Рішення № 138604817, 30.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/812/26

Провадження 2-а/681/7/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 7109561 по справі про адміністративні правопорушення, винесену 29 квітня 2026 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 (м.Полонне) Шепетівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області лейтенантом поліції Забужком М.В., про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, провадження по справі закрити, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Позов мотивований тим, що зазначеною постановою ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП, за порушення п.31.4.7ж, п.2.1.а, п.2.1.б, п.2.1.ґ. Правил дорожнього руху (далі ПДР), оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого йому проступку. Так, 29.04.2026 ОСОБА_1 перевозив дрова транспортним засобом ЗИЛ 554М та був зупинений працівниками поліції, які вказали про необхідність позначення спеціальним сигнальним щитком частини дров, які виступали за габарити транспортного засобу. Однак ОСОБА_1 повідомив, що таке виступання вантажу не перевищує розмірів, встановлених п.22.4 ПДР, а тому не потребує такого позначення. Позивач пред`явив поліцейським посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, виписку на дрова. Працівники поліції будь-яких запитань не ставили, інших причин зупинки не вказали, тож ОСОБА_1 продовжив рух.

Притягнення оскаржуваною постановою ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з вказівкою про порушення ним п.31.4.7ж ПДР, а саме: відсутні ремені безпеки та підголівники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією, є явно безпідставним, надуманим та абсурдним, що свідчить про фальсифікацію постанови, адже конструкція автомобіля марки ЗИЛ 554М 1981 року випуску не передбачає його обладнання ременями безпеки та підголівниками, тож зупинка транспортного засобу була безпідставною.

Про винесення щодо нього оскаржуваної постанови позивач не знав, поліцейські не повідомляли про вчинення ним порушень, не роз`яснювали права, передбачені ст. 268 КУпАП, не надали можливості подати пояснення та заперечення. Вказівка в постанові про відмову позивача від підпису та отримання копії постанови не відповідає дійсності, оскільки така йому не вручалась, її зміст не оголошувався. Про наявність такої постанови ОСОБА_1 дізнався в Полонському ВДВС у Шепетівському районі 03.06.2026, просив поновити строк на її оскарження. Також зазначив, що розрахунок витрат на правничу допомогу буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою судді Полонського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до адміністративного суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов`язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

29 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача ГУНП в Хмельницькій області Повхом В.Д., в якому останній просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначив, що позивач помилково стверджує, що підставою його притягнення до відповідальності стала відсутність ременів безпеки, оскільки вчинене ним порушення полягало у недотриманні вимог ч.1 ст. 126 КУпАП щодо пред`явлення документів для перевірки, такий обов`язок водія передбачений п.2.1. та 2.4. ПДР. Матеріали, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, відповідачем на вимогу суду не надано.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 29 квітня 2026 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 (м.Полонне) Шепетівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області лейтенантом поліції Забужком М.В. винесено постанову серії ЕНА № 7109561, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, за те, що ОСОБА_1 29 квітня 2026 року о 17:42 год. в м.Полонне по вул.Лео Мола (Артема), 7 керував належним йому вантажним транспортним засобом ЗИЛ 554М реєстраційний номер НОМЕР_1 та при порушенні п.31.4.7.ж. не пред`явив документи згідно правил дорожнього руху, а саме: реєстраційний документ та страховий поліс, чим порушив п.2.1.б. та п.2.1.ґ. ПДР України, п.2.1.а. ПДР України (а.с.12).

З даних п.7 копії вище вказаної постанови вбачається, що до неї додаються інші матеріали справи, відеофіксація правопорушення на бодикамеру № 212133.

Як зазначено в п.9 оскаржуваної постанови ОСОБА_1 від отримання її копії відмовився, тож така надіслана йому рекомендованим листом 30.04.2026.

Матеріали справи також містять копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 (а.с.13), копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554М реєстраційний номер НОМЕР_1 1981 року випуску на ім`я позивача (а.с.14), поліс №230126035 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.06.2025, страхувальником за яким є ОСОБА_1 , а забезпечений транспортний засіб - марки ЗИЛ-ММЗ моделі 554М реєстраційний номер НОМЕР_1 1981 року випуску, зі строком дії до 17.06.2026 включно (а.с.15-16), протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01051-00515-25 від 17.06.2026 на вказаний автомобіль, відповідно до якого такий є технічно справним, в ньому переобладнано замінено двигун (а.с.17).

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху (абзац 1 ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух»).

У відповідності п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За положеннями ст.31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 "Про правила дорожнього руху" затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР).

За положеннями п. 2.1.а. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пункт 2.1.б. ПДР зобов`язує водія механічного транспортного засобу мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Відповідно до п.2.1.ґ. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Пункт 31.4.7.ж. ПДР передбачає, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: Інші елементи конструкції: відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією.

Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви, щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ч.1 ст. 283 КУпАП).

За положеннями ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та заперечення проти позову.

Позивач у поданому позові зазначає, що ним на вимогу працівників поліції були пред`явлені, зокрема, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та надав копії вказаних документів на підтвердження викладених обставин.

Відповідач подавши відзив на позов будь-яких доказів на підтвердження викладених в ньому заперечень не надав, ухвалу суду про надання суду належним чином завірені копії матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови не виконав.

З даних відповіді ВПД № 1 (м.Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області № 90703-2026 від 10.06.2026, наданої на адвокатський запит адвоката Босюк І., вказаний ВПД повідомив, що надати відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського, яка додається до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7109561 від 29.04.2026 відносно ОСОБА_1 не можливо з технічних причин (а.с.28).

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого його посадовою особою рішення про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме, за непред`явлення ним реєстраційного документа на транспортний засіб та страхового полісу.

Суд зауважує, що саме по собі описування адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП відповідач не надав, версію позивача про пред`явлення працівникам поліції, зокрема, реєстраційного документа на транспортний засіб та страхового полісу не спростував.

Суд вважає неправомірним зазначення у постанові, що ОСОБА_1 допустив порушення пункту 31.4.7.ж. ПДР, оскільки будь-яких доказів, що позивач керував транспортним засобом на якому були відсутні передбачені конструкцією ремені безпеки та підголовники немає, та навіть за наявності такого порушення воно не може кваліфікуватись за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Також слід зазначити, що посилання в оскаржуваній постанові про недотримання ОСОБА_1 п.2.1.а. ПДР, який передбачає обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, є безпідставним, оскільки у фабулі інкримінованого позивачу проступку не вказано про вчинення останнім таких дій.

Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що матеріали справи належних, достатніх та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, не містять, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 при подачі позову сплатив 665 грн 60 коп. судового збору, що підтверджується квитанцією № 8418-3406-4740-9538 від 15.06.2026 (а.с.1).

У зв`язку з цим судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись наведеним, ст.ст. 77, 139, 242-246, 255, 286, 293, 295 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7109561 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 29 квітня 2026 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 (м.Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області лейтенантом поліції Забужком М.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана учасниками справи апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, вул.Зарічанська, 7 м.Хмельницький поштовий індекс 29000.

Головуючий: