Ухвала суду № 138599902, 27.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10926/26

Провадження № 1-кс/201/3005/2026

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

власника ОСОБА_4 , її представника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення 2 відділу СУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 22026130000000083 від 29.01.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що 16.07.2026 громадянам України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні за попередньою змовою групою осіб колабораційної діяльності у формі провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації проти України на тимчасово окупованій території Луганської області продовжило здійснення господарської діяльності підприємство, зареєстроване відповідно до законодавства держави-агресора, «Общество с ограниченной ответственностью Виктория», скорочене найменування «ООО Виктория», ОГРН 1229400073781, ІНН 9404006325, місцезнаходження: т.зв. «Луганская Народная Республика», Кремінський муніципальний округ, с. Новомикільське, вул. Леніна, буд. 8.

Відповідно до відомостей т.зв. «Единого государственного реестра юридических лиц» Російської Федерації учасником/засновником «ООО Виктория» є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , якому належить 100 відсотків частки у статутному капіталі товариства номінальною вартістю 526 318 російських рублів.

02.08.2023 відповідно до рішення № 1 єдиного учасника ПСП «Вікторія», тобто ОСОБА_7 , установчі документи підприємства приведено у відповідність до законодавства Російської Федерації, затверджено організаційно-правову форму юридичної особи у вигляді «ООО Виктория», статут товариства, розмір статутного капіталу, його місцезнаходження на тимчасово окупованій території Луганської області та види економічної діяльності, а директором товариства призначено громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вказаного рішення ОСОБА_8 02.08.2023 видав наказ № 2, яким приступив до виконання обов`язків директора «ООО Виктория», отримавши право без довіреності діяти від імені товариства, представляти його інтереси, підписувати документи, подавати заяви, вести листування, укладати договори, організовувати господарську діяльність та взаємодіяти з органами, установами і підприємствами держави-агресора та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діяли спільно й узгоджено, розподіливши між собою ролі у забезпеченні діяльності «ООО Виктория» у правовій, податковій, бюджетній та господарській системі держави-агресора.

ОСОБА_7 , будучи єдиним учасником товариства та володіючи 100 відсотками його статутного капіталу, забезпечував корпоративні й організаційно-правові умови діяльності товариства, визначав його організаційно-правову форму, керівника та основні напрями господарської діяльності.

ОСОБА_8 , будучи директором товариства та перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, здійснював поточне керівництво підприємством, представництво його інтересів, подання документів і звітності, укладення договорів та безпосередню взаємодію з органами, установами і підприємствами держави-агресора та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Зокрема, 22.12.2023 від імені «ООО Виктория» до міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби РФ подано повідомлення про перехід товариства на систему оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників, унаслідок чого підприємство включено до системи податкового адміністрування держави-агресора.

04.09.2024 та 01.10.2024 «ООО Виктория» здійснювало господарську взаємодію з державним унітарним підприємством т.зв. «ЛНР» «ГУП ЛНР Луганскнефтепродукт», яким товариству виставлено рахунки за дизельне пальне у кількості по 10 015 літрів на загальну суму 625 897,44 російських рублів за кожною операцією.

15.10.2024 від імені «ООО Виктория» до федеральної державної бюджетної установи Російської Федерації подано заявку на встановлення карантинного фітосанітарного стану насіння соняшника врожаю 2024 року обсягом 248 тонн, що перебувало на тимчасово окупованій території Луганської області.

Крім того, у 2025 році «ООО Виктория» взяло участь у процедурі відбору отримувачів субсидій, організованій т.зв. «министерством сельского хозяйства и продовольствия Луганской Народной Республики».

01.10.2025 між зазначеним незаконним органом влади та «ООО Виктория» укладено угоду № 10-2025-061479 про надання субсидії на проведення агротехнологічних робіт, на підставі якої 06.10.2025 товариство отримало бюджетні кошти в сумі 1 509 000 російських рублів.

Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, забезпечили функціонування «ООО Виктория» як суб`єкта господарювання, інтегрованого у правову, податкову, бюджетну, соціальну та господарську систему держави-агресора на тимчасово окупованій території Луганської області.

Досудовим розслідуванням також встановлено, що підозрювані ОСОБА_7 і ОСОБА_8 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок за вказаною адресою належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Таким чином, адреса проведення обшуку має безпосередній юридичний та фактичний зв`язок з обома підозрюваними, оскільки вони офіційно зареєстровані за нею як внутрішньо переміщені особи, тоді як власниця домоволодіння є донькою одного підозрюваного, колишньою дружиною іншого підозрюваного та засновником підприємства, директором якого є ОСОБА_8 .

Ураховуючи зазначені обставини, у сторони обвинувачення були обґрунтовані підстави вважати, що у домоволодінні можуть зберігатися речі, документи, електронні носії інформації, засоби зв`язку та грошові кошти, які належать одному або обом підозрюваним, передані ОСОБА_4 на зберігання або пов`язані з діяльністю «ООО Виктория» та «ООО Агрофирма Мерцана».

16.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра у будинку за адресою: м. Харків, вул. Липцівська, буд. 28, проведено обшук, в ході якого серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти:

34 900 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот) доларів США, а саме: 349 банкнот номіналом 100 доларів США;

1500 Євро, а саме: одна банкнота номіналом 200 Євро, одна банкнота номіналом 100 євро та 24 банкноти номіналом по 50 євро кожна.

17.07.2026 вилучені грошові кошти оглянуто. Під час огляду встановлено номінал, серію та номер кожної банкноти, спосіб її пакування та інші індивідуальні ознаки, що відображено у відповідному протоколі огляду.

Постановою слідчого від 17.07.2026 вказані грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку безпосереднього дозволу на вилучення грошових коштів у будь-якій валюті не надано, у зв`язку із чим зазначені грошові кошти відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України мають статус тимчасово вилученого майна.

Під час обшуку виявлено значну суму готівкової іноземної валюти 34 900 доларів США та 1500 євро.

Вказані кошти виявлено за адресою, яка має одночасний зв`язок із трьома особами, причетність та обізнаність яких щодо досліджуваних обставин перевіряється під час досудового розслідування:власницею домоволодіння є ОСОБА_4 ; за цією адресою як внутрішньо переміщена особа зареєстрований підозрюваний ОСОБА_7 ; за цією ж адресою як внутрішньо переміщена особа зареєстрований підозрюваний ОСОБА_8

ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_7 , колишньою дружиною ОСОБА_8 та єдиним учасником «ООО Агрофирма Мерцана», директором якого є ОСОБА_8

ОСОБА_7 і ОСОБА_8 16.07.2026 повідомлено про підозру у спільному провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади на тимчасово окупованій території.

Указані обставини дають достатні підстави для перевірки версії про те, що вилучені кошти: можуть фактично належати ОСОБА_7 або ОСОБА_8 ; могли бути передані ОСОБА_4 одним із підозрюваних для зберігання, приховування, переміщення чи подальшого використання; можуть бути пов`язані з господарською діяльністю «ООО Виктория» або «ООО Агрофирма Мерцана» на тимчасово окупованій території; можуть бути одержані внаслідок такої господарської діяльності або бути доходами від неї; могли призначатися для фінансування або матеріального забезпечення подальшого функціонування пов`язаних юридичних осіб у взаємодії з державою-агресором; можуть містити відомості, які підлягають використанню під час доказування джерел фінансування, накопичення, зберігання та переміщення коштів між пов`язаними особами.

Водночас остаточне визначення власника грошових коштів, джерел їх походження, часу та обставин набуття потребує проведення комплексу подальших слідчих і процесуальних дій, зокрема: отримання відомостей про офіційні доходи ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; дослідження банківських рахунків і фінансових операцій зазначених осіб; отримання відомостей про валютно-обмінні операції; дослідження бухгалтерської, податкової та фінансової документації пов`язаних юридичних осіб; огляду вилучених електронних пристроїв та інформації, яка на них міститься; дослідження листування між пов`язаними особами; проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Власник ОСОБА_4 , її представник адвокат ОСОБА_5 проти клопотання заперечували, адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення, у яких зазначив, що ОСОБА_4 як під час проведення слідчої дії, так і зараз, під час судового засідання, послідовно стверджує, що зазначені грошові кошти належать їй особисто, є результатом її офіційного доходу та особистих заощаджень, накопичених нею до початку повномасштабного вторгнення для забезпечення проживання у новому місті після того, як її домівку окупувала російська федерація, а бізнес, єдине джерело доходу, було відібрано державою-агресором.

На підтвердження викладених відомостей надано: копію рішення засновника ТОВ Агрофірма Мерцана" N°5 від 20.01.2021; копію рішення засновника ТОВ Агрофірма Мерцана" №7 від 24.02.2022; виписки з банківського рахунку ОСОБА_4 у АТ КБ ПриватБанк.

Сторона обвинувачення наголошує на необхідності дослідження банківських рахунків, фінансових операцій та отримання відомостей щодо офіційних доходів. Водночас ОСОБА_4 в добровільному порядку вже надає такі відомості, підтверджуючи належність вилучених грошових коштів саме їй, та наполягає на поверненні їй вилученого майна, необхідного для нормальної життєдіяльності.

Із наданих ОСОБА_4 документів вбачається, що протягом 2020-2021 років вона отримала понад 2,7 млн гривень у вигляді дивідендів від діяльності підприємства. З метою формування заощаджень зазначені кошти було конвертовано у долари США, що за курсом 2022-2023 років становило понад 55 000 доларів США.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України підприємство ОСОБА_4 припинило свою діяльність, внаслідок чого вона не отримує жодного доходу та змушена жити за рахунок раніше сформованих накопичень, поступово їх витрачаючи. Саме цим пояснюється різниця між сумою 55 000 доларів США та обсягом вилучених у неї коштів.

З огляду на те, що походження та належність коштів ОСОБА_4 документально підтверджено, а зв`язок із кримінальним правопорушенням не встановлено, накладення арешту суперечить положенням ст. 170 КПК України та не є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи викладене вище, немає жодних сумнівів у тому, що ОСОБА_4 є володільцем грошових коштів, вилучених у ході обшуку, а також у тому, що вилучені грошові кошти не є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, натомість є її життєвими накопиченнями, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна.

Станом на сьогодні ОСОБА_4 є матір`ю-одиначкою, яка самостійно виховує та утримує двох дітей. Зокрема, її син ОСОБА_9 навчається в Авторській школі Бойка, оплату за навчання якого ОСОБА_4 здійснює одноособово. Донька ОСОБА_4 ОСОБА_10 навчається у Приватній установі «Університет "Київська школа економіки», навчання якої так само повністю оплачує ОСОБА_4 власним коштом.

Кошти, вилучені в ході обшуку, спрямовувалися, зокрема, на оплату навчання дітей, при цьому інших джерел доходу ОСОБА_4 не має. Таким чином, накладення арешту на ці кошти створює реальну загрозу подальшому здобуттю дітьми освіти, що безумовно не може бути метою цього кримінального провадження.

Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, приходить до такого висновку.

У провадженні СУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР за № 22026130000000083 від 29.01.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

16.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра у будинку за адресою: м. Харків, вул. Липцівська, буд. 28, проведено обшук, в ході якого серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти:

34 900 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот) доларів США, а саме: 349 банкнот номіналом 100 доларів США;

1500 Євро, а саме: одна банкнота номіналом 200 Євро, одна банкнота номіналом 100 євро та 24 банкноти номіналом по 50 євро кожна.

Поставною слідчого вилучене майно визнано речовими доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

За правилами ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч. 1 ст. 100 КПК). Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Виходячи з приписів ч. 5 ст. 171 КПК України арешт за клопотанням слідчого накладається на тимчасово вилучене майно - майно, яке вилучене під час обшуку, але дозвіл на вилучення якого не був наданий слідчим суддею в ухвалі про обшук.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

З досліджених матеріалів клопотання встановлено, що 16.07.2026 громадянам України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні за попередньою змовою групою осіб колабораційної діяльності у формі провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації проти України на тимчасово окупованій території Луганської області продовжило здійснення господарської діяльності підприємство, зареєстроване відповідно до законодавства держави-агресора, «Общество с ограниченной ответственностью Виктория», скорочене найменування «ООО Виктория», ОГРН 1229400073781, ІНН 9404006325, місцезнаходження: т.зв. «Луганская Народная Республика», Кремінський муніципальний округ, с. Новомикільське, вул. Леніна, буд. 8.

Під час обшуку за адресою: м. Харків, вул. Липцівська, буд. 28, була присутня ОСОБА_4 .

Встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 у справі № 953/10683/23 шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_8 розірвано.

ОСОБА_4 внутрішньо переміщена особа, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на її утриманні знаходяться двоє дітей.

На підтвердження права власності на кошти ОСОБА_4 надала копію рішення засновника ТОВ Агрофірма Мерцана" N° 5 від 20.01.2021; копію рішення засновника ТОВ Агрофірма Мерцана" №7 від 24.02.2022; виписки з банківського рахунку ОСОБА_4 у АТ КБ ПриватБанк, з яких видно, що одноосібним рішенням засновника ТОВ «АГРОФІРМА «МЕРЦАНА» (код ЄДРПОУ 42911634) № 5 від 20.01.2021 ОСОБА_4 нараховано та виплачені дивидендів із прибутку підприємства за результатами 2020 року в сумі 560 000,00 грн.

Одноосібним рішенням засновника ТОВ «АГРОФІРМА «МЕРЦАНА» № 7 від 24.02.2022 ОСОБА_4 про нарахування та виплату дивідендів із прибутку підприємства за результатами 2021 року в сумі 2 235 000,00 грн.

Виписка АТ КБ «ПриватБанк» за картковим рахунком ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ) зза 20.01.2021 підтверджує зарахування коштів у розмірі 501 200 грн.

Виписка за період 11.03.2022 11.03.2022 підтверджує надходження дивідендів від ТОВ «АГРОФІРМА «МЕРЦАНА» двома платежами (1 000 000,00 грн та 1 002 325,00 грн) із чітким призначенням платежу: «Переказ коштів: AHROFIRMA MERTSANA TOV... Vyplata dyvidendiv za berezen 2022r., podatky spla». Загальна сума надходжень за випискою 2 000 325,00 грн.

Надане свідоцтво про народження, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Згідно із платіжною інструкцією від 04.06.2026 ОСОБА_4 сплачено за навчання сина ОСОБА_9 в «Авторській школі Бойка» в сумі 15 900,00 грн.

Відповідно до заяви-договору про надання освітніх послуг № ВО-П-RS-2064-24 від 01.09.2025, протокол КЕП: Укладений між Приватною установою «Університет «Київська школа економіки» та ОСОБА_4 на користь здобувача ОСОБА_10 (друга дитина),загальна вартість навчання становить 300 000,00 грн з графіком помісячної/посеместрової сплати.

Платіжною інструкцією від 11.05.2026 підтверджено оплату ОСОБА_4 за навчання ОСОБА_11 в Київській школі економіки на суму 15 000,00 грн.

Аналіз наданої сукупності первинних та розрахункових документів дає підстави для висновку, що грошові кошти, що перебувають у розпорядженні ОСОБА_4 , мають підтверджене джерело походження як прибуток від законної господарської діяльності ТОВ «АГРОФІРМА «МЕРЦАНА» (код ЄДРПОУ 42911634), засновником та директором якого вона є.

Нарахування та виплата дивідендів здійснені на підставі офіційних корпоративних рішень (Рішення № 5 від 20.01.2021 р. та Рішення № 7 від 24.02.2022 р.) відповідно до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з утриманням та сплатою належних податків і зборів.

Право на отримання доходу (дивидендів) за 2020 та 2021 фінансові роки виникло та було оформлене до або в день початку повномасштабного вторгнення (20.01.2021 р. та 24.02.2022 р. відповідно), що виключає сумніви щодо протиправного характеру походження цих коштів.

Банківські виписки та платіжні інструкції беззаперечно свідчать, що належні ОСОБА_4 кошти витрачаються на власні побутові потреби та забезпечення належного рівня життя й освіти двох її дітей.

ОСОБА_4 не є підозрюваною у кримінальному провадженні, сімейні відносини із ОСОБА_8 припинені у 2023 році. Жодних доказів того, що вилучені кошти мають значення для кримінального провадження слідчому судді не надано.

Відтак, слідчим під час розгляду клопотання не надано доказів того, що вилучені кошти відіграють роль речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

Отже жодним ознакам зазначеним у ст. 98 КПК України вилучене майно не відповідає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Крім того, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кримінальний закон не вимагає аби зібрані органом досудового розслідування на підтвердження вчинення кримінального правопорушення докази були достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на автомобіль, державні номерні знаки від транспортного засобу, з метою збереження речових доказів, оскільки у клопотанні не доведено, що це майно відіграє роль речових доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування, прокурора у кримінальному провадженні або іншу уповноважену особу повернути власнику майна, у якого воно було вилучене ОСОБА_4 або її уповноваженому представнику вилучені під час проведення обшуку 16.07.2026 за адресою: м. Харків, вул. Липцівська, буд. 28, грошові кошти, а саме:

34 900 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот) доларів США, а саме: 349 банкнот номіналом 100 доларів США;

1500 Євро, а саме: одна банкнота номіналом 200 Євро, одна банкнота номіналом 100 євро та 24 банкноти номіналом по 50 євро кожна.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Повний текст ухвали оголошено 28 липня 2026 року о 19 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1