Рішення № 138603406, 28.07.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.07.2026

Справа №497/1045/26

Провадження №2/497/1220/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр Консалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 26.01.2021 року в загальному розмірі 33200 грн., судовий збір в сумі 2662.40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 6000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнерс Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 65/739112381, підписаний власноручно позичальником.

На підставі цього Договору Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 гривень, а Позичальник зобов`язується повернути суму Позики Позикодавцю та сплатити Проценти, а також інші платежі за Договором у порядку та строки передбачені цим Договором, зокрема Графіком платежів.

28 грудня 2023 року між ТОВ «Партнер фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» укладено Договір факторингу № 28122023 (а.с.22-24).

17 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Договір факторингу № 17-04/ФК-25 (а.с.27-29

25 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрконсалт Груп Плюс» (укладено Договір факторингу № 25-08/ ФК-25 (а.с.32-35).

Згідно Договору факторингу-1 , Договору факторингу-2 та Договору факторингу-3 відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 65/739112381 від 26.01.2021року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС») становить 33200грн., із яких:

заборгованість за сумою позики: 4000 грн.;

заборгованість по нарахованим процентам: 28080 грн.;

заборгованість за комісією: 1120 грн.

Зазначене стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 26.05.2026 року о 10:00 годині (а.с.68) про що сповіщено сторін по справі (а.с.69).

Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

В судове засідання 26.05.2026 року:

Представник позивача - не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений згідно вимог чинного законодавства (а.с.70-72). В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника та надав згоду на заочний розгляд (а.с.5 зворотна сторінка).

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.68, 71). Поштовий рекомендований лист повернувся до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.73-75).

Протокольною ухвалою суду від 26.05.2026 в зв`язку з не наданням необхідних доказів представником позивача на обґрунтування позовних вимог, відкладено судове засідання на 09:00 годину 30.06.2026 року.

Зобов`язано представника позивача ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» - Бонтей Миколу Васильовича надіслати на адресу суду в строк до 19.06.2026 року наступні докази:

- платіжний документ, що підтверджує факт перерахування ТОВ "Партнерс фінанс" позичальнику (відповідачу) видану суму кредиту 4 000 грн;

- підтвердження перерахування вказаних грошей позичальнику;

- виписку по рахунку відповідача ОСОБА_1 для встановлення факту надання кредиту та його використання позичальником на споживчі цілі

В зв`язку з необхідністю надання особистих пояснень представником позивача з приводу заявлених позовних вимог визнати обов`язковою участь представника позивача в наступне судове засідання (а.с.78). Повідомлено сторін по справі (а.с.79)

16.06.2026 року представником позивача надіслано клопотання про проведення судового розгляду в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів (а.с.83-88), яке ухвалою суду від 23.06.2026 року - задоволено (а.с.90-91)

В судове засідання 30.06.2026 року:

Представник позивача - не прибув, та не зміг приєднатися до системи ВКЗ з технічних причин.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.69). Поштовий рекомендований лист повернувся до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.80-82).

Протокольною ухвалою суду від 30.06.2026 року в зв`язку з відсутністю відео фіксації в системі ВКЗ з боку представника позивача, суд відклав судовий розгляд справи на 10:30 годину 28.07.2026 року.

Запропонував представнику позивача ТОВ «Юр Консалт Груп Плюс» Бонтей Миколі Васильовичу направити до суду додаткові пояснення з приводу позовних вимог.

Надано можливість представнику позивача Бонтей Миколі Васильовичу приймати участь в судовому засіданні по даній цивільній справі, призначеному на 10:30 годину 28.07.2026 року, та у разі потреби і в подальших судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі ВКЗ за посиланням "https://vkz.court.gov.ua/", з використанням електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_1 .В судове засідання 28.07.2026 року (а.с.95-96).

17.07.2026 року представник позивача надіслав суду додаткові пояснення у справі, які просив врахувати під час прийняття судового рішення (а.с.100-103).

В судове засідання 28.07.2026 року:

Представник позивача - не прибув, повідомлений належним чином (а.с.96), до системи ВКЗ - не долучився.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.96). Поштовий рекомендований лист повернувся до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.97-99).

Згідно ст.128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (ч.2).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 65/739112381 (а.с.17-18) відповідно до умов якого відповідач отримав позику у розмірі 4000,00 грн строком на 365 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,00% від суми позики за кожен день користування.

Згідно п. 1.5. Договору комісія за видачу позики становить 28 % від суми позики, що становить 1120 грн.

Як зазначено у п. 3.2 Договору позики, відповідач підтвердив, що він отримав від позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання цього Договору позики.

Згідно з п. 3.5 Договору позики відповідач зобов`язаний повернути суму позики у повному обсязі в термін визначений Графіком платежів.

У п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору відповідач підтверджує, що вона ознайомилася з умовами Договору позики, отримала від кредитора всю інформацію про порядок і строки повернення кредиту в повному обсязі до підписання договору, інформацію, вказану в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» з Внутрішніми правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Згідно з п. 4.4.1 Договору позики, відповідач зобов`язується забезпечити повне та своєчасне повернення позики та сплату процентів за Договором позики, а також дотримання всіх покладених на неї обов`язків.

Відповідач ОСОБА_1 ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його особистий підпис. Згідно з паспортом споживчого кредиту, а саме розділом 3 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача», тип кредиту, який надається, позика; сума/ ліміт кредиту 4000,00 грн., строк 365 днів, спосіб та строк надання кредиту готівкою на 365 днів.

Відповідно до орієнтованого графіку платежів, платіж за сумою позики складає 4000,00 грн, комісія складає 1120,00 гривень, проценти в розмірі 28080 гривень.

Відповідно до договору факторингу №28122023 від 28.12.2023 ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» (далі -Клієнт) відступило ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі -Фактор) право вимоги до ОСОБА_1 згідно з договором позики № 65/739112381(а.с.32-35)

Відповідно до акту приймання-передачі Документації від 29.12.2023, укладеного між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» Клієнт передав, а Фактор прийняв відповідно до Договору Факторингу №28122023 від 28.12.2023, Документацію та Інформацію з інформаційно-телекомунікаційної системи Клієнта.

Згідно з реєстру Боржників №1 від 28.12.2023 до Договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023, ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» передано право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № № 65/739112381.

Відповідно до договору факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (далі - Фактор) право вимоги до ОСОБА_1 згідно з договором № 65/739112381(а.с.22-24) .

Відповідно до акту приймання-передачі Документації від 17.04.2025, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» Клієнт передав, а Фактор прийняв відповідно до Договору Факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025, Документацію в повному обсязі щодо кожного боржника зазначеного в Реєстрі боржників №1 від 17.04.2025 до Договору Факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025.

Згідно з реєстру Боржників №1 від 17.04.2025 до Договору Факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» передано право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 65/739112381.

Як вбачається із платіжної інструкції № 488 від 24.04.2025, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» сплатила на рахунок ТОВ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» оплату за Договором факторингу №17-04/ФК-25 від 17.04.2025.

Відповідно до договору факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» відступило ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 згідно з договором позики № 65/739112381 від 26.01.2021 (а.с.27-29).

Відповідно до акту приймання-передачі Документації від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (далі - Фактор) та ТОВ ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» (далі- Клієнт), Клієнт передав, а Фактор прийняв відповідно до Договору Факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025, Документацію в повному обсязі щодо кожного боржника зазначеного в Реєстрі боржників №1 від 25.08.2025 до Договору Факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 .

Згідно з реєстру Боржників №1 від 25.08.2025 до Договору Факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025, ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» передано право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 23/80018025 від 19.03.2021 на загальну суму 33200 гривень.

Як вбачається із платіжної інструкції кредитованого переказу коштів № 11 від 12.11.2025, ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» сплатила на рахунок ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» оплату за Договором факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 без ПДВ в загальній сумі 33200 гривень.

Згідно Договору факторингу-1 , Договору факторингу-2 та Договору факторингу-3 відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 65/739112381 від 26.01.2021року.

З розрахунку заборгованості за договором позики № 65/739112381 від 26.01.2021, за період з 26.01.2021 по 23.01.2022, наданого ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС», вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 332 00.00 грн., із яких:

заборгованість за сумою позики: 4000 грн.;

заборгованість по нарахованим процентам: 28080 грн.;

заборгованість за комісією: 1120 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За приписами ч.1 ст.1046 та ч.2 ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.

Відповідно до пункту 1.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов`язкові для виконання ними.

Згідно пункту 1.13 вказаної Інструкції, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження). За однотипними операціями банки можуть складати зведені меморіальні ордери відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку з організації операційної діяльності в банках України, і внутрішніх процедур банку.

Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Таким чином, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", та який містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документа банком платника.

Однак, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано жодних доказів (письмових або електронних), які б відповідали вимогам щодо платіжних документів, та підтверджували факт перерахування ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» відповідачу суму кредиту на зазначений в договорі поточний рахунок, дату їх отримання, що унеможливлює перевірку правильності проведеного позивачем розрахунку заборгованості, а тому відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, комісії, зазначені в розрахунку, є доведеними.

Розрахунок заборгованості складений позивачем, на який він посилається, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним позивачем розрахунковим документом.

На підтвердження правильності складеного розрахунку, позивачем виписки по рахунку відповідача, з якої можна було б встановити факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості, не надано.

Сам розрахунок заборгованості виконаний настільки мілким шрифтом, що не піддається дослідженню, тобто позивач навмисно спотворює докази задля неможливості їх дослідження та оцінки.

Верховний Суд в постанові від 17.12.2021 по справі № 278/2177/15-ц зробив висновок, що заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором.

Крім того, за відсутності підтверджуючих даних про перерахування чи видачу в готівці 26.01.2021 відповідачу позики в сумі 4000 грн., відомості зазначені в договорі та розрахунку заборгованості за даним договором суд не може вважати достовірними та такими, які підтверджують зазначені в них відомості, оскільки не підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, а тому викликають сумнів в їх достовірності.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування не доведений позивачем відповідними доказами, аналіз яких дозволив би зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу з відповідача не стягується.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76,81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач ТОВ "ЮрКонсалт Груп Плюс": 04052, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 17Б, офіс 503, ел. пошта: bonteimikola@gmail.com, тел. 380683477530

Представник позивача Бонтей Микола Васильович: 04052, місто Київ ,вул. Глибочицька, буд.17-Б, офіс 503, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1

Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2

Суддя С.В.Кодінцева