Рішення № 138602751, 30.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 444/4863/25

Провадження №2/944/1247/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Колтуна Ю.М.

при секретарі Корабель С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Яворові цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник позивача ТзОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №385106-КС-001 від 30.08.2021 в сумі 18718,56 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.08.2021 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №385106-КС-001 на суму 10000грн., шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець виконали взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Всупереч умов договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. У зв`язку із чим у нього виникла заборгованість, яка не є погашеною, а тому позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 26.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступних обставин справи та норм чинного законодавства.

Судом встановлено, що 30.08.2021 між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №385106-КС-001 на суму 10000грн., шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86295 процентів за кожен день користування кредитом.

Загальна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 18718,56грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 8277,56грн., відсотки за користування кредитом 9494,20грн., заборгованість по комісії 946,80грн.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач повністю не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка позивачем доведена повністю.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 18718,56грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2422,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 258, 263, 265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 514, 526, 530, 610-612, 625, 626, 1077, 1082 ЦК України, суд,

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Лесі Українки, 26/оф.411) заборгованість за Кредитним договором №385106-КС-001 від 30.08.2021 в сумі 18718,56грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Лесі Українки, 26/оф.411) витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Юрій КОЛТУН