Рішення № 138603209, 30.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/919/26

Провадження 2/681/982/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У червні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки на його користь 17 138,33 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та 9 000 грн витрат на правничу допомоги.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 30.01.2020 укладено кредитний договір №282372. Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит в розмірі 9 020,20 грн.

29.04.2020 було укладено договір №Ф29-04/20 відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Сіті фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №282372.

01.12.2025 було укладено договір факторингу №01-12/2025 відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №282372.

Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №282372.

Відповідно до ухвали судді від 01.07.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.

ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилались за зареєстрованою адресою місця проживання, яку вона отримала 06.07.2026, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позов не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 30.01.2020 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 282372, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п.1.1). Тип кредиту фінансовий кредит; розмір (сума) кредиту 9 020,20 грн; кредит надається строком на 15 днів; термін (дата) повернення кредиту 14.02.2020; з 1 по 15 день позичальник сплачує проценти за кожен день строку користування кредитом у розмірі 0,7100%. У зв`язку із підвищенням ступеню кредитного ризику, з моменту повернення фінансового кредиту позичальник зобов`язується сплатити кредитору проценти за користування грошовими коштами за останній день строку користування кредиту, що дорівнює 15% від суми кредиту, тобто 1 353,03 грн.

У випадку несплати позичальником процентів (плата за користування грошовими коштами) та коштів за підвищений ступінь ризику у строк встановлений п. 1.3 Договору позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку дії цього договору по 27.02.2020.

Пункт 1.6. Договору передбачає, що після продовження строку дії договору, визначеного п. 1.5 Договору, позичальник сплачує проценти з 16 по 28 день у розмірі 4,95 % кожен день строку користування кредитом.

Строк дії договору: 28 днів з моменту підписання кредитного договору (п.1.8 Договору).

ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти згідно з кредитним договором №282372 від 30.01.2020 в сумі 9 020,20 грн, що підтверджено квитанцією (а.с. 17).

29.04.2020 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс» укладено договір факторингу № Ф29-04/20, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Сіті фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №282372 від 30.01.2020, що підтверджується реєстром прав вимог від 29.04.2020.

З платіжної інструкції № 12132 від 29.04.2020 вбачається, що ТОВ «ФК «Сіті фінанс» перерахувало на користь ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» грошові кошти в сумі 1 350 000,00 грн за договором факторингу № Ф29-04/20 від 29.04.2020.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до договору факторингу № Ф29-04/20 від 29.04.2020, позивач набув права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №282372 від 30.01.2020 на суму 17 138,33 грн.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» заборгованість відповідачки ОСОБА_1 станом на 28.04.2020 становить 17 138,33 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 020,20 грн, заборгованість за відсотками 8 118,73 грн.

01.12.2025 між ТОВ «ФК «Сіті фінанс» позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025, відповідно до якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 282372 від 30.01.2020, що підтверджується актом приймання-передачі реєстрів боржників від 01.12.2025 та реєстром боржників від 01.12.2025.

З платіжної інструкції № 0584320000 від 02.12.2025 вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на користь ТОВ «ФК «Сіті фінанс» грошові кошти в сумі 2 708 312,88 грн за договором факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 282372 від 30.01.2020 на суму 17 138,33 грн.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість відповідачки ОСОБА_1 станом на 17.06.2026 становить 17 138,33 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 020,20 грн, заборгованість за відсотками 6 765,10 грн, заборгованість за комісією 1 353,03 грн.

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти.

Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі.

За положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що кредитний договір №282372 від 30.01.2020 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 є укладеним, кредитні кошти надані відповідачці. Проте, доказів повернення отриманих коштів ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Підписавши вказаний договір позичальниця виразила власну волю на його укладення, погодившись з його умовами та підтвердила, що вони є їй зрозумілі.

Товариство свої зобов`язання виконало повністю та видало для відповідачки кредит у встановленій договором сумі.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договором не виконала, у встановлений договором строк кредит не повернула, відсотків за користування кредитними коштами не сплатила.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір та договори факторингу, позивач має право вимагати від позичальниці повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Визначений Товариством розмір кредиту, процентів за користування ним, які позивач просить стягнути з відповідачки, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Станом на час розгляду справи відповідачка не надала жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та повної сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала власного розрахунку заборгованості.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення кредитного договору та надання кредитних коштів ОСОБА_1 , відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 020,20 грн та заборгованості за відсотками в сумі 6 765,10 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по комісії в розмірі 1 353,03 грн суд зазначає про таке.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 1.4 договору передбачено, що у зв`язку із підвищенням ступеню кредитного ризику, з моменту повернення фінансового кредиту позичальник зобов`язується сплатити кредитору проценти за користування грошовими коштами за останній день строку користування кредиту, що дорівнює 15% від суми кредиту, тобто 1 353,03 грн.

Водночас позивач вказує, що сума 1 353,03 грн є комісією, проте він не надав переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються позичальниці за які встановлена вказана комісія. Крім того, на відповідачку не може бути покладено обов`язок зі сплати платежів за послуги, за отриманням яких вона фактично до кредитодавця не зверталася. За таких обставин нарахована комісія у сумі 1 353,03 грн не підлягає стягненню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №282372 від 30.01.2020 в загальному розмірі 15 785,3 грн.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи із задоволення позовних вимог на 92,1%, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 452,07 грн.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 02.07.2024 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

У матеріалах справи також міститься прас-лист щодо видів юридичних послуг, які надаються АО «Лігал Ассістанс» та їх вартості.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1763 від 01.05.2026 та витягу з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 Товариство та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та їх вартість: надання усної консультації 3000 грн (1500 грн х 2 години); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000 грн (3000 грн х 2 години), а всього 9 000 грн.

Відповідачкою клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявлено, неспівмірність таких витрат не доведено.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 92,1% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 8 289 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит №282372 від 30 січня 2020 року, яка складається з: 9 020,20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 765,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а всього 15 785 (п`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 30 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 452 (дві тисячі чотириста п`ятдесят дві) грн 07 коп. та на правову допомогу в розмірі 8 289 (вісім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн 00 коп.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, поштовий індекс 03150.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Г. Горщар