Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 589/5493/25
Провадження № 2/589/1003/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
19.11.2025р. ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №71839927 від 18.06.2025 року в розмірі 18150,00 грн, з яких: 5500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1650 грн сума заборгованості за процентами, 11000 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.
Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 19.02.2026 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.
Станом на 22.07.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили. За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.06.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір надання коштів у кредит № 71839927 (далі - Договір), у відповідності до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5500 грн. строком на 30 днів (до 17.07.2025 року) зі сплатою процентів за процентною ставкою 1,00% в день, денною процентною ставкою 1,00% в день, процентною ставкою у розмірі 4,00% за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, шляхом його перерахування на банківський картковий рахунок позичальника НОМЕР_1 /а.с. 19, зворот-26/.
Згідно з Додатком № 1 до зазначеного договору сторони погодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 7150 грн /а.с. 27/.
Укладаючи цей договір позичальник засвідчує, що вона ознайомилася на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 11.1.1 п. 11 Договору). А також погодилася, що до моменту підписання Договору вивчила умови договору та Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті http://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань cторін та наслідки укладення цього Договору, їй зрозумілі (п.п. 11.1.2 п. 11 Договору).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Так, відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «80875», що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с. 28/, підписав електронний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Наведене у сукупності свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами вищевказаного договору, укладеного в електронній формі, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Досліджуючи обставини виконання сторонами цього договору, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п.2.1 п.2 договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту. В п.12 договору вказаний банківський картковий рахунок відповідача: НОМЕР_1 .
На виконання умов договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу було надано грошові кошти у сумі 5500 грн, що підтверджується листом АТ «Европейська платіжна система» за вих. № КД-000003362 від 21.10.2025 року, відповідно до якого перераховано на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 18.10.2025 року суму 5500 грн /а.с. 29, зворот/, та копією платіжної інструкції № 278dadd6-b0c6-4283-90d1-fe621291f767 від 18.06.2025 року /а.с. 30, зворот/, що також вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 за перід 18.06.2025 року по 21.06.2025 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду /а.с. 57/. Крім того, з інформації АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до листа за вих. № 20.1.0.0.0/7-260113/111384-БТ від 17.01.2026 року встановлено, що платіжна картка № НОМЕР_2 , що відповідає цій масці, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 /а.с. 56/.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цими договором не виконувала, у визначені цим договором строк кредитні кошти та проценти не сплатила.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 16.10.2025 року по договору надання коштів у кредит № 71839927 від 18.06.2025 року, заборгованість за вказаним договором складає 18150 грн, з яких: 5500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1650 грн сума заборгованості за процентами, 11000 грн сума заборгованості за пенею /а.с. 17, зворот - 18/.
Слід зазначити, що 16.10.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») (Фактор) було укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб /а.с. 31 зворот - 35/.
На виконання цього договору факторингу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплатило ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ціну продажу, що підтверджується платіжними інструкціями /а.с. 37, зворот, 38/.
Відповідно до реєстру прав вимог № 16/10/25-01 від 16.10.2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» передані (відступлені) права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит № 71839927 від 18.06.2025 року /а.с. 36-37/.
Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, всупереч умовам договорів, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості /а.с 14/.
Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 отриманих за договором надання коштів у кредит № 71839927 від 18.06.2025 року грошових сум та нарахованих процентів в межах строку кредитування матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 5500 грн за основною сумою боргу, 1650 грн заборгованості за процентами, є обґрунтованими.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається нарахування пені за період з 18.07.2025 по 16.10.2025 за договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.
З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за пенею у розмірі 11000 грн за договором надання коштів у кредит № 71839927 від 18.06.2025 року, нарахованою у період воєнного стану, є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом враховується, що в даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. Як зазначено вище, відповідач не надала суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами, нарахованими в межах строку кредитування за користування кредитом.
Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у сумі 7150 грн.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 954 грн 18 коп.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 р., укладеного між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію ордера на надання правничої (правової) допомоги, копію витягу з Акту №8ФП від 29.10.2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, копію акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів щодо оплати згідно акту №8ФП приймання наданої правничої допомоги від 29 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року /а.с. 38, зворот 41, 45, 42, зворот, 43-44, 44, зворот/.
Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1772 грн 55 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» /розташованого за адресою: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 43311346/ заборгованість за договором надання коштів у кредит № 71839927 від 18.06.2025 року в розмірі 7150 грн 00 коп. /сім тисяч сто п`ятдесят грн 00 коп./, судовий збір в сумі 954 грн 18 коп. /дев`ятсот п`ятдесят чотири грн 18 коп./, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1772 грн 55 коп. /одна тисяча сімсот сімдесят дві грн 55 коп./.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова
Судове рішення № 138598620, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 22.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 589/5493/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: