Рішення № 138599128, 29.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7231/26

Провадження № 2/357/5917/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

29 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року представник ТОВ «Бізнес Позика» Лебідь К.В. через систему «Електронний суд» звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором № 5154888-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 року у розмірі 14 150,00 грн. та сплачений судовий збір 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 5154888-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 07.11.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 5154888-КС-001 про надання кредиту.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Однак ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 14 150,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 5 650,00 грн; суми заборгованості по штрафам 2 500,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 000,00 грн.

05.05.2026 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

12.06.2026 року на виконання ухвали суду від АТ «А-БАНК» надійшла запитувана інформація.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав. З метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначене судове засідання, 26.06.2026 судом, у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про призначення розгляду справи в судовому засіданні 10.07.2026, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 07.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5154888-КС-001, підписаний електронним підписом Позичальника, за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону Відповідача.

Відповідно до п.2. кредитного договору тип кредиту: кредит; строк кредиту 16 тижні; процента ставка: 1% в день, фіксована; комісія за видачу кредиту: 1 000,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту 5 000,00 грн.; строк дії договору до 27.02.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 10 097,12 грн.

Ті ж самі умови кредитування зазначені і в паспорті споживчого кредитування, який підписаний сторонами 07.11.2024р.

Згідно підтвердження про здійснення переказу грошових коштів, вбачається, що 07.11.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» на платіжну картку № НОМЕР_1 , відповідно до Договору № 5154888-КС-001 від 07.11.2024 року ОСОБА_1 перераховано 5 000,00 грн.

В порядку виконання ухвали про витребування доказів, АТ «А-БАНК» повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Додатково надано виписку про рух коштів від 25.05.2026 по картці № НОМЕР_2 за період з 07.11.2024 по 27.02.2025 якою підтверджується факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн.

Позивач вказує, що відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконуються, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 09.04.2026 року становить 14 150,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 5 650,00 грн; суми заборгованості по штрафам 2 500,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 000,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредити, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст.629 та ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, договір споживчого кредиту між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису позичальника шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Отже, між сторонами було укладено договір споживчого кредиту, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За замістом ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою, другою, третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15, провадження № 61-8803св22).

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі передбаченому договором споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Враховуючи, що сторони погодили нарахування разової комісії за видачу кредиту, право на нарахування якої прямо передбачено законом, її стягнення з відповідача є правомірним.

Відтак, враховуючи, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав та кредитні кошти разом з процентами та комісією вчасно не повернув, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за договором № 5154888-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 року у загальному розмірі 11 650,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 5 650,00 грн.; сума прострочених платежів за комісією 1 000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес позика» штрафу в розмірі 2 500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 року у справі № 910/8349/22 зроблено висновок щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів, зокрема що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія цього пункту.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Таким чином, нарахування ТОВ «Бізнес позика» штрафу в сумі 2 500,00 грн за невиконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 515488-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 року є неправомірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Відтак, загальна сума заборгованості за договором № 5154888-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 11 650,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 5 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 5 650,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 1 000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 гривень, проте з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» слід стягнути ці витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 192,01 грн, виходячи з наступного розрахунку 11 650,00 х2 662,40/14 150,00.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 5154888-КС-001 про надання кредиту від 07.11.2024 року в розмірі 11 650 (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок та судові витрати по справі в сумі 2 192 (дві тисячі сто дев`яносто дві) гривні 01 копійка.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: б-р. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 29.07.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола