Рішення № 138603532, 28.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/9626/26

Провадження № 2/947/2971/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Тіщенко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», третя особа Національний банк України про визнання зобов`язання припиненим, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року до Київського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», третя особа Національний банк України про припинення зобов`язання перед ТОВ «Споживчий Центр» за кредитним договором у зв`язку з його повним виконанням; стягнути з ТОВ «Споживчий Центр» на його користь суму безпідставно набутих коштів (переплату) у розмірі 6705 грн.; стягнути з ТОВ «Споживчий Центр» на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн.; зобов`язати відповідача вилучити з бази даних його номери телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які отримано незаконним шляхом. Справу розглянути за його відсутності.

Вказаний позов мотивовано тим, що позивач уклав кредитний договір з ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «Швидко Гроші) на суму 2500 грн. Протягом дії договору він добросовісно виконував свої зобов`язання і сплатив на рахунки товариства загальну суму 9205 грн. з його кредитної картки monobank, крім того були платежі готівкою через термінали EasyPay . Позивач вважає, що він не тільки сплатив повністю тіло кредиту (2500 грн.), але й сплатив відсотки у розмірі, що перевищує тіло кредиту майже в 4 рази.

Позивач зазначає, що службові особи ТОВ «Споживчий Центр», діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном приховали факт отримання коштів, не зарахували ці кошти в погашення боргу, вимагають неіснуючого боргу, здійснюючи психологічний тиск шляхом телефонних дзвінків з вимогою сплати кредитний борг. Внаслідок незаконних дій товариства позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів та Національного банку України за фактом шахрайства та вимагання незаконної оплати боргу.

Також, позивач зазначає, що він є стороною у низці кримінальних проваджень, які розслідуються (або розслідувались) слідчими Таїровського ВП та ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, у зв`язку з загрозою його життю та переслідуванням, просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

30.03.2026 року від представника відповідача ТОВ «Споживчий Центр» до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. /а.с.39/

Крім того, сторонами було надано відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення позивача щодо заперечень відповідача, де кожною стороною було викладено свою правову позицію по справі.

12.04.2026 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Шкаленко Є.В. подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у АТ «КБ» Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 30, м.Дніпро, 49094) підтвердження перерахування грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Реквізити транзакції:1) дата виплати - 2023.02.14 15:37; 2) сума виплати - 2 500.00 UAH; 3) LiqPay id - 2218986509; 4) order_id платежу - O_E16E1F901905F4457099C5863042BB21646C; 5) призначення платежу - видача за договором N 14.02.2023-100001815; витребувати у АТ "Універсал банк", що знаходиться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, електронна адреса ( contact@universalbank.com.ua) інформацію про: ЕПІ (параметри та їх наповнення) отримані користувачем ТОВ «Споживчий центр» від абонента-ідентифікатора АТ "Універсал банк" у відповідності до Положення про Систему BankID Національного банку України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27.04.2026 року клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Шкаленко Є.В. про витребування доказів задоволено.

На виконання ухвали суду АТ »КБ`Приватбанк» підтвердило перерахування грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , реквізити транзакції - дата виплати 14.02.2023 року, сума виплати 2500,00 грн. Видача за договором № 14.02.2023-100001815, Швидкий кредит, НОМЕР_5 . На підтвердження вказаної відповіді було надано платіжну інструкцію про перерахування коштів в розмірі 2500,00 грн./а.с.143/

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» підтвердив, що саме ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію та авторизацію через АТ «Універсал Банк» з метою укладення кредитного договору, результат перевірки електронного підпису клієнта успішний./а.с.1,т.2/

31.03.2026 року від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали та направлення її до органів прокуратури для перевірки наявності в діях ТОВ «Споживчий Центр» та пов`язаних осіб ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189,190,358 КК України - зокрема щодо надання суду підроблених довідок ТОВ «Старт-Мобайл» та незаконного укладення кредитних договорів від імені позивача без його відома і згоди.

06.05.2026 року від позивача надійшла заява про уточнення підстав позову, якою він заявляє наступні позовні вимоги - просить надати оцінку суперечності між твердженням відповідача про відсутність оплат, повідомленим НБУ, та платіжними документами позивача на суму 9205 грн. як процесуальній диверсії - введенню в оману державного регулятора; застосувати частину 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та визнати нікчемними умови кредитних договорів у частині, що передбачає загальні витрати понад подвійний розмір наданого кредиту (понад 5000 грн.), з урахуванням ознак удаваного правочину (стаття 235 ЦК України щодо схеми п`яти послідовних кредитних договорів; здійснити судовий перерахунок взаємних зобов`язань сторін з урахуванням обмеження, встановленого частиною 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та визначити фактичний розмір переплати позивача. Крім того, витребувати у відповідача детальний розрахунок зарахування всіх платежів позивача на загальну суму 9205 грн., договори відступлення права вимоги щодо заборгованості позивача, документи, що підтверджують проведення оцінки кредитоспроможності позивача перед укладенням кожного з п`яти кредитних договорів, надати витяг з реєстру застрахованих осіб та довідку про доходи. Справу розглянути за відсутності позивача у зв`язку з неможливістю особистої явки до суду.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.07.2026 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про уточнення підстав позову. Ухвала мотивовано тим, що що позивач фактично змінив і предмет і підставу позову, що законом заборонено, тому зміна підстав і предмету позову по суті є пред`явленням нового позову, що в даному випадку не ґрунтується на вимогах закону./а.с.243/

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.07.2026 року відмовлено також у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали та направлення її до органів прокуратури для перевірки наявності в діях ТОВ «Споживчий Центр» та пов`язаних осіб ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.189,190,358 КК України./а.с.245/

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, неодноразово письмово обґрунтовував свою правову позицію, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності

Представник відповідача ТОВ «Споживчий Центр» Шкаленко Є.В. до судового засідання з`явився, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є клієнтом товариства з 2017 року, позичальник має досвід в оформленні кредитів, у період з 14.02.2023 року по 28.07.2023 року ОСОБА_1 було оформлено п`ять кредитів, зокрема кредитний договір № 14.02.2023-100001815, № 27.03.2023-010000223, № 07.05.2023-010000099, № 17.06.2023-010000218, № 28.07.2023-010000904, відповідно до умов першого кредиту від 14.02.2023 року ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 2500 грн. на 42 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту 27.03.2023 року та проценти за користування кредитом в розмірі 2100 грн., позивачем у повному обсязі було сплачено лише відсотки, про що є відповідні квитанції, але тіло кредиту в розмірі 2500 грн. сплачено не було, у подальшому за заявою позивача було укладено чотири кредиту шляхом перекредитування/зарахування тіла кредиту на підставі ст.601 ЦК України, тобто сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Таким чином, вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 2500 грн. за кредитним договором 27.03.2023-010000223 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 2500 грн. за кредитним договором № 14.02.2023-100001815. Аналогічні умови перекредитування було застосовано до кредитних договорів № 27.03.2023-010000223, № 07.05.2023-010000099, № 17.06.2023-010000218, № 28.07.2023-010000904.

Крім того, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 , своєчасно погасив відсотки за договорами № 14.02.2023-100001815, № 27.03.2023-010000223, № 07.05.2023-010000099, № 17.06.2023-010000218, окрім останнього кредитного договору № 28.07.2023-010000904, де відсотки взагалі не сплачено. При оплаті грошових коштів позичальником, товариство першочергово зараховує на оплату відсотки, а потім тіло кредиту. Таким чином, у позивача залишилось непогашеним тіло кредиту в розмірі 2500 грн. та відсотки по останньому кредитному договору № 28.07.2023-010000904 в розмірі 2205 грн., на загальну суму 4705,00 грн. Також, представник відповідача зазначає, що товариство не укладало би нові кредитні договори, якщо би позичальник ОСОБА_1 не сплачував відсотки за попередніми кредитними договорами, розмір відсотків не перевищував 50% від тіла кредиту. Представник відповідача звертає увагу на той факт, що ТОВ «Споживчий центр» з 14.02.2026 року не передавав право вимоги та не оформлював договори відступлення прав вимоги, оскільки кредитні договорі № 14.02.2023-100001815, № 27.03.2023-010000223, № 07.05.2023-010000099, № 17.06.2023-010000218 вважаються погашеними, також не передавалось право вимоги за кредитним договором № 28.07.2023-010000904, де відсотки взагалі не сплачено. Крім того, представник зазначає, що при оформленні кредитних договорів позивач зазначав повні його анкетні дані, телефон, та надав згоду на обробку та використання його індивідуальних даних, підписавши договір одноразовим ідентифікатором. Товариство «Споживчий центр» направляло запити, смс повідомлення щодо сплати боргу відповідно номеру телефону, зазначеному особисто позичальником у кредитному договорі.

Проте, у позивача існують інші кредитні договори, по яким приходять смс повідомлення, що не стосується предмету даного позову. Також, представник відповідача зауважує про те, що між сторонами існують договірні кредитні правовідносини, тоді як застосування ст.1212 ЦК України є одним із видів позадоговірних відносин, та не регулює відносини між сторонами. Стягнення моральної шкоди не підтверджено доказами, та відсутня цивільно-правова відповідальність відповідача, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Представник третьої особи - Національного банку України до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, оскільки є користувачем електронного кабінету, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи за відсутністю позивача та представника третьої особи, належним чином повідомлених про розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в електронному вигляді, заслухавши представника відповідача, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.02.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14.02.2023-100001815, відповідно до п.3.1 якого за цим договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним./а.с.49/

Відповідно до п. 3 договору (Заявка) кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 2500,00 грн на 42 календарних днів, з кінцевим терміном повернення Кредиту до 27.03.2023 року та проценти за користування Кредитом у розмірі 2100 грн.

Факт видачі ОСОБА_1 коштів в розмірі 2500,00 грн. за договором №14.02.2023-100001815 підтверджується квитанцією № 2218986469 від 14.02.2023 року та відповіддю АТ «КБ`Приватбанк» про перерахування грошових коштів на користь отримувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , реквізити транзакції - дата виплати 14.02.2023 року, сума виплати 2500,00 грн., видача за договором № 14.02.2023-100001815. /а.с.46/

27.02.2023 року, 13.03.2023 року та 27.03.2023 року позивачем було повністю сплачено проценти за користування кредитом, що підтверджується відповідними квитанціями. Факт отримання кредиту в розмірі 2500 грн. та виплату відсотків позивач підтверджує.

27.03.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27.03.2023-010000223 з аналогічними умовами як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 27.03.2023 р. та на підставі ст.601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 2500,00 грн. за кредитним договором № 27.03.2023-010000223 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 2500,00 грн за кредитним договором № 14.02.2023-100001815 від 14.02.2023 року./а.с.56/

07.05.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 07.05.2023-010000099 з умовами, аналогічними попередньому договору. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 07.05.2023 року та на підставі ст.601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 2500,00 грн за кредитним договором № 07.05.2023-010000099 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 2500,00 грн. за кредитним договором № 27.03.2023-010000223 від 27.03.2023 року./а.с.69/

20.05.2023 року, 03.06.2023 року та 17.06.2023 року позивачем були сплачені проценти за користування кредитом, що підтверджується відповідними квитанціями, та не заперечується позивачем.

17.06.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17.06.2023-010000218 з умовами, аналогічними попередньому договору. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 17.06.2023 року та на підставі ст.601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 2500,00 грн. за кредитним договором № 17.06.2023-010000218 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 2500,00 грн. за кредитним договором № 07.05.2023-010000099 від 07.05.2023 року./а.с.73/

30.06.2023 року, 14.07.2023 року та 28.07.2023 року позивачем було сплачено проценти за користування кредитом, що підтверджується відповідними квитанціями, та не заперечується позивачем.

28.07.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.07.2023-010000904 з аналогічними умовами як в попередньому договорі. За заявою позичальника про перекредитування/зарахування від 28.07.2023р.та на підставі ст.601 ЦК України, сторони провели зарахування рівних зустрічних однорідних вимог. Вимогу позичальника про видачу суми кредиту у розмірі 2500,00грн. за кредитним договором № 28.07.2023-010000904 було зараховано в рахунок вимоги кредитора про повернення суми кредиту у розмірі 2500,00грн. за кредитним договором № 17.06.2023-010000218 від 17.06.2023 року./а.с.77/

При дослідженні вказаних кредитних договорів вбачається, що розмір відсотків за користування трьома кредитами № 14.02.2023-100001815, № 27.03.2023-010000223, № 07.05.2023-010000099, складав 2%, тобто 2100 грн., що стосується розміру відсотків за користування двома кредитами № 17.06.2023-010000218 та № 28.07.2023-010000904 розмір відсотків складав 2,1%, тобто 2205 грн.

Представник відповідача зазначає, що загальна заборгованість позивача становить 4705 грн., з яких тіло кредиту - 2500 грн. та відсотки - 2205 грн. за останній кредит № 28.07.2023-010000904, який позичальником не було сплачено, що стосується відсотків по чотирьом іншим кредитним договорам, то вони позичальником були сплачені в повному обсязі в загальному розмірі 8505 грн.

При цьому, представник відповідача посилається на квитанції та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 28.07.2023-010000904 від 28.07.2023 року, з якої вбачається, що останнім платежем позичальника було погашення відсотків по кредитному договорі № 17.06.2023-010000218 - 17.06.2023 року, тобто інших погашень за останнім кредитом кредит № 28.07.2023-010000904 ОСОБА_1 не здійснював./а.с.4 зворот, а.с.68 зворот/

Представник відповідача зазначає, що кредитодавець належним чином виконав умови укладених договорів № 14.02.2023-100001815, № 27.03.2023-010000223, № 07.05.2023-010000099, № 17.06.2023-010000218, № 28.07.2023-010000904, який визначає порядок пере кредитування. Зокрема, кредитодавець має право не видавати кредит, якщо у позичальника наявна заборгованість перед кредитодавцем з відсотків за користування та/або неустойка, що повинні бути сплачені згідно із раніше укладеним сторонами договором. Для отримання нового кредиту позичальник зобов`язаний погасити цю заборгованість не пізніше дати надання/видачі кредиту, зазначеної у Заявці. Непогашення вказаної заборгованості позичальником у вказаний строк призводить до припинення обов`язку кредитодавця з надання кредиту. У випадку зазначеного непогашення заборгованості позичальником даний договір є розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеного у Заявці.

В даному випадку, перед кожним укладанням нового договору позичальник сплачував відсотки, що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не сплачено тіло кредиту та відсотки по кредитному договору № 28.07.2023-010000904, копію вказаного договору безпосередньо позивачем було додано до позову, також, суду невідомо з яких міркувань виходив позивач, зазначаючи загальну суму платежів в розмірі 9205 грн. та суму переплат в розміру 6705 грн., жодних розрахунків вказаних сум суду не надано, факту переплат позивачем коштів за кредитними договорами позивачем не доказано.

Відповідно до ст.601 ЦПК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яки настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Представник відповідача вказує, що зараховані вимоги сторонами є зустрічними, однорідними та строк виконання таких вимог настав, оскільки станом на кожну дату заяви про пере кредитування/зарахування в позичальника настав строк повернення раніше отриманого кредиту, а в кредитора настав строк видачі кредитних коштів, згідно укладених договорів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: - перейшов на офіційний сайт кредитора - https://sgroshi.com.ua/ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, - за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, - пройшов належну перевірку (верифікацію), - ознайомився та підтвердив згоду з офертою, отримав на номер телефону, який самостійно позивач вказав у Заявці - НОМЕР_1 , персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Представник відповідача зазначає, що позичальник ні кредитору, ні суду не повідомив, що сім-карта вибула з його володіння, або хтось інший скористався його телефоном, вказані доводи позивача не підтверджено, тобто товариство не порушило жодної законодавчої норми про обробку персональних даних.

Отже, відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Крім того, в матеріалах справи є докази з чіткою хронологією укладення електронних кредитних договорів, що вбачається з LOG FILE, тобто кредитні договори укладені у повній відповідності з чинним законодавством, зокрема ст.207 ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію»./а.с.85-89/

Також, представником відповідача було здійснено запит до ТОВ «Старт Мобайл», яке повідомило 24.03.2026 року про те, що на номер позичальника -0960621571, який був вказаний в договорі, як фінансовий номер, неодноразово направлялись одноразові ідентифікатори, якими було підписано кредитні договори. Це також підтверджується і самими кредитними договорами, в яких зазначено вказаний фінансовий номер так і одноразовий ідентифікатор та інші ідентифікуючі дані позичальника./а.с.80-84/

Позивач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору(оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Згідно умов Кредитного договору, кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, грошові кошти у розмірі: 2500 грн. 14.02.2023 року на банківську карту № НОМЕР_5 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору./а.с.90/

У зв`язку з невиконанням кредитного договору № 28.07.2023-010000904 від 28.07.2023 року, представник відповідач зазначив, що дійсно в особистий кабінет позичальника направлялись смс повідомлення щодо оплати кредиту в розмірі 4705 грн., також для врегулювання простроченої заборгованості від 28.07.2023 року було залучено ТОВ «Фінтех-Колект», яке текстовим смс повідомленням передало позивачу про наявність оплати заборгованості, вказаний аудіо файл було досліджено в судовому засідання, жодного тиску збоку відповідача судом не встановлено. Проте, представником було зауважено, що у позивача існують інші кредити, по яким йому телефонують, але це не стосується предмету спору./а.с.126 зворот/.

Представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що ТОВ «Споживчий центр» внесено до реєстру фінансових установ 28.04.2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацією фінансової установи № 78. Товариству видано безстрокову ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг від 07.03.2024 року.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1ст. 530 ЦК України).

За частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На момент розгляду справи позивач не сплатив суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Позивач не погоджуючи з розрахунком заборгованості, свого розрахунку не надав, жодних доказів, що підтверджуються виконання умов договору № 28.07.2023-010000904 від 28.07.2023 року та сплату за ним заборгованості матеріали справи не містять. Умови договору також не оспорюються, правові підстави визнання припиненим зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» відсутні.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Таким чином, згідно зі ст.1212 ЦК України, відносини з приводу набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є одним із видів позадоговірних зобов`язань, однак у даному випадку між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 існують договірні кредитні правовідносини за договором від 28.07.2023 року.

Суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав шляхом визнання кредитного договору припиненим, при наявності заборгованості за кредитним договором, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, при наявності існування договірних відносин між сторонами, стягнення моральної шкоди, яка не підтверджена жодними доказами, оскільки право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою, в даному випадку не має умов для настання цивільно-правової відповідальності відповідача. Таким чином, обрання позивачем неефективного(неналежного) способу захисту є самостійною підставою для відмови в позовній заяві.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

При поданні позовної заяви позивачем не було сплачено судовий збір, оскільки він звільнений на підставі Закону України «Про захист прав споживача». Відповідно до статей 133,141 ЦПК України з відповідача не підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову, оскільки судом в позові відмовлено повністю. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 223, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», третя особа Національний банк України про визнання зобов`язання припиненим, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко