Рішення № 138606282, 29.07.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/345/26

Номер провадження: 2/365/470/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 липня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засідання Савоскули Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в особі директора Ґедзь О.В., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернулося до Згурівського районного суду Київської області із вказаним вище позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором кредиту № 6773173 в розмірі 35518,00 гривень, з яких: 14000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 12103,00 гривень сума заборгованості за процентами; 2415,00 гривень сума заборгованості за комісією; 7000,00 гривень сума заборгованості за пенею/неустойкою, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6773173, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 14000,00 гривень строком на 360 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2415,00 гривень. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування кредитом)нараховується неустойка в розмірі 700,0 гривень за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 14000,00 гривень за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення основної суми боргу, заборгованості за процентами та інших нарахувань належним чином не виконала. Заборгованість відповідача складає 35518,00 гривень. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту № 6773173 від 22.09.2025. Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 25.02.2026 кредитодавець відступив позивачу право вимоги до відповідача в сумі 35518,00 гривень, з яких: 14000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 12103,00 гривень сума заборгованості за процентами; 2415,00 гривень сума заборгованості за комісією; 7000,00 гривень сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 01.05.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду, задовольнила клопотання про витребування доказів.

05 травня 2026 року на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребовувана судом інформація.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

У судове засідання позивач чи його представник не з`явилися, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. У позовній заяві представник позивача просила розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечувала. Додатково направляла заяви про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за адресою її реєстрації та публікації оголошення про виклик в суд на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не направляла.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 22.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6773173, за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Параметри та умови кредиту: сума кредиту 14000,00 гривень; строк кредитування/строк договору 360 днів; розмір першого обов`язкового платежу 6405,00 гривень; період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів; тип кредиту не відновлювальна кредитна лінія; комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2415,00 гривень; дата надання кредиту 22.09.2025; дата повернення кредиту 16.09.2026; процентна ставка фіксована/день 0,95%; орієнтовна загальна вартість кредиту 64295,00 гривень; неустойка 700,00 гривень в день. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідетинфікатором відповідача ОСОБА_1 413382.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, підписаний в електронній формі Договір № 6773173 від 22.09.2025 на умовах, викладених у ньому, та у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 , що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Підписання відповідачем Договору № 6773173 від 22.09.2025, свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що відповідає положенням статті 638 ЦК України.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за договором позики позикодавець зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв`язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, а також розмір заборгованості.

На підтвердження виконання первісним кредитором Договору № 6773173 від 22.09.2025 позивач надає лист АТ «ЮНЕСКО БАНК», з якого вбачається, що на виконання умов Договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та АТ «ЮНЕСКО БАНК», останнім було успішно здійснено переказ коштів 22.09.2025 у сумі 14000,00 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 , який вказаний відповідачем у кредитному договорі.

Зарахування кредитних коштів відповідачу 22.09.2025 у сумі 14000,00 гривень також підтверджується наданими АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією та випискою про рух коштів по картці НОМЕР_2 , яка була емітована банком на ім`я відповідача ОСОБА_1 .

З досліджених доказів вбачається, що позивачем доведено факт надання та отримання відповідачем грошових коштів, відповідно до умов Договору № 6773173 від 22.09.2025.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із розрахунку заборгованості за Договором № 6773173 від 22.09.2025 вбачається, що первісний кредитор у період з 22.09.2025 по 25.02.2026 здійснював щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування та станом на 25.02.2026 за відповідачем ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість у загальному розмірі 35518,00 гривень, з яких: 14000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 12103,00 гривень сума заборгованості за процентами; 2415,00 гривень сума заборгованості за комісією; 7000,00 гривень сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто, відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Судом встановлено, що 25.02.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) укладено Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний Реєстр за плату. Перехід від клієнта прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підписано Реєстр прав вимог № 2, згідно якого клієнт відступив факторові право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 6773173 від 22.09.2025 у загальному розмірі 35518,00 гривень, з яких: 14000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 12103,00 гривень сума заборгованості за процентами; 2415,00 гривень сума заборгованості за комісією; 7000,00 гривень сума заборгованості за пенею/неустойкою. Таким чином, позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання згідно з умовами Договору № 6773173 від 22.09.2025, що призвело до виникнення кредитної заборгованості. Право вимоги до ОСОБА_1 у позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» виникло на підставі Договору факторингу № 25/02/26від 25.02.2026.

Матеріали справи не містять жодних доказів повного виконання умов кредитного договору в частині сплати основного боргу, відсотків за користування кредитними коштами та комісії, а тому заявлений до стягнення розмір в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за Договором № 6773173 від 22.09.2025 за неустойкою у розмірі 7000,00 гривень задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

В свою чергу, 15 березня 2022 року прийнятий Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17 березня 2022 року. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за Договором № 6773173 від 22.09.2025 за неустойкою у розмірі 7000,00 гривень необхідно відмовити.

Встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитними договорами у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у сумі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 гривень, які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 гривень при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 21.04.2026 № 579948561.1.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надає: Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; Витяг з Акту № 10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09.03.2026 за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 на суму 4500,00 гривень; платіжну інструкцію № 579946019.1 від 25.03.2026 на оплату отриманої правничої допомоги.

Суд враховує постанову Верховного Суду від 13.03.2025 по справі № 275/150/22 згідно з якою, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідач ОСОБА_1 клопотання із обґрунтуванням недотримання вимог співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт до суду не подала, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню.

Загальна сума, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 складає 28518,00 гривень, що становить 80% від заявлених позовних вимог. Тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2129,92 гривень та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3600,00 гривень.

Керуючись ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6773173 від 22.09.2025 у загальному розмірі 28518 (двадцять вісім тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу; 12103 (дванадцять тисяч сто три) гривні 00 копійок сума заборгованості за відсотками; 2415 (дав тисячі чотириста п`ятнадцять) гривень 00 копійок заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплачений судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні в іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місцезнаходження: вулиця Садова, будинок 31/33, місто Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08205; код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява