Рішення № 138599444, 15.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/9672/26-Е

Провадження №2-а/522/320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 29.05.2026 року через підсистему Електронний суд надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому позивачка просить скасувати Постанову серії ЕНА №7229637 від 20.05.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП, та провадження у даній справі - закрити.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 20.05.2026 року інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Шаєром Ю.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7229637, відповідно до якої її, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн. На думку інспектора, вона 20.05.2026 року о 18:21:05 у м.Одеса на вул.Рішельєвській, 23 здійснила стоянку автомобіля PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_1 на місці, призначеному для осіб з інвалідністю. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення - відповідно до розділу 1 ПДД України, «стоянка» це припинення руху транспортного засобу на час більше 5 хвилин з причин, не пов`язаних з посадкою (висадкою) пасажирів або завантаженням (розвантаженням) вантажу. Припинення руху на строк до 5 хвилин є «зупинкою». Як вбачається з тексту самої оскаржуваної постанови (Пункт 1 та Пункт 5): Час нібито вчинення правопорушення: 18:21:05. Час розгляду справи та винесення постанови: 18:23:10. Вважає, що інспектор зафіксував перебування автомобіля на місці протягом всього 2 хвилин і 5 секунд. Даний проміжок часу за умов чинного законодавства є короткочасною зупинкою, а не стоянкою. Зупинка у вказаному місці не утворює склад правопорушення, передбачений ч.6 ст.122 КУпАП., а тому Інспектор не мав часової можливості встановити та довести факт здійснення саме «стоянки». По-друге, інспектором Шаєром Ю.М. не надано жодних належних доказів (відеозапису безперервного спостереження тривалістю понад 5 хвилин), які б підтверджували факт стоянки. Сама по собі постанова не може бути єдиним доказом правопорушення (згідно з правовою позицією ВС у справі № 537/2088/17). Крім того, розгляд справи тривав менше двох хвилин, що унеможливило надання їй правової допомоги та реалізацію прав, передбачених ст.268 КУпАП. У зв`язку з зазначеним, позивачка вимушена була звернутися до суду з зазначеним позовом. Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Матеріали позову отримано суддею 01.06.2026 року.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків. Недоліки заяви були усунуті 10.06.2026 року.

Заяву про усунення недоліків суддя отримала 11.06.2026 року..

Ухвалою суду від 11.06.2026 року провадження у справі відкрито, справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 22.06.2026 року.

Розгляд справи призначений на 22.06.2026 року було відкладено на 15.07.2026 року.

23.06.2026 року представник Департаменту патрульної поліції надав суду відзив, в якому просив у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування відзиву зазначено, що Особовим складом УПП в Одеській області ДПП проводиться підвищена робота щодо профілактики та виявлення правопорушень у сфері дотримання транспортної дисципліни в частині дотримання правил паркування. Відтак, інспектором 2-го взводу 2-ої роти 2-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Шаєром Юрієм Миколайовичем, разом з напарником, 20.05.2026 року приблизно о 17.30 год. за адресою: мОдеса, вул. Рішеьєвська, 23, було виявлено транспортний засіб марки PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований на місці для стоянки осіб з інвалідністю. Дане місце було позначено відповідним дорожнім знаком 5.42.1 ПДР та дорожньою розміткою 1.35. При цьому, вказаний автомобіль не мав жодних розпізнавальних знаків, які б свідчили про керування, або перевозку людей з інвалідністю, зокрема: не мав спеціального знаку, передбачений п.30.3.ґ ПД, розміщеного спереду і ззаду авто; не мав такого знаку у будь-якому іншому місці; не мав оригіналу або копії пенсійного посвідчення (посвідчення особи з інвалідністю) під лобовим склом або у будь-якому іншому місці; не мав будь-якого позначення (записки) про те, що водій є особою з інвалідністю або використовується для перевозки пасажирів з інвалідністю. Патрульні поліцейські позбавлені можливості перевірити факт наявності інвалідності у водія транспортного засобу або пасажирів, яких перевозять, у будь який спосіб на місці виявлення правопорушення, окрім як за наявними документами у особи або наявністю розпізнавального знаку, передбаченому п.30.3.ґ ПДР, розташованому спереду і ззаду авто. У зв`язку із наявністю обґрунтованої підозри вважати, що водій транспортного засобу марки PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_2 , протиправно залишив автомобіль на парко місці призначеному для осіб з інвалідністю, патрульними поліцейськими було прийнято рішення евакуювати даний транспортний засіб. Для цього, поліцейські на місці події опитали громадян з метою встановлення місцезнаходження власника/водія транспортного засобу. Не встановивши місцезнаходження останнього, поліцейські викликали черговий евакуатор, після чого зафіксували розташування авто порушники за допомогою фототехніки, склали акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, та почали очікувати прибуття евакуатора в службовому авто. Приблизно о 18.14 год. на місце події прибув черговий евакуатор і розпочав процес завантаження авто марки PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_2 . Одразу після цього з розташованої поблизу кав`ярні вийшла та представилась водієм зазначено автомобіля. На вимогу працівника поліції пред`явити документи, передбачені п.2.1 ПДР, остання надала посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила поліцейський мотиви свого правопорушення, а саме: те що вона просто не побачила, що припарковала своє авто на місці для стоянки осіб з інвалідністю позначене дорожнім знаком 5.42.1 ПДР та дорожньою розміткою 1.35. Крім того не повідомила та не надала поліцейським будь-яких підтверджуючих документів, які б давали їй право здійснювати стоянку на місці осіб з інвалідністю. Після встановлення особи водія, працівники поліції разом з працівником чергового евакуатора припинили подальші дії щодо евакуації авто та перейшли до розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.122 КУпАП. На підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП, відповідачем надано відеозаписи з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських, прилад №471640 та №471464, які підтверджують факт порушення вимог п.8.4.е ПДР. Вважають, що в обґрунтування власної позиції позивачкою не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення адміністративного нею правопорушення за ч.6 ст.122 КУпАП. Вважають, що діях позивачки вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП, Інспектор поліції Шаєр Ю.М. мав всі законні підстави для притягнення останньої до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7229637 від 20.05.2026 року є обґрунтованою, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, ґрунтується на повному та всебічному розгляді справи, належних, допустимих та достатніх доказах вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а доводи позивачки щодо необхідності визнання її протиправною та скасування - безпідставні, необґрунтовані, не підкріплені нормами чинного законодавства України.

13.07.2026 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд надала додаткові обгрунтування позовних вимог, в яких зазначила, що у відзиві відповідач стверджує, що місце події було належним чином позначено дорожньою розміткою. Проте це твердження повністю спростовується письмовою відповіддю №А-7771/41/13/07/02.26 від 23.06.2026 року за підписом т.в.о. заст.начальника Артема Хілініченка, в якій зазначено: що за адресою вул.Рішельєвська, 23 проведеною перевіркою встановлено недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі. Балансоутримувачем КП «Одестранспарксервіс» ОМР не було нанесено горизонтальну дорожню розмітку 1.28 на місці, де Позивач припаркувала автомобіль. У зв`язку з виявленим порушенням стандартів, органом поліції балансоутримувачу було направлено офіційну вимогу припис №422 на усунення вказаного недоліку. Відповідно до ДСТУ 2587:2021 та ДСТУ 4100:2021, дорожня розмітка 1.28 є обов`язковим елементом означення місць для осіб з інвалідністю. Оскільки сам орган поліції офіційно визнав факт відсутності цієї розмітки на момент події та навіть виніс припис №422 через це порушення, це повністю виключає можливість водія належним чином ідентифікувати межі та призначення даного паркомісця. Тому вважає, що за умов неналежного облаштування дорожньої інфраструктури, що підтверджено матеріалами перевірки поліції, в діях водія повністю відсутній склад правопорушення. Також Відповідач у відзиві стверджує, що позивачка здійснювала стоянку, оскільки перебувала в кав`ярні більше 5 хв., проте це твердження суперечить офіційним часовим міткам у самій постанові, які є єдиним належним доказом процесуального часу: Час фіксації нібито правопорушення: 18:21:05. Час розгляду справи та винесення постанови: 18:23:10. Згідно з п. 1.10 ПДР України, стоянка це припинення руху на час, більший ніж 5 хвилин. З матеріалів фіксації вбачається, що інспектор зафіксував перебування авто на місці протягом всього 2 хвилин і 5 секунд. Будь-яких безперервних відеозаписів спостереження тривалістю понад 5 хвилин поліцією не надано. Таким чином, інспектор зафіксував виключно короткочасну зупинку. Фізично перебуваючи на місці менше 3 хвилин, інспектор не мав часової та законної можливості встановити та довести факт стоянки, що свідчить про неправильну кваліфікацію дій Позивача в первинних матеріалах Відповідача. Як вбачається з часових міток постанови, весь розгляд справи тривав менше двох хвилин з 18:21:05 до 18:23:10. Така швидкість процедури свідчить про формальний характер розгляду, неможливість надання позивачу правничої допомоги та повне ігнорування принципу всебічного і повного дослідження обставин справи відповідно до ст.280 КУпАП.

Про розгляд справи 13.07.2026 року сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, враховуючи, що суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці з 17.07.2026 року по 28.07.2026 року, датою складання повного тексту рішення є 29.07.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.05.2026 року інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Шаєром Ю.М. за постановою серія ЕНА №7229637 водія транспортного засобу PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КпАП України та накладено на позивачку адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 гривень.

У постанові серії ЕНА №7229637 від 20.05.2026 року зазначено, що 20.05.2026 року о 18:21:05 год. у м.Одесі, вул.Рішельєвська, 23 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснила стоянку на місці, призначену для осіб з інвалідністю, позначено дорожнім знаком 5.42.1 (та/або дорожньою розміткою 1.35), не маючи законних підстав на користування таким місцем, чим порушив п.8.4.е. ПДР порушення вимог таблички до дорожніх знаків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.122 КУпАП.

У зв`язку з вищезазначеним, водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з портативного відео реєстратора поліцейського, на якому зафіксовано факт порушення водієм ОСОБА_1 п.8.4.е ПДР - порушення вимог таблички 7.17 до дорожнього знаку 5.42.1. (прилад №471640 та №471464).

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування в даному випадку, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху, вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п.1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Окрім того, відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху, дорожня обстановка сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Контроль дорожньої обстановки це один з найважливіших компонентів автомобільної безпеки. Вміння правильно оцінювати дорожню обстановку визначається навичками тактики водіння, а саме: наявністю безпечного «захисного» простору навколо автомобіля (дотримання безпечної дистанції та інтервалу); контролем навколишнього середовища і видимістю автомобіля іншими учасниками руху; прогнозуванням змін дорожньої обстановки; вибором оптимальної швидкості руху для даної дорожньої обстановки.

Пунктом 2.3 ПДР, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху».

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору, швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

У відповідності до положень п.1.10 ПДР:

- зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);

- стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

З відеозапису з ПВР, наданого стороною відповідача, ОСОБА_1 припарковала автомобіль з порушенням ПДР та перебувала в кав`ярні більше 5 хвилин.

Відповідно до п.8.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року №1306, дорожні знаки поділяються на групи:

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Інформаційно-вказівні дорожній знак 5.42.1 - Місце для стоянки.

Табличка до дорожнього знаку 7.17 - Особи з інвалідністю, застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43 для позначення місця (або спеціально відведеної частини майданчика) для стоянки транспортних засобів, на яких установлено розпізнавальний знак Водій з інвалідністю відповідно до вимог ПДР.

Дорожня розмітка 1.35 - позначає місця для паркування індивідуального транспорту осіб з інвалідністю та транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч.6 ст.122 КпАП України, зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 здійснила стоянку транспортного засобу PEUGEOT 407, д.н.з. НОМЕР_2 на місці, що позначено дорожнім знаком, на якому дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що за адресою: вул.Рішельєвська, 23 відсутня горизонтальна дорожня розмітка 1.28 на місці, де остання припаркувала транспортний засіб, встановлено дорожій знак а тому в діях відсутній склад правопорушення, оскільки ч.6 ст.122 КУпАП передбачена альтернатива дорожні знаки або дорожня розмітка.

Крім того, дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою, та згідно з Правилами дорожнього руху України (п.8.2), водії зобов`язані впершу чергу керуватися дорожніми знаками.

Також суд не приймає до уваги твердження позивачки щодо часових суперечностей та кваліфікації (зупинка як стоянка), оскільки з відеозапису, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що інспектор о 18:14:26, дочекавшись евакуатор, розпочав процес завантаження транспортного засобу PEUGEOT 407, д.н.з НОМЕР_2 , та в цей же час з кав`ярні вийшла водій даного автомобіля, на вимогу працівника поліції надала посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , та зазначила, що відразу дорожнього знака не побачила. У зв`язку з тим, що особу водія було встановлено, працівники поліції разом з працівником чергового евакуатора припинили подальші дії щодо евакуації авто та перейшли до розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.122 КУпАП.

Тобто, часовий період відеозапису триває з 18:14;26 до 18;27:04, що також спростовує доводи позивачки щодо зупинки автомобіля протягом 02 хв. 05 секунд.

Таким чином, Інспектор взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції Шаєром Ю.М. під час розгляду справи з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, об`єктивно встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.8.4.е ПДР порушення вимог таблички до дорожніх знаків, що також позивачем не спростовувалось, відповідність за яке передбачена ч.6 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, поліцейський повідомив про це водія, роз`яснив суть скоєного водієм адміністративного правопорушення, наголосив на своїй законній вимогі, пред`явити посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повідомив що буде розглядати справу за порушення ч.6 ст.122 КУпАП. Під час розгляду справи позивачку було ознайомлено з її правами згідно ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Жодної іншої письмової заяви чи клопотання, як під час підготовки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п.5 ст.278 КУпАП не надходило. Також, позивачці було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст.ст.307, 308 КУпАП. Факт роз`яснення позивачу прав, передбачених ст.268 КУпАП та строки оскарження за ст.289 КУпАП, підтверджується відеозаписами та оскарженою постановою, зокрема у графі №8 наявний підпис ОСОБА_1 .

В подальшому, поліцейським було складено постанову за ч.6 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно з пп.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-кінозйомки, відеозапису є ст.40 Закону України «Про національну поліцію». Пункт 2 ч.1 ст.40 Закону чітко встановлює порядок використання техніки в правовідносинах щодо безпеки дорожнього руху, види техніки та умови її використання. Таким чином наданий відповідачем доказ у вигляді відеозапису є належним доказом.

Відповідно до п.10 розділ III Інструкції №1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

У відповідності до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Правова позиція по даному питанню висловлена Конституційним Судом України в рішення від 26.05.2015 р. №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 КУпАП.

Отже, аналіз діючих законодавчих норм дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення та без складання протоколу.

У відповідності до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивачкою суду не було надано належних та допустимих доказів щодо спростування факту вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП, а саме того, що нею не було порушено вимог п.8.4.е ПДР - порушення вимог таблички до дорожніх знаків за адресою: м.Одеса, вул.Рішельєвська, 23.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини та встановлені факти на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позову є необґрунтованими та спростовуються доказами наданими відповідачем, а тому не підлягає задоволенню, як і клопотання про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі ст.139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.

Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектор діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнув правопорушника позивача до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст.9, ч.6 ст.122, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 276, 280, 283 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 29.07.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.