Рішення № 138605926, 29.07.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2134/26

провадження у справі №2/0285/1770/26

29 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 57469,36 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 24.08.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Закону України «Про електронну комерцію», укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1439-1846, за яким Відповідач отримала кредит на суму 20 400 грн, але свої зобов`язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість станом на 18.03.2026 в сумі 57 469,36 грн, яка складається з наступного:

- 15 816,72 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 38 712,64 грн - заборгованість за процентами;

- 2 940,00 грн - заборгованість по штрафам.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладеного договору, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь зазначену заборгованість.

Відзив на позовну заяву, будь-яких заперечень проти позовної заяви та клопотань Відповідачем до суду не подано.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наданими позивачем доказами підтверджується укладання між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття кредитної лінії №1439-1846 від 24.08.2024.

Умовами зазначеного Договору визначено:

- сума кредиту 20 400 грн,

- строк кредитування 300 днів;

- базовий період 14 днів;

- комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту;

- знижена процентна ставка 0,9 % в день;

- стандартна процентна ставка 1,00 % в день

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З наданого Позивачем тексту Договору про відкриття кредитної лінії №1439-1846 від 24.08.2024 вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора (А7754).

Згідно умов договору позичальником фактично отримано кошти в сумі 20 400 грн, зарахування яких на картковий рахунок Відповідача підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 24.08.2024.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку Відповідача, суд дійшов висновку, що наданими Позивачем доказами підтверджується виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Наданий Позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту в сумі 15816,72 грн та за процентами в сумі 38 712,64 грн, відповідає умовам договору та не перевищує встановлених законом обмежень.

За таких обставин Суд стягує з Відповідача на користь Позивача зазначену заборгованість у загальній сумі 54 529,36 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості по штрафам суд відмовляє, з огляду на зміст п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, дію якого продовжено і він триває до теперішнього часу. За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України Суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 2 526,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1439-1846 від 24.08.2024 в сумі 54 529 гривень 36 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 2 526 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв