Ухвала суду № 138605834, 08.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5038/25

2-п/296/16/26

УХВАЛА

Іменем України

"08" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19 травня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира у справі № 296/5038/25 від 19.05.2026 та призначити справу до нового розгляду.

Заяву відповідач мотивує тим, що він не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду та не мав можливості подати свої пояснення, заперечення та докази. Крім того, не погоджується із розміром заявленої до стягнення заборгованості. Зазначає, що первинна сума кредиту була значно меншою, однак позивачем заявлено надмірну суму до стягнення, що включає проценти, штрафи та інші нарахування, обґрунтованість яких потребує перевірки судом. Вважає, що справа була розглянута без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач у поданій заяв просить розглянути заяву про перегляд заочного рішення у справі №296/5038/25 без його особистої участі. У своїх письмових поясненнях заперечує щодо заявленої до стягнення заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлено, що заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира у справі №296/5038/25 від 19.05.2026 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1321-9080 від 26.12.2023 у розмірі 120000 грн. 00 коп., з яких: 24000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту і 96000,00 грн - проценти за користування кредитом; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши наведені в заяві про перегляд заочного рішення доводи, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

З матеріалів справи вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру.

Копія позовної заяви з доданими до неї документами направлялися позивачем на адресу ОСОБА_1 у порядку, визначеному п. 2 ч. 1 ст. 177, ст. 43 ЦПК України, що підтверджується доданими до позовної заяви описом вкладення у лист та квитанцією поштової служби «Е-Пост».

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , однак поштове відправлення повернулося до суду не врученим з відміткою пошти у довідці про причини невручення «адресат відсутній».

Отже, судом вживалися заходи, передбачені нормами ЦПК України, для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.03.2024 у справі №922/1648/19 у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19.

При цьому, суд враховує, що встановлений Правилами надання послуг поштового зв`язку строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з надісланим йому судовим рішенням.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів наявності порушень Правил надання послуг поштового зв`язку, допущених оператором поштового зв`язку під час вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Суд звертає увагу, що забезпечив дотримання процесуальних прав відповідача шляхом ухвалення заочного рішення та надання відповідачу можливості звернутися до суду із заявою про його перегляд.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, заочне рішення підлягає скасування за сукупністю двох умов: наявність поважних причин неявки у судове засідання та неподання відзиву та істотність доказів, на які посилається відповідач, для правильного вирішення справи.

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Відповідачем не було зроблено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Після призначення заяви про перегляд заочного рішення до розгляду, відповідач надав заяву про долучення доказів від 03.07.2026 року. Однак додані до заяви документи не є доказами за своєю суттю. Відповідачем було додано письмові пояснення та заперечення, щодо заяви про перегляд заочного рішення; клопотання про витребування доказів; заперечення проти розміру заявленої заборгованості та нарахованих процентів.

Разом з тим, не можна вважати, що такі заперечення мають суттєве значення.

Відповідачем не спростовано право позивача нараховувати проценти у більшому розмірі за тіло кредиту. Також не спростовано право позивача заявляти до стягнення суму процентів у меншому розмірі від тієї, що була нарахована за період користування кредитом.

Відповідач стверджує, що під час розгляду справи не мав можливості надати свої пояснення щодо належності та допустимості електронного договору про відкриття кредитної лінії №1321-9080 від 26.12.2023 року, паспорта споживача, правил кредитування та розрахунку заборгованості.

Однак, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не зазначено жодного доводу на спростування факту укладення договору, необґрунтованості розрахунку позовних вимог, не надано свого контррозрахунку. Не надано доказів щодо руху коштів по рахунку, на який було зараховано кошти позивачем, хоча посилається на необхідність дослідження цієї обставини. Не надано доказів, що такий рахунок не належить відповідачу.

Суд зазначає, що в клопотанні про витребування доказів стверджується про неможливість самостійно отримати такі докази відповідачем.

Однак, суд не вважає, що у відповідача відсутні складнощі, як сторони договірних правовідносин, отримати повний текст електронного договору про відкриття кредитної лінії №1321-9080 від 26.12.2023 року, паспорт споживача, докази фактичного перерахування коштів, історію всіх платежів, докази, які підтверджують підписання договору.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що він звертався до позивача з заявою про про надання таких документів і йому було відмовлено в цьому. Тобто не доведена неможливість самостійно отримати такі відомості.

При цьому суд звертає увагу, що копії таких доказів містяться в матеріалах справи і відповідачем не наведено доводів, які є істотними, та спростовують належність та допустимість таких документів та обставини, які ними підтверджуються.

Інші вимоги щодо витребування пояснень та документів щодо різниці між сумою заборгованості та сумою заявленою до стягнення, документів, які підтверджують правомірність нарахування, 96000 грн процентів за користування кредитом містяться в матеріалах справи, оцінку таким документам надано судом під час ухвалення рішення, а відповідачем не спростовано жодним чином, що даючи оцінку доводам позивача, судом не враховано обставини, на підставі яких можливо дійти іншого висновку.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений був можливості навести істотність доказів (доводів) у заяви про перегляд заочного рішення, однак цього не зробив.

Судом перевірявся розрахунок позовних вимог, додані позивачем докази. Відповідач не навів жодного аргументу в спростування правильності встановлених судом обставин.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, відтак, підстав для скасування заочного рішення, передбачених ч.1 ст.288 ЦПК України, немає, суд дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19 травня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту ухвали: 17.07.26.