Рішення № 138599577, 29.07.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа №519/1352/26

Провадження № 2-о/519/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

29.07.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участі секретаря судового засідання Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Південне заяву представника ОСОБА_1 адвоката Єгорова О.О. про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, за участю заінтересованої особи Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, мотивуючи свої вимоги тим, що нині покійний ОСОБА_2 являється її батьком, про що свідчить свідоцтво про народження.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Геніченск, Геніченський район, Херсонської області (тимчасово окупована територія України).

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан».

Встановлення факту смерті необхідно для прийняття спадщини померлої відповідно до закону.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник заявника ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, згідно заяви просить розглядати справу за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, згідно якої не заперечує проти вимог заявника та просить розглянути справу у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , місце народження м. Потсдам, Федеративна Республіка Німеччина. У відомостях про батько зазначено ОСОБА_2 (а.с.7).

11 серпня 2001 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.8)

Згідно паспорту громадянина України ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , місце смерті Херсонська область, Геніченський район, м. Геніченск (а.с. 13,14).

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть в Південному відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Вирішуючи дану справу, суд бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз`яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.

Геніченск місто в Україні, Генічеської міської територіальної громади, Генічеського району Херсонської області.

Генічеська міська територіальна громада - це адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яка охоплює всю територію колишнього Генічеського району (до його укрупнення у 2020 році) разом із містом Генічеськ, Арабатською стрілкою та прилеглими селами.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Геніченський район є тимчасово окупованою РФ територією України.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Видані на тимчасово окупованій території України документи про смерть відповідно до закону є недійсними і не можуть бути підставою для реєстрації смерті в позасудовому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану.

При цьому, не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Отже з метою захисту прав ОСОБА_1 передбачених законом, заява останньої підлягає задоволенню, оскільки іншого порядку встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, окрім судового, законом не встановлено.

Суд, враховуючи, яке значення має встановлення факту смерті ОСОБА_2 для реалізації прав заявника, як виняток, бере до уваги свідоцтво про смерть, яке видане установою, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, де органи влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме відомості, що містяться у вищевказаних документах, та підтвердженні в сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами по справі.

Водночас суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані заявником докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт смерті батька заявника на тимчасово окупованій території, а тому заява про встановлення факту смерті особи підлягає задоволенню.

Згідно п. 8 ч. 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Відповідно до ч.4, 5 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 265, 315-319, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Єгорова О.О. про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, за участю заінтересованої особи Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: РФ, місто Хабаровськ, згідно з паспортом громадянина України був зареєстрований: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 роки в м. Геніченск Геніченського району Херсонської області Україна, причина смерті хронічна ішемічна хвороба серця, злоякісна меланома правої кисті.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південний відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: Одеська обл., м. Південне, вул. Т.Г. Шевченка, 7/2.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ