Рішення № 138602960, 29.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-о/490/189/2026 Справа № 490/5265/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романової К.Т., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє її представниця адвокат Бессчастна А.В., звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , диплому НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 , з додатком - випискою із залікової відомості, виданого 27 червня 1987 року Одеським інститутом народного господарства на ім`я « ОСОБА_2 », та атестату про середню освіту НОМЕР_4 , виданого 25 червня 1983 року Сергіївською середньою школою Білгород-Дністровського району Одеської області на ім`я « ОСОБА_3 ».

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що відповідно до паспорта громадянина України прізвищем, ім`ям та по-батькові заявниці є ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про народження, яке було складено російською мовою, прізвище, ім`я та по-батькові заявниці вказані російською мовою, як « ОСОБА_1 ». У 1983 році заявниця закінчила повний курс Сергіївської середньої школи Білгород-Дністровського району Одеської області і 25 червня 1983 року отримала атестат про середню освіту НОМЕР_5 , в якому на сторінках, які заповнені українською мовою, вказано, що атестат виданий « ОСОБА_3 ». При цьому аркуші, заповнені російською мовою, не містять розбіжностей з особистими даними, вказаними в свідоцтві про народження заявниці зазначено, що атестат видано « ОСОБА_1 ». 27 червня 1987 року Одеським інститутом народного господарства видано диплом НОМЕР_2 , реєстраційний №1573, в якому на аркуші, який заповнено українською мовою, вказано, що диплом видано « ОСОБА_2 » (замість «Приб»). При цьому аркуш, заповнений російською мовою, а також додаток до диплому - виписка із залікової відомості не містять розбіжностей з особистими даними, вказаними в свідоцтві про народження заявниці зазначено, що диплом та виписка із залікової відомості видано «Приб ОСОБА_4 ».

Таким чином, заявниця зазначає, що в належних їй документах про освіту, а саме атестаті про середню освіту НОМЕР_4 та дипломі НОМЕР_2 , наявні розбіжності з паспортними даними, що не дає заявниці можливості використовувати вказані документи, як докази отримання нею освіти.

Також, зазначає, що для усунення наявної в дипломі НОМЕР_2 розбіжності з паспортними даними вона звернулась до Одеського національного економічного університету. Листом від 07.07.2021р. №01-18/745 Одеський національний економічний університет повідомив заявницю, що «у зв`язку з тим, що перелічені вище документи мають розбіжності в написанні Ваших прізвища та по-батькові, Ви можете звернутись до суду щодо визнання цих документів такими, що належать ОСОБА_5 ».

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що в зв`язку з тим, що 11 серпня 2026 року їй має виповнитись 60 років і вона отримає право на оформленні пенсії, вона звернулась до центру з обслуговування Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для отримання консультації щодо достатності наявних у неї документів для оформлення пенсії. За результатом перевірки документів співробітник центру обслуговування ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомила заявниці, що відповідно до наявних документів, вона не має стажу, який дає права на оформлення пенсії за віком, оскільки через наявні в дипломі НОМЕР_2 розбіжності з паспортними даними (зазначення прізвища, як « ОСОБА_6 », замість «Приб») до стажу заявниці не може бути включений стаж навчання у вищому учбовому закладі Одеському інституту народного господарства (на цей час Одеський національний економічний університет).

Таким чином, ОСОБА_1 стверджує, що наявні в дипломі НОМЕР_2 розбіжності з паспортними даними позбавляють її можливості оформлення пенсії за віком і вказані розбіжності не можуть бути усунені інакше, ніж в судовому порядку, оскільки Одеський національний економічний університет відмовився здійснити усунення розбіжностей.

На підставі вищевикладеного, заявниця змушена звернутися до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належності їй правовстановлюючих документів:

- диплому НОМЕР_2 , реєстраційний №1573, з додатком;

- випискою із залікової відомості, виданого 27 червня 1987 року Одеським інститутом народного господарства (в якому прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_6 » замість «Приб»);

- атестату про середню освіту НОМЕР_4 , виданого 25 червня 1983 року Сергіївською середньою школою Білгород-Дністровського району Одеської області (в якому ім`я та по-батькові заявниці зазначено як « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 »).

Встановлення вказаного факту здійснюється з метою можливості оформлення заявницею пенсії за віком. Встановлення факту належності заявниці атестату про середню освіту здійснюється з метою усунення всіх розбіжностей в документах про освіту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 12.06.2026 року відкрито окреме провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

18.06.2026 року від представника ГУ ПФУ в Миколаївській області надійшли пояснення, в яких зазначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи з встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Відповідно до пункту 26 Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Отже, керуючись ст. ст. 43, 315 ЦПК України представник просив взяти пояснення Головного управління до уваги при розгляді справи по суті.

Сторони до судового засідання не з`явилися.

Від представниці ОСОБА_1 адвоката Бессчастної А.В. надійшла заява, в якій просила справу розглянути за відсутності заявниці та її представника, вимоги заяви підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника ГУ ПФУ в Миколаївській області за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що заявниця, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Розовка, Куйбишевського району, Запорізької області.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_6 , викладеного російською мовою, прізвище, ім`я, по батькові зазначено як « ОСОБА_1 » (російською мовою). Її батьком є « ОСОБА_9 » (російською мовою), матір`ю - « ОСОБА_10 » (російською мовою).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.1983 року ОСОБА_1 видано атестат про середню освіту серії НОМЕР_4 на двох мовах: українській та російській. На сторінках, які заповнені українською мовою, вказано, що атестат виданий «Приб Віроніці ОСОБА_11 », а на сторінках, які заповнені російською мовою, зазначено, що атестат видано «Приб ОСОБА_4 » (російською мовою).

27.06.1987 року заявниці видано диплом серії НОМЕР_2 про закінчення Одеського інституту народного господарства за спеціальністю «статистика» та присвоєння кваліфікації економіста, у якому її прізвище зазначено українською як « ОСОБА_6 » та російською як « ОСОБА_12 ».

Відповідно до паспорта громадянина України (ID картка) № НОМЕР_7 , виданого 12.07.2022 року, прізвище ім`я по батькові заявниці вказано як « ОСОБА_13 иб Вероніка Юріївна».

Листом Одеського національного економічного університету від 07.07.2021 р. №01-18/745 відмовлено ОСОБА_1 у видачі дублікату диплому, в зв`язку з розбіжностями в написанні прізвища та по батькові у атестаті, дипломі та паспорті громадянина України та рекомендовано звернутися до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Пунктом 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачає розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з даними, які зазначені в паспорті чи свідоцтві про народження.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Встановлення факту належності трудової книжки має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для реалізації права на пенсійне забезпечення.

Згідно з п. д ч. 2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Згідно з наведених положень нормативно-правових актів вбачається, що диплом про освіту є підставою для врахування до трудового стажу. Належність заявниці диплому має для неї значення для розрахунку трудового стажу. Відтак встановлення факту належності заявниці диплому та атестату має юридичне значення.

Зібрані докази у своїй сукупності вказують, що вказані атест про середню освіту та диплом про навчання належить заявниці. Розбіжності у прізвищі, імені та по батькові заявниці ( ОСОБА_1 ) та особи на ім`я якої видані атестат про середню освіти ( ОСОБА_3 ) та диплом ( ОСОБА_2 ) становить лише три букви, що очевидно є наслідком орфографічної або перекладацької помилки, допущеної під час транслітерації прізвища, ім`я та по батькові з російської мови на українську.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги заявниці є обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню, оскільки факт належності атестату про середню освіту серії НОМЕР_4 та диплома серії НОМЕР_2 заявниці повністю доведений доказами наявними в матеріалах справи, у зв`язку з цим суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності вказують на можливість задоволення заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 319, 354-355, пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , диплому НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 , з додатком - випискою із залікової відомості, виданого 27 червня 1987 року Одеським інститутом народного господарства на ім`я « ОСОБА_2 », та атестату про середню освіту НОМЕР_4 , виданого 25 червня 1983 року Сергіївською середньою школою Білгород-Дністровського району Одеської області на ім`я « ОСОБА_3 ».

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Гуденко