Рішення № 138602996, 28.07.2026, Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1106/26

н.п.2-а/599/11/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

судді Снігурського В. В.,

за участі секретаря Куриляк О. Г.,

за участі представника позивача Спічак М. Л. в режимі відеоконференції,

представника відповідача Гілевич Р. Р. в режимі відеоконференції,

розглянувши в місті Зборові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області з вимогами про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7492579 від 05 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно та необґрунтовано, а тому просить її скасувати.

Зазначає, що транспортним засобом ОСОБА_1 05.07.2026 в м. Радехів по вул. Галицька не керував, а перебував в автомобілі в якості пасажира, тому правил дорожнього руху не порушував. Працівники поліції, не розібравшись в ситуації, не встановивши особу водія, безпідставно винесли відносно нього оскаржувану постанову. Дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки, відомості, викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені доказами, складення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення проводилось без фактичного розгляду справи та носить формальний характер, адже поліцейським не досліджено докази по справі, не встановлено та не опитано свідків. Не долучено матеріалів фото чи відеозапису, тощо. Про розгляд справи ОСОБА_1 ніхто не повідомляв.

Вказана постанова серії ЕНА № 7492579 від 05.07.2026 року не була вручена позивачу на місці вчинення правопорушення (не була включена/видана безпосередньо під час складання), що позбавило його можливості ознайомитися з її змістом та своєчасно реалізувати своє право на захист і оскарження у встановлений законом строк. Копію оскаржуваної постанови позивач фактично отримав 15 липня 2026 року через застосунок Дія. Тому просить поновити строк на оскарження постанови.

З вказаних мотивів представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав відзив на позов, згідно яких позовних вимог не визнає, вважає оскаржувану постанову правомірною, оскільки позивач порушив п.2.3. «в» Правил дорожнього руху України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП і працівник поліції діяв в порядку, передбаченому законом.

Зазначає, що поліцейський ВП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 04.07.2026 року о 20:00 год. заступив на службу в спільний наряд із поліцейським-водієм УПО Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 05.07.2026 року близько 04:50 години, під час патрулювання вулиць міста Радехів, а саме по вулиці Транзитна, було помічено автомобіль марки «Audi Q7» д.н.з НОМЕР_1 , який рухався в комендантську годину, а також при наближені до якого було встановлено, що водій транспортного засобу не був пристебнутий ременем пасивної безпеки, а тому було прийняте рішення зупинити даний транспортний засіб на підставі ч.1, ч.7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після зупинки транспортного засобу було встановлено, що автомобілем керував гр. ОСОБА_1 , який на момент зупинки перебував за кермом вищевказаного транспортного засобу. Водієві було повідомлено причину його зупинки та суть його правопорушення з якими водій був згідний та пред`явив своє посвідчення водія для встановлення особи та оформлення адміністративних матеріалів, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського. На місці зупинки відносно водія ОСОБА_1 було винесено адміністративну постанову за статтею 121 частиною 5 КУпАП, п.п 2.3в, ПДР України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., про яку йому було відомо, а також йому було роз`яснено права та обов`язки. Від отримання копії постанови водій відмовився. Дана подія зафіксована згідно ст.40 Закону України «Про Національну Поліцію» на нагрудну камеру.

Крім цього у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що патрульний автомобіль спочатку рухався назустріч автомобіля позивача, у світлу пору доби, тому й виявив порушення, в подальшому розвернувся, наздогнав порушника та дав сигнал про зупинку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача доводи відповідача, викладені у відзиві заперечив з наступних підстав: вважає, що зупинка автомобіля позивача була безпідставною, єдиною причиною зупинки автомобіля Audi Q7 став його рух під час «комендантської години». Рух у комендантську годину не є адміністративним правопорушенням, в КУпАП відсутня така стаття та не входить до переліку підстав, предбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зупинка «просто для перевірки» поза межами блокпостів є незаконною, відтак всі інші дії працівників поліції і складені ними документи є недопустимими доказами, виходячи з доктрини «плодів отруйного дерева». Відеозапис, долучений до відзиву на позов не може вважатися допустимим доказом: У графі № 7 оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7492579 «До постанови додаються» не вказано відомостей про здійснення відеозапису та не зазначено серійного номера технічного засобу (камери). З наданого відеофайлу не можливо встановити місце дату та час проведення відео зйомки, прилад на якому здійснено запис, особу яка його здійснювала.

Наданий Відповідачем відеозапис повністю спростовує факт вчинення правопорушення і підтверджує протиправність дій інспекторів: на відеозаписі чітко видно, що патрульний автомобіль зупинився позаду Audi Q7, після чого поліцейський підбіг до автомобіля. Водій відкрив ліве вікно, і першим питанням поліцейського було: «Де ремінь?». Доказ невинуватості: сам факт такого запитання від інспектора після підбігання до вже зупиненого ТЗ беззаперечно доводить, що під час руху автомобіля поліцейський не бачив і не міг бачити, чи був водій пристебнутий. Поліція намагалася виявити та зафіксувати «порушення» вже після зупинки автомобіля.

Вважає, що була відсутність порушення в русі: особа в статичному, вже зупиненому авто має повне право відстебнути ремінь для виходу з авто, спілкування з інспектором чи пошуку документів. Оскільки ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування без ременя, а поліція зафіксувала відсутність ременя лише у припаркованому авто, склад правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП повністю відсутній. Відео фіксує лише припущення поліцейського, а не факт порушення ПДР в русі.

Вважає, що наданий Відповідачем відеозапис чітко відображає повне ігнорування працівниками поліції вимог ст. 245, 251, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи: наявність очевидців на місці події: як чітко видно на відеозаписі патрульних, в салоні автомобіля Audi Q7 перебували інші особи пасажири, які є безпосередніми свідками події. Проте працівник поліції навіть не з`ясував реальні обставини: не встановив особу справжнього водія, не опитав свідків-пасажирів та умисно відмовився відібрати у них письмові чи усні пояснення. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 одразу заявив, що не перебував за кермом під час руху, а був пасажиром, працівник поліції навіть не спробував з`ясувати реальні обставини: не встановив особу справжнього водія, не опитав свідків-пасажирів та умисно відмовився відібрати у них письмові чи усні пояснення, які безпосередньо на місці події спростували б вину ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи суд встановив:

постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА №7492579 від 05.07.2026 року, винесеної поліцейським відділення поліції №1 (Радехів) Шептицького РВП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ватраль Р. М. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.5 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , 05.07.2026 о 04 год.52 хв. в м. Радехів по вул. Галицька, керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.«в» ПДР України порушення правил користування ременями безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи копію постанови позивач на місці події не отримував, від підпису постанови відмовився, копію постанови йому було направлено поштою.

Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З даним позовом позивач звернувся до суду 16 липня 2026 року, тобто з пропуском визначеного ст.286 КАС України 10 денного строку, в один день.

Враховуючи зазначене вище, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, строк на звернення до суду позивачу слід поновити.

Відповідно до п.2.3.«в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частина 5 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Представник позивача вважає, що відеозаписи долучені до справи є неналежними доказами.

Проте, відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Вказані технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати на однострої.

Згідно з п.5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. При цьому згадана Інструкція не містить будь-яких застережень про те, що включення відеореєстратора неможливе без попередження особи, яку він фіксує.

В даній справі запис з нагрудної камери вівся безперервно та повно зафіксовано всі обставини справи, номер нагрудної камери відображеному відеозаписі.

Враховуючи викладене, відео з бодікамери поліцейського є належними і допустимими доказами.

Правова позиція з цього приводу, викладена у постанові ККС ВС від 8 травня 2025 року у справі №207/722/23 (провадження № 51-2686км24).

Представник позивача у позовній заяві стверджує, що він транспортним засобом не керував.

Однак, з відеозаписів, долучених до відзиву на позов (файл clip-0, час 00.37) вбачається що саме позивач перебував за кермом автомобіля та не був пристебнутий ременем безпеки.

Як вбачається з відеозапису події, після зупинки транспортного засобу, працівник поліції назвав своє прізвище, звання, вказав причину зупинки, попросив позивача пред`явити документи, попередив про відеофіксацію, пояснив суть вчиненого водієм правопорушення та передбачену за нього відповідальність.

Позивач вважає, що особа в статичному, вже у зупиненому авто має повне право відстебнути ремінь для виходу з авто, спілкування з інспектором чи пошуку документів

Однак, суд вважає, що необхідності відстебнути ремень безпеки перед зупинкою чи після зупинки у водія не могло виникнути до відповідного розпорядження працівника поліції щодо виходу із автомобіля.

Позивач вважає, що зупинка автомобіля позивача була безпідставною, єдиною причиною зупинки автомобіля Audi Q7 став його рух під час комендантської години. Вважає, що рух у комендантську годину не є адміністративним правопорушенням, в КУпАП відсутня така стаття та не входить до переліку підстав, предбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України».

Однак, дії поліцейських щодо зупинки автомобіля у комендантську годину відповідають положенням п.п. 5, 7 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», п.7 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України».

Також працівники поліції мали можливість виявити порушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, під час проїзду автомобіля позивача біля патрульного автомобіля в світлий час доби.

Інші заперечення, висловлені представником позивача у судовому засіданні: неповнота з`ясування обставин справи, не відібрання пояснень у свідків, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки наявна безперервна відеофіксація події. Залучення свідків було б необхідним лише у разі неможливості застосування засобів відеозапису. Відповідно до статті 251 КУпАП відеозапис є повноцінним та самостійним доказом та вданій справі достатнім доказом вчинення правопорушення.

Так само не має суттєвого значення для справи факт розбіжностей щодо особи іншого працівника поліції, присутнього під час події правопорушення ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 , наявні в поясненнях поліцейського Гілевич Р. М. Дана обставина жодним чином не спростовує факту вчинення позивачем адмінправопорушення.

Таким чином суд приходить до висновку, що доводи позивача достатньо спростовуються доказами, наданими відповідачем, оскаржувана постанова винесена відповідно до закону, штраф накладено в межах санкції за відповідне адміністративне правопорушення.

За таких обставин позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.5, 9, 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 121, 245, 280, 292-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ЕНА № 7492579 від 05.07.2026 року.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7492579 від 05 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду справи. Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський