Рішення № 138604728, 15.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 605/50/26 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м.Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Малярчука В.В. за участі:

секретаря с/з Зіньковської Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 21.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем, був укладений кредитний договір № 3995408 на суму 20000 грн., які були перераховані відповідачу через банк-еквайр "Укрrазбанк" (Ukгgazbank) на банківську картку за № НОМЕР_1 . 26.07.2024 року було укладено договір факторингу № 26-07/2024 відповідно до якого, ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ " Факторинг Партнерс " права вимоги за кредитним договором № 3995408. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, борг не погасив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача. Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 гривень.

03.06.2026 року представник відповідача, адвокат Черкалюк Л.Д. подав до суду відзив, у якому виклав заперечення відповідача проти позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідач повністю заперечує проти того, що між ним та ТОВ "Факторинг Партнерс" був укладений кредитний договір № 3995408 від 21.09.2021 року на суму 20000 грн. з огляду на наступне: 20.09.2021 року відповідач звернувся до Обухівського РУП ГУНП в Київській області з повідомленням про те що невідомі особи оформили онлайн-кредит. 21.09.2021 повторно звернувся відповідач до Обухівського РУП ГУНП в Київській області, із заявою про те, що шахрайським шляхом зняли кошти з рахунку ОСОБА_2 . За вказаною заявою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116230000570 від 21.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Такий факт, підтверджується письмовою відповіддю на запитувану інформацію до Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 12.05.2026 за № 117413-2026. 28.05.2026 року представником у справі було надіслано адвокатський запит на електронну поштову адресу Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про отримання витягу про внесення до ЄРДР про внесення відомостей до СРДР по факту вчинення вище вказано кримінального правопорушення. Однак на строки подачі даного відзиву, таку відповідь з поліції не було вчасно отримано стороною Відповідача. В разі отримання, такий доказ буде надано суду. Також, позивач у своєму позові посилається на те, що кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп. ніби-то були перераховані за кредитним договором №3995408 від 21.09.2021 на платіжну карточку котра ніби-то належала відповідачу. Однак, звертаємо увагу суду, що дана банківська карточка ніколи не належала ОСОБА_1 та ніякі рахунки не були відкриті у банку "Укргазбанк". На підтвердження чого, 25.05.2026 року було надіслано на юридичну адресу банку "Укргазбанк" адвокатський запит про надання відповіді, якою підтверджується факт відсутності будь-коли (в тому числі за спірний період) відкриття банківського рахунку відповідачем в такому банку. 01.06.2026 року представником банку даний запит було отримано на відділенні "Укрпошта".

Оскільки, таку відповідь надати суду при подачі відзиву виявляється не можливим та, буде долучено до матеріалів справи одразу, з моменту отримання такої письмової відповіді. Також, 12.05.2026 за вих.№14587811/03/03/02 було отримано відповідь від ПрАТ "Київстар", що телефонний номер НОМЕР_2 у період Вересень-Листопад місяці 2021 року обслуговувався знеособлено (анонімно) та за гр. ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» скористалось своїм правом подати до суду відповідь на відзив, в якому просить поновити позивачу процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів від та задовольнити позов, посилаючись на те що відповідач отримав кредит та зобов`язаний повернути тіло кредиту та відсотки.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази дійшов наступних висновків.

На підтвердження позовних вимог представником позивача до позовної заяви додано, зокрема, копії: Анкети-заяви на кредит № 3995408 на отримання кредиту (далі у тексті - Анкета-заява), Договору про споживчий кредит № 3995408 (індивідуальна частина) (далі у тексті - Кредитний договір), а також додатків до Кредитного договору, а саме Додатку №1 (Графік платежів) та Додатку № 2 (Паспорт споживчого кредиту) ТОВ «МІЛОАН», які за твердженням представника позивача підписані 21.09.2021 року ОСОБА_1 дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а саме: шляхом надсилання електронного повідомлення про накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил надання фінансових кредитів (послуг) (а.с. 16-17, а.с. 53-57).

У тексті Кредитного договору зазначено, що він укладений між ТОВ «МІЛОАН» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору (далі-кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Умовами укладеного Кредитного договору передбачено: сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн (пункт 1.2); кредит надається строком на 15 днів з 21.09.2021 (строк кредитування) (пункт 1.3); термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 06.10.2021 (пункт 1.4); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2); кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1).

На перший сторінці Кредитного договору, у правому верхньому куті, міститься відмітка - текст наступного змісту «Підписано ОСОБА_3, ТОВ Мілоан. Час: 21.09.2021 12:41».

Відмітки про накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором зі сторони позичальника ОСОБА_1 безпосередньо у Кредитному договорі не міститься.

У довідці ТОВ «МІЛОАН» за вих. №б/н зазначено, що позичальник ОСОБА_1 , з яким укладено Кредитний договір, ідентифікований товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відправлений позичальнику 21.09.2021 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с.24 ).

З інформації, яка міститься в Анкеті-заяві у розділі «Процес оформлення та розгляду заяви 3995408», убачається, що хронологічно процедура подання заяви та підписання Кредитного договору відбувалася наступним чином: заповнення заяви (з 12 год 40 хв 47 сек до 12 год 41 хв 00 сек 21.09.2021); підписання договору (з 12 год 41 хв 41 сек до 12 год 44 хв 06 сек 21.09.2021).

Також в Анкеті-заяві вказана IP-адреса, з якої подано заяву: 94.153.64.95.

На підтвердження обставини переказу кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 згідно з кредитним договором позивачем надано документ під назвою «Квитанція», дата: 21.09.2021, платник - ТОВ «МІЛОАН», сума 20000,00 грн., отримувач - власник платіжної картки НОМЕР_3 , призначення платежу - не вказано (а.с. 25).

До позовної заяви також долучено копію договору відступлення права вимоги №26-07/2024 від 26.07.2024, підписаного ТОВ «МІЛОАН» як Кредитором та ТОВ «Факторинг Партнерс» як Новим кредитором (далі у тексті - Договір відступлення), а також копії документів, складених на виконання цього договору, а саме: Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.07.2024, платіжного доручення №448090005 від 26.07.2024 про оплату компенсації за відступлені права вимоги, Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення (а.с. 35-50).

20.09.2021 року відповідач звернувся до Обухівського РУП ГУНП в Київській області з повідомленням про те що невідомі особи оформили онлайн-кредит.

21.09.2021 повторно звернувся відповідач до Обухівського РУП ГУНП в Київській області, із заявою про те, що шахрайським шляхом зняли кошти з рахунку ОСОБА_2

20.05.2026 року представником відповідача у справі було надіслано адвокатський запит на електронну поштову адресу Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про отримання витягу про внесення до ЄРДР про внесення відомостей до СРДР по факту вчинення вище вказано кримінального правопорушення.

Згідно витягу з ЄРДР від 22.09.2021 кримінальне провадження № 12021116230000570, 21.09.2021 року до Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повідомив, що 21.09.2021 року не встановлена особа, шахрайським способом, шляхом перерахування грошових коштів з банківської картки, заволоділа його грошовими коштами.

Вказаний факт, підтверджується письмовою відповіддю на запитувану інформацію до Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 12.05.2026 за № 117413-2026.

28.05.2026 року представником у справі було надіслано адвокатський запит на електронну поштову адресу Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про отримання витягу про внесення до ЄРДР про внесення відомостей до СРДР по факту вчинення вище вказано кримінального правопорушення.

Як вбачається із позовної заяви, що кошти в розмірі 20000 грн. 00 коп. були перераховані за кредитним договором №3995408 від 21.09.2021 на платіжну карту № НОМЕР_3 котра належала відповідачу.

Однак, вказана банківська карточка не належала ОСОБА_1 та рахунки не були відкриті у банку "Укргазбанк".

На підтвердження даного факту, 25.05.2026 року було надіслано на юридичну адресу банку "Укргазбанк" адвокатський запит про надання відповіді, якою підтверджується факт відсутності будь-коли (в тому числі за спірний період) відкриття банківського рахунку відповідачем в такому банку. 01.06.2026 року представником банку даний запит було отримано на відділенні "Укрпошта".

Згідно відповіді АБ "Укргазбанк" станом на дату підготовки відповіді, між Банком та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 , договірні відносини відсутні. ОСОБА_1 рахунки та картки в Банку не відкривалися, зокрема у вересні -жовтні 2021 року.

Також, 12.05.2026 за вих.№14587811/03/03/02 було отримано відповідь від ПрАТ "Київстар", що телефонний номер НОМЕР_2 у період Вересень-Листопад місяці 2021 року обслуговувався знеособлено (анонімно) та за гр. ОСОБА_1 як абонентом не був зареєстрований.

У цій справі, з огляду на встановлені обставини, суд застосовує наступні норми права.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частинами першою, другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частинами третьою, четвертою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З наведених вище норм права слідує, що кредитний договір, зокрема, договір про споживчий кредит має укладатися у письмовій формі. При цьому письмова форма такого договору може бути виражатися як у паперовому вигляді, так і у вигляді електронного документа з накладенням електронних підписів, у т.ч. електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У разі підписання кредитного договору в електронному вигляді шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, цей одноразовий ідентифікатор надсилається особі, яка має намір підписати договір, визначеними засобами дистанційного зв`язку, зокрема шляхом відправки SMS-повідомлення на вказаний такою особою номер мобільного телефону. Підписуючи договір, особа відправляє електронне повідомлення про прийняття пропозиції укладення договору (акцепт) із попередньо отриманим нею одноразовим ідентифікатором. Таке електронне повідомлення відправляється особою оференту (в даному випадку - фінансовій установі), зокрема, SMS.

Отже, фактичним підписантом договору у вищезгаданому порядку є особа, у володінні якої у цей час перебуває номер мобільного телефону, з якого алфавітно-цифрова послідовність (одноразовий ідентифікатор), попередньо отримана від фінансової установи, надсилається оференту за допомогою SMS для акцепту пропозиції про укладення договору.

Тобто, ідентифікація підписанта договору у такому випадку відбувається виключно за допомогою відповідного номера мобільного телефону.

Наведене вище стосовно цієї справи свідчить про те, що відповідач не подавала ТОВ «МІЛОАН» заявку на отримання кредиту і не підписував Кредитного договору, оскільки у той час за абонентом ОСОБА_1 номером мобільного телефону НОМЕР_5 не був зареєстований, за допомогою якого відбувалося підписання договору. Натомість Кредитний договір підписано зі сторони позичальника невідомою неуповноваженою особою.

На підставі ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) викладені правові висновки щодо застосування норм права, згідно з якими відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису).

Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (див. пункти 233 - 235).

При цьому Велика Палата Верховного Суду підтримує раніше викладені нею правові висновки в постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), у яких йдеться, зокрема, про таке:

«Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.»

І хоча наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у справах, в яких йшлося про підписання письмового договору у паперовій формі, суд з огляду на те, що за чинним законодавством електронний підпис прирівнюється до власноручного, а електронний договір має таку ж юридичну силу як і письмовий договір у паперовому вигляді, вважає, що вони цілком застосовні до справи, що розглядається.

Також у справі 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду констатувала, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, за встановлених обставин, з огляду на наведені вище норми права та правові висновки щодо їх застосування, викладені в постановах Верховного Суду, суд у цій справі дійшов висновку про неукладеність Кредитного договору.

Неукладений договір не породжує відповідних договірних правовідносин за участю відповідача, оскільки у цьому випадку йдеться про цілковиту відсутність її волевиявлення на виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Позивач у цій справі обґрунтовував свої позовні вимоги такими обставинами: укладення Кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем; надання відповідачу кредитних коштів на підставі укладеного договору; невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним Кредитним договором; перехід права вимоги, яке виникло на підставі укладеного Кредитного договору, від первісного кредитора - ТОВ «МІЛОАН» до позивача згідно з Договором відступлення.

З огляду на те, що обставина укладення Кредитного договору між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем не підтвердилася в ході судового розгляду та була спростована наданими відповідачем доказами, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором є безпідставними.

Додатково суд зауважує, що хоч наявна у матеріалах справи банківська квитанція і з якої вбачаєтьсч факт надходження 21.09.2021 на рахунок відповідача коштів у сумі 20000 грн. Разом з тим вона не містить інформації про платника, призначення платежу, платіжного документа чи будь-якої іншої інформації, що дала б змогу безсумнівно ідентифікувати зазначені кошти як такі, що сплачені саме ТОВ «МІЛОАН».

При цьому, суд також ураховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, згідно з якими користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними» (див., до прикладу, постанови Верховного Суду від 08.02.2018 в справі №552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18), від 16.08.2023 в справі №176/1445/22 (провадження № 61-8249св23), від 02.07.2025 в справі №490/7829/23 (провадження № 61-16525св24)).

У цій справі не встановлено обставин, які безспірно свідчать про те, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, за таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Інші доводи і аргументи сторін, на які не надано відповіді у цьому рішенні, на думку суду, не є важливими і доречними з огляду на предмет доказування та встановлені обставини у цій справі.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» (№ 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року) п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У зв`язку з тим, що у позові відмовлено повністю, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, понесені по справі судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного вище, статей 203, 205, 207, 638, 1055 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 89, 141, 211, 244, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити повністю.

Понесені по справі судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партненрс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: В.В. Малярчук