Рішення № 138604479, 30.07.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/729/24

Провадження 2/438/20/2026

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 липня 2026 року м. Борислав

у складі судді Дудар О.В.,

за участю секретаря Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнізаяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Василишина Івана Йосиповича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Східницької селищної ради про відшкодування шкоди,

встановив:

15 квітня 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Східницької селищної ради міста Борислава Львівської області (нині Східницька селищна рада) про відшкодування шкоди в якій просив зобов`язати Східницьку селищну раду Львівської області опублікувати на своєму сайті інформацію наступного змісту: «Східницькою селищною радою м. Борислава Львівської області було прийнято рішення №931 від 05 червня 2020 року в частині «Припинення руху автотранспорту з вулиці Котляревського на вулицю Незалежності через першу зону санітарної охорони з визначенням об`їзного шляху та вжиття заходів щодо переносу/ліквідації стоянки авто біля відпочинкового комплексу «Цитадель». 1 грудня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Східницької селищної ради м. Борислав Львівської області № 931 від 05 червня 2020 року в частині «Припинення руху автотранспорту вул. Котляревського на вул. Незалежності через першу зону санітарної охорони з визначенням об`їзного шляху та вжиття заходів щодо переносу/ліквідації стоянки авто біля відпочинкового комплексу «Цитадель». Рішення вступило в законну силу. Східницька селищна рада Львівської області приносить вибачення ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_3 , за причинені незручності. Голова Східницької селищної ради Львівської області Іван Піляк» Стягнути з Східницької селищної ради Львівської області на його користь матеріальну шкоду в сумі 100000,00 грн та моральну шкоду в сумі 500000,00 грн, а всього 600500,00 грн.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 23 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Східницької селищної ради про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто зі Східницької селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 78000,00 грн. У задоволені решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Східницької селищної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

27 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Василишин І.Й. звернулися до суду із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 90000,00 грн та витрат на проведення судової експертизи у справі в розмірі 8022,60 грн. Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи № 438/729/24 адвокатом Василишиним І.Й. та іншими залученими фахівцями було підготовлено та подано до суду близько 30 процесуальних документів, значна частина з яких є документами підвищеної правової складності. Зокрема підготовлені та подані заяви та клопотання про самовідвід та відвід суддів у судах різних інстанцій, письмові пояснення та запити, уточнення та процесуальні позиції сторони позивача, письмові судові дебати обсягом 12 аркушів. Також адвокат Василишин І.Й. надав наступні правничі послуги: визначення правової позиції позивача ОСОБА_1 ; визначення норм права, які має намір застосувати, та мотивів застосування цих норм права; вивчення судової практики; визначення доказів, якими обґрунтовувалась протиправна позиція відповідача; підготовка адвокатських запитів та збір доказів, якими протиправна позиція відповідача; підготовка цивільного позову на 12 аркушів; підготовка пояснень до заперечень на 14 аркушів; підготовка позивача до участі у судових засіданнях; підготовка клопотань в процесі слухання справи; особиста участь у судових засіданнях; підготовка матеріалів та розгляд скарги у Львівському апеляційному суді. Враховуючи наведене, вважає таку суму відшкодування співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг.

28 липня 2026 року від представника Східницької селищної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути до суду.

29 липня 2026 року від представника Східницької селищної ради надійшли заперечення на заяву, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у зв`язку з їх необґрунтованістю. Позивачем до справи не долучено доказів повноважень адвоката як представника, відтак вважати, що у даній справі він користувався правовою допомогою адвоката немає. Крім того, якщо за основним позовом судом вже ухвалено рішення, що відбулося у нашому випадку, сторона повинна подавати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, а не клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу/ Згідно з частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 78000,00 грн, що складає лише 12,89% від загальної суми заявленого позову. Угода № 47 датована 10 вересня 2021 року, строк її дії вказаний 5 років та за виконання роботи, вказаної в угоді, «клієнт» зобов`язується сплатити «адвокату» фіксовану суму у 80000,00 грн. При цьому, в угоді не вказано у якій саме справі надаються послуги, а таких справ, тільки тих, що знає відповідач, було 3 (адміністративна та 2 цивільні про стягнення моральної шкоди). З квитанції, прикріпленої до першого аркуша «клопотання», вбачається, що ОСОБА_1 2 лютого 2026 року сплатив на якийсь розрахунковий рахунок, відкритий у Державному казначействі суму 8022,60 грн. При цьому призначення платежу вказано як «сплата за проведення морено психологічної експертизи». Даний документ не є належним та допустимим доказом понесення позивачем витрат на проведення експертизи саме у справі № 438/729/24. У матеріалах справи відсутня прив`язка до суми 8022,60 грн. та дати здійснення оплати.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Згідно з частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Оскільки учасники справи судом не викликалися, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 247 ЦПК України у разі неявки учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів в суді позивача ОСОБА_1 здійснював адвокат Василишин І.Й., що підтверджується наданими документами: угодою від 10 вересня 2021 року № 47 та актом прийому наданих послуг до вказаної угоди.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги було задоволено частково у відсотковому співвідношенні 12,89%, а тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Заперечення представника відповідача що відсутності повноважень у адвоката Василишина І.Й. суд сприймає критично, оскільки договір про надання правничої допомоги у системному зв`язку зі статтею 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» також є документом, який посвідчує повноваження адвоката.

Щодо посилання представника відповідача на те, що позивачем подано заяву про стягнення судового збору, у той час як має подаватись заява про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає, що такі доводи зводяться до надмірного формалізму, оскільки позивачем подано відповідну заяву у строк визначений цивільним процесуальним законом, а про наміри подати таку заяву повідомлено до проведення судових дебатів у справі.

Разом з тим суд погоджується з доводами представника відповідача про необґрунтованість заявленого розміру витрат на правничу допомогу в сумі 90000,00 грн, оскільки в угоді № 47 від 10 вересня 2021 року, укладеній між позивачем та адвокатом Василишиним І.Й. передбачено, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату суму у 80000,00 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Доказів укладення додаткової угоди до вказаної вище угоди № 47 щодо збільшення суми гонорару адвоката позивачем не надано.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 10 квітня 2025 року призначено судову психологічну експертизу у справі № 438/729/24, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Оплату за проведення експертизи покладено на Барнацького П.С.

На підтвердження оплати проведення судово-психологічної експертизи позивачем надано квитанцію про оплату до платіжної інструкції № 2.514367535.1 від 26 лютого 2026 року на суму 8022,60 грн.

Доводи представника відповідача не спростовують наданої позивачем квитанції, що підтверджує відповідну оплату за проведення експертизи.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з частковим задоволенням позову ОСОБА_1 , з урахуванням наведених норм права, обґрунтованості та реальності таких витрат, розміру наданої правової допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 та стягнення з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог витрат на правову допомогу у розмірі 10312,00 грн (80000,00 грн/100х12,89) та витрати на проведення судової експертизи у сумі 1034,11 грн.

В задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 133, 141, 270, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Василишина Івана Йосиповича про про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Східницької селищної ради про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 438/729/24 за позовом ОСОБА_1 до Східницької селищної ради про відшкодування шкоди.

Стягнути з Східницької селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10312,00 грн та витрати на проведення судової психологічної експертизи у сумі 1034,11 грн.

У задоволені решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Східницька селищна рада, код ЄДРПОУ 26359951, місцезнаходження: Львівська область, селище Східниця, вулиця Золота Баня, 3.

Суддя Олена ДУДАР