Ухвала суду № 138599379, 29.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31027/26

Провадження № 1-кс/947/11056/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42026164690000048 від 03.07.2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Могойтуй Забайкальського краю Російської Федерації, громадянина України, раніше не судимому, з вищою освітою, одруженого, має малолітню дитину, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні майор, -

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

29 липня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 2 995 200 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026164690000048, розпочатому 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послалася на те, що підозрюваний при затриманні отримав тілесні ушкодження, ризики є формальними, підозрюваний бажає надати допомогу у встановленні реальних обставин справи. Зазначила, що відсутні підстави для визначення застави вище ніж передбачене КПК України.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

29.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись, згідно примітки 1 статті 364 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно та протиправно, всупереч ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи надане йому службове становище всупереч інтересам служби:

- 02.07.2026, у невстановлений в ході досудового слідства час, перебуваючи поблизу ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , виказав останньому вимогу надати йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у вигляді талонів загальним об`ємом 1000 (тисяча) літрів дизельного палива, за вчинення та невчинення дій, з використанням наданого останньому службового становища, в інтересах третьої особи громадянина України ОСОБА_8 , за зняття ОСОБА_8 з розшуку як військовозобов`язаного в електронній системі «Оберіг», без застосування заходів мобілізаційного характеру та невжиття заходів щодо повторного оголошення його в розшук в електронній системі «Оберіг» після сплати ним адміністративного штрафу у застосунку «Резерв+», для подальшого працевлаштування та бронювання ОСОБА_8 на підприємстві філії ТОВ ««ОлсідзБлекСі» Олійно-екстракційний завод», зазначивши, що у випадку відмови від надання йому ( ОСОБА_4 ) означеної неправомірної вигоди для ОСОБА_8 настануть негативні наслідки у вигляді вжиття заходів мобілізаційного характеру;

- 23.07.2026 в період часу з 14 год 14 хв до 14 год 30 хв, перебуваючи на території подвір`я ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи надане йому службове становище всупереч інтересам служби, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , уточнивши свої протиправні вимоги, виказав останньому надати йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у вигляді талонів загальним об`ємом 500 (п`ятсот) літрів дизельного палива, за вчинення та невчинення дій, з використанням наданого останньому службового становища, в інтересах третьої особи громадянина України ОСОБА_8 , за зняття його з розшуку як військовозобов`язаного в електронній системі «Оберіг», без застосування заходів мобілізаційного характеру та невжиття заходів щодо повторного оголошення особи в розшук в електронній системі «Оберіг» після сплати ним адміністративного штрафу у застосунку «Резерв+», для подальшого працевлаштування та бронювання ОСОБА_8 на підприємстві філії ТОВ ««ОлсідзБлекСі» Олійно-екстракційний завод».

- 28.07.2026 близько 11 год 52 хв, у визначеному ним ( ОСОБА_4 ) час та місці, у визначеним ним же спосіб, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , одержав від останнього через старшого офіцера відділення обліку і мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_4 , обумовлену раніше ним ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у вигляді талонів загальним об`ємом 500 (п`ятсот) літрів дизельного палива, загальна вартість якого становить 44 950 (сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривен, за вчинення та невчинення дій, з використанням наданого останньому службового становища, в інтересах третьої особи громадянина України ОСОБА_8 , за зняття його з розшуку як військовозобов`язаного в електронній системі «Оберіг», без застосування заходів мобілізаційного характеру та невжиття заходів щодо повторного оголошення особи в розшук в електронній системі «Оберіг» після сплати ним адміністративного штрафу у застосунку «Резерв+», для подальшого працевлаштування та бронювання ОСОБА_8 на підприємстві філії ТОВ ««ОлсідзБлекСі» Олійно-екстракційний завод», після чого його ( ОСОБА_4 ) затримано співробітниками правоохоронних органів, а його протиправну діяльність припинено.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення від 03.07.2026;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 03.07.2026;

-протоколами допитів ОСОБА_7 від 03.07., 24.07., 26.07.2026, який зазначив, що є заступником директора одного з підприємств критичної інфраструктури, розташованого на території Одеської області, до якого бажає працевлаштуватись чоловік, ОСОБА_8 , однак він знаходиться в розшуку відповідно до системи «Оберіг», тому його не можуть прийняти на роботу. У зв`язку з чим ОСОБА_7 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб з`ясувати процедуру сплати штрафу, зняття особи з розшуку для подальшого працевлаштування на підприємстві та бронювання, однак начальник зазначеного відділу повідомив, що сплати штрафу недостатньо, оскільки особу все одно одразу ж поновлять в розшуку, та він зможе вжити відповідних заходів, щоб цього не було, але для цього йому необхідно буде надати неправомірну вигоду у вигляді дизельного палива. Надалі, 23.07.2026 ОСОБА_7 написав смс-повідомлення ОСОБА_4 , оскільки в мережі інтернет дізнався, що бронювання закриють десь на місяць, та запитав що робити. ОСОБА_4 повідомив алгоритм дій, а 23.07.2026 під час особистої зустрічі повідомив заявнику про необхідність надання йому талонів на 500 л дизельного палива, щоб особу зняти з розшуку після сплати штрафу та він відтермінував поновлення розшуку, що надасть змогу працевлаштувати за забронювати особу на підприємстві;

-протоколом допиту ОСОБА_7 від 28.07.2026, в ході якого він розповів, що за участі правоохороних органів, 28.07.2026 йому було вручено талони на дизельне паливо, які були номерними, та перераховані у протоколі вручення талонів, з яким він особисто ознайомився. Після цього, він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_10 ), щоб передати ті талони ОСОБА_4 , як хотів останній. Однак, коли заявник йому зателефонував, ОСОБА_4 наказав передати талони співробітнику РТЦК, оскільки він не на місці. Тоді ОСОБА_7 почекав трохи і підійшовши до входу ІНФОРМАЦІЯ_4 , де особа чоловічої статі забрала талони, а він попрохав цього співробітника їх перерахувати, що той і зробив;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який надав показання, аналогічні до наданих ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду, ідентифікації та вручення талонів АЗК на дизельне пальне від 28.06.2026;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 28.07.2026;

-протоколом огляду місця події від 28.07.2026, в ході якого ОСОБА_9 добровільно видав талони, які за вказівкою ОСОБА_4 він забрав у ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_9 , на якому зафіксовано дзвінки ОСОБА_4 , здійснені 28.07.2026 об 11: 20 год., 11 год. 29 хв., 11:31 год.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , співробітника ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ), який підтвердив, що талони забрав за вказівкою керівника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 ;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до умисного тяжкого злочину, та відповідно до ч.3 ст.368 КК України передбачене покарання до десяти років позбавлення волі.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваному інкримінується отримання неправомірної вигоди за вчинення дій, що пов`язані із здійсненням заходів мобілізаційного характеру.

Крім того, у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного злочину до нього неможливе буде застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи значні матеріальні ресурси, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваному відома особа заявника у цьому кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

Зазначений ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, з метою конспірації підозрюваний не повідомляв вживав заходів для приховування своєї протиправної діяльності.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Крім того, відповідно до рішення КСУ № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026 року значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

Застава повинна бути достатньо значною, щоб мотивувати підозрюваного виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, але не настільки високою, щоб фактично позбавити людину можливості скористатися альтернативою триманню під вартою.

При цьому рішення не може бути довільним суд зобов`язаний детально обґрунтувати, чому саме необхідно відступити від загальних меж.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Слідчий просив визначити заставу у розмірі 2 995 200 грн.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

Слідчий суддя враховує надані слідчим відомості про матеріальний стан підозрюваного, інформації з щорічної декларації за 2026 році за якою ОСОБА_4 задекларовано готівки загальним розміром 1 740 000 грн., 60000 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 29.07.2026 становить 2 691 000 грн), 14 000 євро (згідно курсу НБУ становить 714 980 грн),

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, його фінансову спроможність, оцінивши його легальні доходи й активи, ураховуючи розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а також наявність осіб, які перебувають на його утриманні, ступінь встановлених процесуальних ризиків, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначений розмір застави є здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із м. Одеси дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42026164690000048 від 03.07.2026 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2026 року включно, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов`язки строком до 24 вересня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із м. Одеси дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1