Рішення № 138602060, 14.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18899/24

пр. № 2/759/284/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.

за участю представника позивача

за первісним позовом - адвоката Непом`ящої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9) про визначення місця проживання дитини та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: без самостійних вимог Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9) про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 адвокат Непом`яща В.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог адвокат вказує на те, що, перебуваючи в шлюбі, у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалися, внаслідок чого в квітні 2024 року позивач разом дитиною пішла від чоловіка та почала проживати за адресою: АДРЕСА_3 . У подальшому шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення суду. Позивачем створюються дитині належні умови проживання, фізичного, духовного розвитку. Малолітня ОСОБА_3 перебуває на повному утриманні ОСОБА_1 . Відповідач неналежним чином бере участь у вихованні та піклуванні про дитину. У зв`язку з чим представник позивача вважає, що існують підстави для визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 18.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

07.10.2024 представником позивача скеровано до суду заяву, якою усунено допущені недоліки.

Ухвалою від 09.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду від 09.10.2024 сторонам скеровано копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу додатково копію позовної заяви з додатками, які останній отримав засобами поштового зв`язку. У той же час, відповідач у наданий судом строк не скористався правом на подачі відзиву.

У той же час, 07.11.2024 у провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О. перебувала цивільна справа №759/23733/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини із батьком.

Ухвалою від 15.11.2024 провадження у даній справі було відкрито.

06.12.2024 в рамках обох цивільних справ надійшов висновок Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської РДА, в якому комісії вважає за доцільне визначити місце проживання дитини із матір`ю.

13.12.2024 в рамках цивільної справи №759/23733/24 надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому остання заперечує щодо позовних вимог, оскільки викладені у позові обставини не відповідають дійсності. Так, відповідач має стабільний та офіційний дохід, графік роботи, який дозволяє їй достатньо часу приділяти дитині. Водночас, долучені до позову докази не підтверджують викладених у позовні заяві обставин, а саме, що відповідач ОСОБА_1 покинула дитину і пішла до місця свого проживання, не піклується про її стан здоров`я. У той же час, відповідач не перешкоджала у спілкуванні батька з дитиною, однак позивач в обумовлений час не повертав дитину матері, поки ОСОБА_3 була із батьком - не відвідувала гуртки та дитячий садочок. На підтвердження належного здійснення нею батьківських обов`язків надає низку документів, зокрема медичних, які підтверджують, що саме мати уклала декларацію із лікарем і є довіреною особою у разі екстреної ситуації, здійснювала лікування дитини шляхом звернення до лікарів та придбання ліків.

Ухвалою від 04.02.2025 об`єднано цивільні справи №759/18899/24 та №759/23733/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за позовомОСОБА_2 доОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Позов адвоката Грабового О.А., що поданий в інтересах ОСОБА_2 , про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком обґрунтований таким. Сторони перебували в шлюбі, в якому народилася спільна донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживати з батьками останнього за адресою: АДРЕСА_4 . У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 . З 03.03.2024 року малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з ОСОБА_2 та його батьками. Постійний догляд, виховання та опіку здійснюють ОСОБА_2 і його батьки. ОСОБА_1 майже не спілкується із донькою, бачиться з нею дуже рідко, не цікавиться її здоров`ям, вихованням, розвитком та уникає проведення з нею часу. А тому вважає, що існують достатні підстави для задоволення позову про визначення місця проживання дитини з батьком.

У засіданні 08.04.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Грабовим О.А. надано, а судом долучено до справи інформацію із Державної прикордонної служби про перетин малолітньою донькою державного кордону України.

Ухвалою від 08.04.2025 закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті.

15.01.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі.

У судовому засіданні 14.04.2026 представник ОСОБА_1 підтримує позов та просить задовольнити, натомість заперечує щодо вимог позову ОСОБА_2 .

Відповідач за первісним позовом та його представник у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Своєю заявою просить розглядати справу за відсутності представника Служби у справах сім`ї та дітей Святошинської районної в місті Києві адміністрації.

Вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з такого.

Як встановлено у ході розгляду справи, 06.03.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, про що Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис №403 та видано відповідне свідоцтво. Прізвище позивача за первісним позовом змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 .

Згідно з даними свідоцтва про народження, виданого 08.09.2021 вперше та 21.11.2024 повторно Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , про що 08.09.2021 року складено актовий запис №2188. Батьком дитини вказано ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва №759/15927/24 від 01.11.2024, яке набрало законної сили 02.12.2024, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 06.03.2021 року у Святошинському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 403, розірвано.

За час розгляду справи ОСОБА_2 не заперечувалось, що з 16.11.2024 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю та перебуває на повному її утриманні.

Встановлено, що ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «РАЙЕРИНГ» на посаді менеджера та отримує достатній рівень доходу.

ОСОБА_2 до позову не додано доказів працевлаштування. Із наданих у ході розгляду справи електронних доказів вбачається, що фактично останній працевлаштувався лише 13.11.2024, тобто після ініціювання судового процесу. Суд погоджується із доводами сторони позивача за первісним позовом про те, ОСОБА_2 намагається домогтися позитивного судового рішення, однак його поведінка та ставлення до дитини не підтверджують наведеного.

ОСОБА_1 має позитивні відгуки за місцем проживання: АДРЕСА_3 , про що свідчить характеристика, видана Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця № 2 вих. № 685 від 10.09.2024 року.

До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягалася, що вбачається з Витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 05.09.2024 року. Натомість, як встановлено у ході розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з характеристикою закладу дошкільної освіти (Ясла-садок) №251 Святошинського району м. Києва від 16.09.2024 року №55 малолітня ОСОБА_3 спокійна, ввічлива дитина. ОСОБА_3 грається як самостійно, так і в колективі з дітьми відповідно до психологічних особливостей вікового періоду. Фізичний розвиток дитини відповідає віку. ОСОБА_1 дослухається до рекомендацій вихователів; ввічлива, спокійна, забирає і приводить дитину в садочок вчасно. ОСОБА_3 на перших порах відвідування садочка забирала мама, надалі почали приходити за дитиною і тато та бабуся.

Згідно з довідкою Благодійної організації «Ансамбль танцю «Вітамінчики» від 04.11.2024 року ОСОБА_3 навчається хореографії в молодшій групі при Народному художньому колективі «Ансамблю танцю «Вітамінчики».

Декларація за №0001-53М9-0010 від 06.09.2024 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 підписана з матір`ю ОСОБА_1 як законним представником малолітньої.

Судом досліджено додану до позовної заяви ОСОБА_1 медичну документацію відносно пацієнта ОСОБА_3 , 19.08.2021 року: консультативне заключення дерматовенеролога Клініки вихідного дня № 1 від 25.05.2024 року, консультативний висновок педіатра Клініки вихідного дня № 2 від 28.05.2024 року за підписом матері дитини; квитанція № 227Н-ВС04-516А-3ХР9 від 28.05.2024 року про оплату візиту до лікаря в Клініці вихідного дня та квитанція №А5ЕС-07Х2-РХ34-6Т63 від 28.05.2024 року про придбання ліків в Аптеці 62. Оплата була здійснена в день відвідування 28.05.2024 року дитиною лікаря. Також до позову ОСОБА_1 додано лабораторне дослідження медичної лабораторії Ніко Лаб від 27.05.2024 року з доказом його оплати матір`ю, з якого вбачається, що ОСОБА_3 проводився розгорнутий аналіз крові та он-лайн замовлення одягу дитині з квитанцією про оплату на суму 2 675,00 грн., що здійснена ОСОБА_1 .

Крім того, судом досліджено долучені ОСОБА_1 докази, яка характеризують ОСОБА_2 , а саме: роздруківка з сайту «Судова влада» про розгляд справи № 759/9347/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 та прийнята за результатами розгляду постанова Святошинського районного суду м. Києва № 759/9347/24 від 28.05.2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124, 122-4, ч.4 ст. 130 КупАП України; заява ОСОБА_1 від 04.09.2024 року до Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві за фактом психологічного та фізичного насилля зі сторони ОСОБА_2 .

За час розгляду справи вказаних обставин ОСОБА_2 не заперечував.

Також досліджено відповідь Пенсійного фонду України від 23.10.2024 року №2800-060202-8/64716 на адвокатський запит представника ОСОБА_1 за період з жовтня 2021 року по жовтень 2024 року згідно якого в межах запитуваного періоду, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_2 наявна інформація про набутий страхований стаж за період з січня по березень 2022 року та з червня по жовтень 2022 року.

Суд не бере до уваги додані ОСОБА_2 до власного позову роздруківки листування з особою на ім`я « ОСОБА_11 » та ім`я « ОСОБА_12 », оскільки вони не стосуються предмету доказування. Так само суд не бере до уваги надані ОСОБА_2 роздруківки фіскального чеку з екрану телефона, копії фіскальних чеків по переліку додатків п. 10-11 до позову, оскільки з таких доказів неможливо встановити чи були здійснені зазначені платежі в інтересах дитини.

Судом також з`ясовано, що надані ОСОБА_2 консультативне заключення дерматовенеролога №1 від 25.05.2024 та консультативний висновок педіатра №2 від 28.05.2024 Клініки вихідного дня аналогічні тим, які надані позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , однак без зворотної сторінки на якій, як уже було зазначено вище, міститься підпис матері дитини, а не батька. Тому дані докази є підтвердженням участі саме матері в догляді за здоров`ям дитини.

Суд вважає за необхідне зауважити, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п`ята статті 19 СК України).

Згідно висновку Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.11.2024 року, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю, громадянкою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Нормами ч 1, ч. 2 ст. 161 цього Кодексу передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ст. ст. 11, 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Отже, вирішуючи спір, пріоритет віддається тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності.

Як зазначається у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Отже, при вирішенні питання про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Враховуючи надані сторонами докази, висновок Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.11.2024 року про доцільність проживання дитини з матір`ю, беручи до уваги потреби дитини участь кожного із батьків у піклуванні про її фізичний, духовний і моральний розвиток; вік дитини, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, вважаю за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з матір`ю - ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що визначення місця проживання дитини з матір`ю не впливає на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі N 404/3499/17).

Тобто, визначення місця проживання доньки із матір`ю не впливатиме на їхні взаємини з батьком, оскільки не позбавляє його прав і не звільняє від виконання батьківських обов`язків.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 7, 19, 141, 157, 160,161 СК України, ст. ст. 4, 12, 80, 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9) про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (актовий запис №2188 від 08.09.2021), разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 , судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9) про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.