Рішення № 138605601, 30.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/511/26

Провадження № 2/156/440/26

Рядок статзвіту № 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось через систему «Електронний суд» до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11.01.2022-100002692 від 11.01.2022 у розмірі 7 849,05 грн, а також здійснених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11.01.2022-100002692, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 9000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Позивач свої зобов`язання щодо надання коштів виконав у повному обсязі, однак відповідач неналежним чином виконував умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих процентів.

У зв`язку з цим, станом на дату звернення до суду (з урахуванням проведених відповідачем часткових платежів), утворилася заборгованість у загальному розмірі 7 849,05 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту (основного боргу) у розмірі 6 747,11 грн та заборгованості за процентами у розмірі 1 101,94 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 30.07.2026, суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов висновку про таке.

Так, судом встановлено, що 11.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11.01.2022-100002692 в електронній формі шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції, та підтвердження укладення кредитного договору, згідно з яким ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 9 000,00 грн; строком на 70 днів з дати його надання; з датою повернення 21.03.2022; з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,0 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредитування.

Для підписання договору споживчого кредиту відповідачем використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором V361.

Кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн перераховані відповідачу за допомогою сервісу інтернет-еквайрингу LiqPay на платіжну картку відповідача №516874*03, що підтверджується квитанцією LiqPay (ID операції № 1880810891 від 11.01.2022) та договором еквайрингу № 4507 від 01.11.2020, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр».

Судом також установлено, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за вказаним договором, а саме: 31.01.2022 сплачено 2 966,49 грн, 07.02.2022 сплачено 2 991,41 грн, а 19.05.2023 - 140,00 грн.

Здійснення відповідачем часткових платежів свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на визнання боргу за кредитним договором, що кореспондує з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису одноразовим ідентифікатором підтверджує волевиявлення відповідача, спрямоване на укладення кредитного договору, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа. Підписання відповідачем вказаного договору свідчить про його повну обізнаність з істотними умовами кредитування (сумою, фіксованою процентною ставкою 1,0 % на день, строком та порядком повернення).

З наданого позивачем розрахунку випливає, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №11.01.2022-100002692 від 11.01.2022 становить 7 849,05 грн (основним борг - 6 747,11 грн, проценти - 1 101,94 грн).

Наданий розрахунок відповідачем не спростований, доказів помилковості розрахунку чи повного виконання зобов`язань суду не надано. Також суду не надано доказів наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (в тому числі поштові витрати позивача на направлення копії позовної заяви відповідачу).

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та понесено витрати на поштове відправлення копії позовної заяви відповідачу у розмірі 145,58 грн, що підтверджується відповідними квитанціями та описом вкладення. Оскільки позов задоволено повністю, вказані витрати у загальній сумі 2 807,98 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11.01.2022-100002692 від 11.01.2022 у розмірі 7 849 (сім тисяч вісімсот сорок дев`ять) гривень 05 копійок, з яких: 6 747,11 грн - основний борг за кредитом, 1 101,94 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на поштове відправлення у сумі 145 гривень 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Іваничівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ - 37356833), місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк