнення до адміністративної відповідальтності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Просив визнати протиправною та скасувати постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 13 січня 2025 року позов залишено без руху.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 23 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у Державної служби України з безпеки на транспорті витребувано належним чином засвідчену копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 002541 від 24 червня 2025 року, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , а також належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких була прийнята вказана постанова, та відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, якщо здійснювалося фіксування правопорушення та/чи процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно частини четвертої статті 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено за адресою його місцезнаходження 07 серпня 2025 року.

19 серпня 2025 року до Миронівського районного суду Київської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, за змістом якого відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками отримав 15 серпня 2025 року.

Відповідно до положень статті 257 КАС України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

18 серпня 2025 року представником відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті до суду подано відзив на адміністративний позов.

У відзиві представник відповідача просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначила, що 28 травня 2025 року посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення № 000402 від 23 травня 2025 року.

28 травня 2025 року о 18 годині 45 хвилин на 86 км автомобільної дороги М-06 сполученням «Київ-Чоп» було зупинено транспортний засіб марки «Daf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Andoler Trailer», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Під час проведення перевірки здійснено точний габаритно-ваговий контроль зазначених транспортних засобів та встановлено перевищення визначених законодавством габаритних норм:

Фактична ширина транспортного засобу становила - 3,2 м при нормативно допустимій - 2,6 м, що на 23,07% перевищує нормативні, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху;

Фактична висота транспортного засобу становила 4,31 м, при нормативно допустимій 4 м, що на 7,75°% перевищує нормативні, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (надалі - Правила № 30).

Відповідно до пункту 2 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Статтею 132-2 КУпАП визначено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Згідно відомостей товарно-транспортної накладної № 28052025 від 28 травня 2025 року, яка була надана посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, вантаж, наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезення відповідних вантажів, проте за результатом вимірювання встановлено, що загальна фактична ширина транспортного засобу, що перевірявся, становила 3,20 м при нормативно допустимій 2,60 м.

Таким чином, відомості про масу вантажу в ТТН не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 23,07%.

Вказане правопорушення містило ознаки такого, за яке передбачена відповідальність відповідно до статті 132-2 КУПАП. Вантажовідправником у вказаній ТТН визначено ТОВ СП «Агро» (код ЄДРПОУ 30349365). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником (уповноваженою особою підприємства) вищевказаного підприємства є Тереня Ю.А. (РНКОПП 2183007253).

На думку представника відповідача, основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частини першою статті 132-2 КУпАП, є зафіксовані результати вимірювання транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки при проведенні точного габаритно-вагового контролю, що перевищують дані, зазначені у ТТН № 28052025 від 28 травня 2025 року. Вказала, що докази долучені до відзиву. Відеозаписи проведення рейдової перевірки від 28 травня 2025 року підтверджують факт виявлених порушень.

З метою усунень виявленого порушення транспортний засіб було заблоковано за допомогою блокіратора, що підтверджується актом про блокування транспортного засобу № АБ 000570 від 28 травня 2025 № АБ 000570.

Листом за вихідним номером № 51209/26/24-25 від 10 червня 2025 року керівника ТОВ СП «Агро» (вантажовідправника) - Тереню Ю.А. було повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства. Вказаний лист надіслано на офіційну електронну адресу ТОВ СП «АГРО». На адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області за вхідним № 28160/0/22-25 від 24 червня 2025 року від керівника ТОВ СП «Агро» Терені Ю.А. надійшли письмові пояснення.

Дослідивши всі наявні докази, 24 червня 2025 року виконуючим обовязки керівника територіального органу Укртрансбезпеки, на підставі складених 28 травня 2025 року матеріалів, відносно позивача як керівника вантажовідправника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 002541 за частиною першою статті 132-2 КУпАП. Копія постанови направлена на офіційну електронну адресу ТОВ СП «Агро» із супровідним листом від 25 червня 2025 року.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, в постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19.

Представник відповідача вважає, що на виконання вимог статті 19 Конституції України, статті 245 КУпАП уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП, та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Натомість, позивачем не наведено жодних належних, допустимих та достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

В.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Грибаном М. видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 000402 від 23 травня 2025 року. Направлення видане ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів за додержанням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт. Термін дії направлення з 26 травня 2025 року до 01 червня 2025 року (а.с. 39).

28 травня 2025 року на 86 км автомобільної дороги М-06 сполученням «Київ-Чоп» під час перевірки виявлено порушення здійснення внутрішніх вантажних перевезень згідно ТТН №28052025 від 28 травня 2025 року: без оформлення належних документів згідно статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та перевищення встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, з перевищенням встановлених пунктом 22.5 ПДР габаритних норм : ширина 3,2 м 23,07 %, висота 7,75 % - 4,31 м. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абзац 16-21 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 % при перевезенні неподільного вантажу або подільного вантажу.

Вказаний факт підтверджується даними акту №014631 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортном від 28 травня 2025 року (а.с. 40).

Того ж дня старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Левінським Є. ухвалено рішення про супроводження автомобільного транспорту, що має ознаки порушення вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритного контролю, а також заборону подальшого руху транспортного засобу марки «Daf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Andoler Trailer», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є завантаження транспортного засобу вище бортів кузова (а.с. 43).

На підставі здійснених замірів транспортного засобу старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Левінським Є. складено акт №000531 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та акт про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу від 28 травня 2025 року (а.с. 44, зв. 44).

Відповідно до даних товаро-транспортної накладної №28052025 від 28 травня 2025 року автомобільним перевізником є ОСОБА_2 , замовником є ТОВ «Миронівка «Райагрохім», вантажовідправник - ТОВ СП «Агро», вантажоодержувач ТОВ «Сервіс-Агрозахід». Відповідальною особою вантажовідправника є директор ТОВ СП «Агро» - Тереня Ю.А., підпис якого містить ТТН (а.с. 9).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичнмих осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ СП «Агро» є Тереня Ю.А.

З Відділу державного нагляду (контролю) Житомирській області керівнику ТОВ СП «Агро» Терені Ю.А. надійшло повідомлення №51209/26/24-25 від 10 червня 2025 року про розгляд справи про адміністративне правопорушення за статтею 132-2 КУпАП. Терені Ю.А. запропоновано прийняти участь у розгляді справи та роз`яснено, що у разі його неявки справа про адміністративне правопорушення буде розглянута без його участі (а.с. 47).

Директором ТОВ СП «Агро» до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області надіслано пояснення №28160/0/22-25 від 24 червня 2025 року, у яких Тереня Ю.А. повідомив, що в товаро-транспортній накладній №28052025 від 28 травня 2025 року не зазначено інформації щодо вагових та габаритних параметрів вантажу, тому він вважає, що відповідальність за порушення статті 132-2 КУпАП несе перевізник. Вказав що транспортний засіб наданий для перевезення вантажу покупцем ТОВ «Сервіс-Агрозахід» (а.с. 48).

24 червня 2025 року в.о. начальнка відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Грибаном М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення № 002541. Згідно даних супровідного листа №56369/26/24 від 25 червня 2025 року постанову надіслано керівнику ТОВ СП «Агро» Терені Ю.А. (а.с. 8, зв. 8).

За змістом постанови, 28 травня 2025 року на 86 км автомобільної дороги «Київ-Чоп», при здісненні перевезення вантажу транспортними засобами марки «Daf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , напівпричепом марки «Andoler Trailer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно ТТН №28052025 від 28 травня 2025 року було виявлено внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про габарити вантажу до товаро-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством габаритні параметри понад 20, але не більше 30 відсотків, чим порушено частину першу статті 132-2 КУпАП. Громадянина ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-2 КУпАП, до нього застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі тридцять чотири тясячі гривень.

До відзиву на позов відповідачем надано відеозаписи з нагрудної камери співробітника державної служби України з безпеки на транспорті.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 229 КУпАП, від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажу перевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу.

Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (далі - Правила), замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Пунктами 10.1., 10.2., 10.3. розділу 10 Правил встановлено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2). Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі. Відповідно до пункту 11.1. розділу 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Згідно з пунктом 11.3. розділу 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

28 травня 2025 року о 18 годині 45 хвилин старшим інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки «Daf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , напівпричепом марки «Andoler Trailer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 86 км автомобільної дороги М-06 сполученням «Київ-Чоп» було виявлено та задокументовано той факт, що вантажовідправником згідно ТТН №28052025 від 28 травня 2025 року внесено відомості, що не відповідають фактичним, які перевищують нормативно встановлені законодавством габаритні норми понад 20 %, але не більше 30 % (23,07 %).

Згідно з відомостями товарно-транспортної накладної № 28052025 від 28 травня 2025 року вантажовідправником є ТОВ СП «Агро», керівник якого є Тереня Ю.А.

Позивач вважає притягнення його до відповідальності безпідставним, покликаючись на те, що правопорушення він не вчиняв, оскільки він не є суб`єктом правопорушення за вчинення якого передбачена відповідальність за статтею 132-2 КУпАП.

Суд дійшов висновку, що такі мотиви позивача не заслуговують на увагу з наступних підстав.

За диспозицією статті 132-2 КУпАП на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник - це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Відповідно до даних товаро-транспортної накладної №28052025 від 28 травня 2025 року вантажовідправником є ТОВ СП «Агро», відповідальною особою вантажовідправника є директор ТОВ СП «Агро» - Тереня Ю.А., підпис якого містить ТТН. Крім того, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ СП «Агро» є Тереня Ю.А. Відомостей про інших відповідальних осіб юридичної особи реєстр не містить.

Статтею 279-5 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

При цьому статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

Відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Відтак, положення статті 132-2 КУпАП підлягають застосуванню в сукупності із приписами ситатті 14 КУпАП, згідно з якою до адміністративної відповідальності підлягає притягненню саме уповноважена посадова особа вантажовідправника.

Таким чином ОСОБА_1 є уповноваженою посадовою особою вантажовідправника та є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 132-2 КУпАП.

Разом з тим суд зазначає таке.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 72 КАС України).

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як штраф.

Правилами статті 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

За вчинення вказаного правопорушення, передбачено стягнення у виді штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто законодавцем чітко визначено розмір адміністративного стягнення, яке може бути накладено на перелічених осіб у разі їх притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-2 КУпАП.

Частиною другою цієї статті передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно.

За частиною третьою цієї статті настає відповідальність у виді накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно.

За змістом оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення №002541 від 24 червня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-2 КУпАП.

За цією нормою на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі тридцять чотири тисячі гривень, що відповідає розміру двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та в декілька разів перевищує розмір штрафу, передбачений санкцією частини першої статті 132-2 КУпАП.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, також повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 пункт 24 постанови).

При винесенні оскаржуваної постанови відповідач мав дотриматися вимог закону і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості, оцінюючи всі обставини справи, правильно кваліфікувати дії правопорушника.

Досліджені у справі докази вказують на те, що у діях позивача відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого передбачена відповідальність за частиною першої статті 132-2 КУпАП.

За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення №002541 від 24 червня 2025 року, вчинене порушення полягає у внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про габарити вантажу до товаро-транспортної накладної, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством габаритні параметри понад 20, але не більше 30 відсотків, що кваліфіковано за частиною першою статті 132-2 КУпАП.

Тобто, при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області встановлено обставини, які не відповідать диспозиції частини першої статті 132-2 КУпАП. Фабула складеної відносно позивача постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, не відповідає диспозиції статті, яка йому інкримінується.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Наявність складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно вимог КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за наявності правопорушення, яке підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-2 КУпАП, відповідачем надано відеозапис правопорушення.

Відеозапис відтворює події, які мали місце 28 травня 2025 року. Ним зафіксовано факт зупинки транспортного засобу марки «Daf», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Andoler Trailer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , процес здійснення вимірів транспортного засобу та подальше складання документів. Оскільки запис відтворюється без звуку, встановити, які заміри здіснено співробітниками служби суд не має можливості.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача викладено суперечливі відомості щодо того, за якою саме частиною статті 132-2 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 . Представник відповідача зазначає, що дії вчинені ОСОБА_1 відповідають діям, визначеним у частині третій статті 132-2 КУпАП. Разом з цим наголошує, що виконуючим обов`язки керівника територіального органу Укртрансбезпеки правомірно винесено щодо ОСОБА_1 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-2 КУпАП. Також вказує, що на виконання вимог статті 19 Конституції України, статті 245 КУпАП, уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 132-2 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

З огляду на вказане, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-2 КУпАП, як і не надано доказів на спростування аргументів позивача.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132-2 КУпАП, є недоведеним.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Обов?язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до КАС України покладений на відповідача суб?єкта владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом можуть бути прийняті судом на підтвердження того, що позивач порушив ПДР, позивач заперечує факт порушення, суд вважає, що відповідач не довів правомірність свого рішення, що є його обов?зком відповідно до статей 77,78 КАС України.

Висновки за результатами розгляду

За правилами частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд дійшов висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі не були дотримані вимоги закону і під час цього не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі статті 293 КУпАП орган, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, має повноваження скасувати постанову і закрити справу.

Відповідно до статті 247 КУпАП розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення не може бути розцінено як таке, що відповідає вимогам закону, та підлягає скасуванню за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За умов відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 132 КУпАП, наявні підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що вищевказаними нормами КАС України чітко визначено зміст резолютивної частини рішення суду, тому на підставі частини другої статті 9 КАС України, з метою найбільш повного та ефективного захисту прав позивача, оскаржувану ним постанову слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

Мотиви суду щодо розподілу судових витрат

Згідно вимог частини першої статті 192 КАС України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

На підставі частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб?єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб?єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року дійшла висновку, що «за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, визначено, що ставка судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

У відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, за подання адміністративного позову у справі щодо накладення адміністративного стягнення сплачується судовим збором, який на момент подання позовної заяви до суду становив 605 гривень 60 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211 гривень 50 копійок, що підтверджується квитанцією від 30 червня 2025 року.

Стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті підляє сума судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок. Різниця між необхідною сумою сплати судового збору та фактично сплаченою сумою судого збору є внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплаченого судового збору становить 605 гривень 90 копійок.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

За правилами п`ятого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, чинне законодавство передбачає, що у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, переплачена позивачем сума судового збору може бути йому повернута, за умови подання такою особою відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 73, 77, 79, 90, 122, 139, 242-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №002541 від 24 червня 2025 року, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 132-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній за частиною першою статті 132-2 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 30 липня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: будинок під номером 51, вулиця Антоновича міста Києва.

Суддя Л.О. Капшук