Ухвала суду № 138604434, 28.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3712/26 1-кс/335/2522/2026

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 до слідчого судді з Запорізького апеляційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 303 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Скарга складена заявником 07.04.2026.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 від 02.07.2026 відкрито провадження за скаргою ОСОБА_3 та призначено судове засідання на 06.07.2026 (з врахуванням вихідних днів), яке було неодноразово відкладено, востаннє на 28.07.2026.

Згідно з листом від 07.04.2026 за № 09/1-3003ВИХ-26 начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення обласної прокуратури ОСОБА_4 заявника повідомили, що його звернення щодо можливого вчинення кримінального правопорушення направлено для розгляду в межах компетенції, перевірку доводів, викладених у якому необхідно провести згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства до ГУНП в Запорізькій області.

У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений судом у встановленому законом порядку, у поданій до суду скарзі просив провести судовий розгляд скарги за його відсутності.

Уповноважена особа Запорізької обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши скаргу, а також матеріали, які були долучені до справи, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно заяви ОСОБА_3 від 07.04.2026, яка надішла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» щодо невнесення Запорізькою обласною прокуратурою в ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення за ознаками ч. 3 ст.171, ст. 436 КК України. Скаргу мотивує тим, що на переконання заявника його заява на адресу Запорізької обласної прокуратури від 06.04.2026 містить відомості, які є такими, що відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст.214 КПК України, а вказані у ній обставини можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Так, він зазначив, що здійснює дослідження порушень державою Україна міжнародних договорів, зокрема положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Женевських конвенцій про закони і звичаї війни. 05.04.2026 (орієнтовно з 12:00 до 21:00) у соціальній мережі «Threads» ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив низку публічних дій, спрямованих на втручання в професійну журналістську діяльність заявника та терор цивільного населення. Вважав, що його заява не розглянута по суті та відомості до ЄРДР не внесені.

Зазначена заява ОСОБА_7 була надіслана 06.04.2026 о 04:26:16 та надійшла до Запорізької обласної прокуратури 06.04.2026.

Вже 07.04.2026 о 02:29 год. ОСОБА_7 надіслав через систему «Електронний суд» скаргу на бездіяльність Запорізької обласної прокуратури до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.

Разом з тим, 07.04.2026 Запорізька обласна прокуратура за вих. № 09/1-3003ВИХ-26 направила заяву ОСОБА_3 разом з додатками на 17 арк. щодо відомостей про кримінальні правопорушення за ознаками ч. 3 ст.171, ст. 436 КК України до ГУНП в Запорізькій області, для розгляду в межах компетенції, перевірки доводів, викладених у зверненні. Роз`яснено заявнику положення ст.ст. 303-307 КПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Приписами ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 216 КПК України передбачено, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Механізм реалізації цих положень кримінально-процесуального законодавства України передбачений наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_3 , у якій він зазначав про внесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення за ознаками ч. 3 ст.171, ст. 436 КК України а саме, що 05 квітня 2026 року (орієнтовно з 12:00 до 21:00) у соціальній мережі «Threads» ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив низку публічних дій, спрямованих на втручання у професійну журналістську діяльність ОСОБА_3 та терор цивільного населення, Запорізькою обласною прокуратурою було направлено до ГУНП в Запорізькій області.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що у діях уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви ОСОБА_3 , оскільки вказана заява направлена за належністю до ГУНП в Запорізькій області.

На думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 від 06.04.2026 не містить будь-яких об`єктивних даних про вчинення зазначених заявником кримінальних правопорушень ОСОБА_8 , а відтак обов`язок по внесенню відомостей про вчинення кримінального правопорушення на підставі вказаної заяви у Запорізької обласної прокуратури був відсутній.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Отже, у своїй заяві від 06.04.2026 ОСОБА_3 не виклав достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діяннях особи на ім`я ОСОБА_5 ознак об`єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, то Запорізька обласна прокуратура і не зобов`язана була вносити відомості за цією заявою до ЄРДР без додаткової перевірки.

Також в цьому випадку суд приймає до уваги те, що Запорізькою обласною прокуратурою не було взагалі проігноровано звернення заявника. У відведений законодавством час воно було направлено до відповідного органу, який в межах своєї компетенції міг провести певну перевірку даних, викладених ОСОБА_3 в його заяві.

Так, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (виявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції СВП, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тому, вчинення Запорізькою обласною прокуратурою дій щодо направлення звернення заявника за належністю не може бути розцінено як прояв протиправної бездіяльності в цьому випадку.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги, а відтак доходить висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, на переконання слідчого судді, відмова у задоволенні вказаної скарги, не порушує прав скаржника, оскільки не позбавляє захисту його прав у спосіб і в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Керуючись ст. ст. 107, 214, 216, 303, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її проголошення.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28.07.2026 о 16.30 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1