Рішення № 138603762, 15.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/24155/25

Провадження №2/523/1428/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"15" липня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря - Дзюба Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сабліна Юлія Сергіївна до ОСОБА_2 , за участю Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Роздільнянської міської Ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сабліна Юлія Сергіївна звернулась з позовом до ОСОБА_2 , за участю Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Роздільнянської міської Ради Одеської області про позбавлення батьківських прав. В позовних вимогах позивачка посилається на наступні обставини.

Так 02.03.2019 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Суворовським районним у місті Одесі Відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області зроблено актовий запис №163. Від шлюбу подружжя має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про народження дитини 24.10.2019 р., серія НОМЕР_1 видане Суворовським районним у місті Одесі Відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис №2513.

Відповідно до рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.04.2022 р. у справі №511/440/22 шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилися проживати разом з мамою, Позивачем у даній справі. Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 . Мати і донька фактично проживають за даною адресою.

Позивачка стверджує, що батько дитини ОСОБА_2 - не бере участі у вихованні дитини, не забезпечує свою доньку будь-яким матеріальним забезпеченням, не поздоровляє її зі святами, днем її народження, не спілкується і жодним чином не проявляє себе як батько по відношенню до ОСОБА_4 .

Місце проживання ОСОБА_2 позивачці невідомо, він не підтримує з Позивачем та її донькою жодних соціальних зв`язків. Такий стан речей має місце вже близько трьох років і продовжується на момент подання цієї позовної заяви до Пересипського районного суду м. Одеси. З метою спонукання ОСОБА_2 до виконання його батьківських обов`язків, ОСОБА_1 вернулася до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з відповідною заявою, яка наразі залишилася без заходів з реагування.

Задля стягнення аліментів на утримання дитини, ОСОБА_5 до суду не зверталася, оскільки Позивачу ще станом на початок 2022 р. було відомо, що Відповідач доходів та майна в Україні не має взагалі.

Відповідач виїхав за кордон на початку 2022 року, після початку повномасштабних воєнних дій на території України, в іншій країні за кордоном офіційно не працевлаштований. Будь-яких новин про Відповідача з 2022 року у Позивача немає, оскільки не лише він, але і його батьки не бажають підтримувати зв`язку з онукою та її матір`ю. Така поведінка батька, звичайно, не сприяє нормальному та гармонійному розвитку дитини. Позивач, як мати, більш за все хотіла би припинити такий стан речей і дати своїй доньці нормальне дитинство.

Через відсутність батька у житті доньки, Позивач не може безперешкодно перетинати кордон з донькою у разі необхідності, оскільки для цього потрібна нотаріальна згода батька у разі відсутності судового рішення, що набрало законної сили, про позбавлення батьківських прав. До того ж, в інтересах матері уберегти доньку від можливого раптового та небажаного владного впливу біологічного батька до соціального життя дитини, якою він не цікавився протягом декількох років та уникнення маніпуляцій на дитину з боку Відповідача для досягнення цілей, що не пов`язані з вихованням дитини, - що і є причиною звернення до суду.

Враховуючи наведені обставини, Позивач вважає, що Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, ухилення від виховання дитини обумовлено свідомим нехтуванням ним своїми обов`язками, а тому його слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дочки.

На підставі викладеного, позивачка просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пояснення сторін в судовому засіданні.

Представник позивачки адвокат Сабліна Ю.С. подала до суду заяву, відповідно до якої вона просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також справу розглянути у її відсутність.

Представники Роздільнянської міської Ради Одеської області направили до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав, а також подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації, однак судова повістка повернулась з відміткою поштового відділення, що «адресат відсутній».

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення у справі.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини.

Так 02.03.2019 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Суворовським районним у місті Одесі Відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області зроблено актовий запис №163.

Від шлюбу подружжя має малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про народження дитини 24.10.2019 р., серія НОМЕР_1 видане Суворовським районним у місті Одесі Відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, актовий запис №2513. Батьками дитини є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.04.2022 р. у справі №511/440/22 шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилися проживати разом з мамою, Позивачем у даній справі.

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 . Мати і донька фактично проживають за даною адресою.

Судом встановлено, що батько дитини ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не забезпечує свою доньку будь-яким матеріальним забезпеченням, не поздоровляє її зі святами, днем її народження, не спілкується і жодним чином не проявляє себе як батько по відношенню до ОСОБА_4 .

Через відсутність батька у житті доньки, Позивач не може безперешкодно перетинати кордон з донькою у разі необхідності, оскільки для цього потрібна нотаріальна згода батька у разі відсутності судового рішення, що набрало законної сили, про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради, який затверджено рішенням виконавчого комітету Роздільнянської міської ради №47 від 12.02.2026 визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У даному висновку також встановлено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу нехтує своїми батьківським обов`язками, не приймає будь-якої участі у вихованні доньки, матеріально її не забезпечує, не цікавиться життям.

Правові підстави ухваленого рішення.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Частиною 7 ст.7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.03.21991 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема п.2 ч.1 ст.164 СК України, визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (застосовується лише у разі, якщо мати, батько досягли повноліття); засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька так і для дитини (ст.166 СК України). Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (п.57,58).

У п.100 справи «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Не може також бути виправданим захід, що роз`єднує сімейні зв`язки, самим лише посиланням на ненадійний стан батьків, що може бути вирішено за допомогою менш радикальних засобів, такими як цільова матеріальна допомога та соціальна підтримка, а не шляхом розлучення сім`ї (як приклад, рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).

Висновки суду.

З огляду на досліджені документи, висновок органу опіки та піклування, судом встановлено та суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, яке полягає в тому, що батько дитини не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не займається підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікуванням тощо, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до його внутрішнього світу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265-268, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Роздільнянської міської Ради Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок.

4. Копію рішення суду після набранням законної сили направити до Пересипського відділу ДРАЦС у м. Одес Одеського міжрегіонального відділення Міністерства юстицїі.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено 24.07.2026