Рішення № 138598609, 21.07.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/679/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1224156 від 07 листопада 2020 року в розмірі 22320,00 грн на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 07 листопада 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1224156, за умовами якого відповідачка отримала 7500,00 грн. та зобов`язувалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. 21 квітня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» уклали договір факторингу №ККЛУ-21042021. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідачки перед позивачем становить 22320,00 грн.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кірілової Ю. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за період з 07 грудня 2020 року по 17 березня 2021 року в розмірі 10830,00 грн та витрат на правничу допомогу, а також стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №1224156 від 07 листопада 2020 року в сумі 22 320,00 грн, з яких: 7500,00 грн - тіло кредиту та 14 820,00 грн - заборгованості за відсотками. Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредит надається строком на 14 днів. 21 листопада 2020 року укладено додатковий договір до договору №1224156 від 07 листопада 2020 року, згідно з яким строк кредитування продовжено до 06 грудня 2020 року. Умовами договору та додатками до нього чітко передбачено суму процентів за користування кредитом - 1995,00 грн та період їх нарахування до 06 грудня 2020 року. Тобто, строк кредитування завершився 06 грудня 2020 року, однак відповідно до відомостей про нарахування відсотки нараховувалися з 07 листопада 2020 року по 17 березня 2021 року, тобто поза межами строку кредитування. Позивачка позовні вимоги визнала частково, а саме 7500,00 грн - тіло кредиту та 3990,00 грн - проценти за користування кредитом (в межах строку кредитування).

Від представника позивача ТОВ «ФК «Укр Кредит-Капітал» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідно до п. 3.1 договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Відтак, у період з 07 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року за користування кредитом нараховувались відсотки, що відповідає умовам кредитного договору. 21 листопада 2020 року між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено додатковий договір, відповідно до умов якого було встановлено дату повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 06 грудня 2020 року. 02 грудня 2020 року між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено ще один додатковий договір, відповідно до умов якого було встановлено дату повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 17 грудня 2020 року.Оскільки станом на 17 грудня 2020 року відповідач не виконала зобов`язання в повному обсязі, відповідно п. 3.1 договору нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. З огляду на вищевикладене дії кредитора є цілком правомірними та повною мірою відповідають погодженому сторонами механізму виконання зобов`язання. З приводу стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що позивачем надано необхідні докази, на підставі яких можна зробити висновок, що обсяг наданих послуг і виконаних робіт є пропорційним сумі витрат на правову допомогу, що зазначена в заяві.З приводу понесених відповідачкою витрат на правову допомогу зазначив, що понесені нею витрати в сумі 6000,00 грн не відповідають критерію розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що строк кредитування продовжений до 06 грудня 2020 року, у подальшому строк кредитування не продовжувався, тобто стягнення процентів, здійснене поза межами строку кредитування, є незаконним.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту через мобільний додаток, який підписаний електронним підписом з мобільного номера відповідачки НОМЕР_1 . Згідно з умовами договору сума кредиту 7500 грн. Строк кредиту 14 днів. Мета: споживчі потреби. Тип процентної ставки фіксований. Знижена процентна ставка становить 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50% річних), застосовується в межах строку кредиту. Стандартна процента ставка складає 1,90 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, якщо клієнт не виконав умови, зазначені в пп.1.4.1 договору для застосування зниженої процентної ставки. Відповідно до п. 3.1 договору нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт-факт». Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за зниженою та стандартною ставкою 693,50% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за зниженою та стандартною ставкою 9495,00 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та що товариство і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором. При цьому орієнтовна реальна процентна та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою застосовані, виходячи з умов застосування цієї ставки, що передбачені договором, але у межах погодженого строку виконання споживачем зобов`язань за договором. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 . Пунктом 4.1. договору передбачено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно), клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом укладення додаткової угоди до договору. Договір підписано електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора М512, відправленого на номер телефон НОМЕР_1 .

Окрім того, відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача та порядок його повернення (матеріали електр. справи).

21 листопада 2020 року між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору № 1224156 від 07 листопада 2020 року, згідно з яким строк кредитування продовжено до 06 грудня 2020 року. Додаткова угода підписана електронним підписом (матеріали електр. справи).

02 грудня 2020 року між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору № 1224156 від 07 листопада 2020 року, згідно з яким строк кредитування продовжено до 17 грудня 2020 року. Додаткова угода підписана електронним підписом (матеріали електр. справи).

07 листопада 2020 року успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_3 на суму 7500 грн 00 коп. (матеріали електр. справи).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» заборгованість за кредитним договором станом на 20 квітня 2021 року становить 22320,00 грн, з яких: 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14820,00 грн - заборгованість за відсотками (матеріали електр. справи).

13 лютого 2026 року представником ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу про виконання зобов`язання протягом 7 днів та негайного погашення заборгованості в сумі 22320,00 грн. Роз`яснено, що у разі несплати вказаної суми у визначені строки, стягнення буде звернуто до примусовому виконання (матеріали електр. справи).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

21 квітня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-21042021, внаслідок чого ТОВ «ФК «Кредит Капітал» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1224156 від 07 листопада 2020 року (матеріали електр. справи).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 21 квітня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 22320,00 грн., з яких: 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14820 грн - заборгованість за відсотками (матеріали електр. справи).

Таким чином, до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» перейшло право вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1224156 від 07 листопада 2020 року.

З урахуванням встановленого суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконувала, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 7500,00 грн і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що:

- проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу) (пункт 81);

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91);

- на період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 97);

- при цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (пункт 106).

Судом встановлено, що сторони вищевказаного договору погодили строк кредитування 14 днів (до 21 листопада 2020 року) з можливістю його пролонгації, однак виключно за ініціативою позичальника за певних умов (розділ 4 договору) шляхом укладення додаткової угоди, і узгодили нарахування процентів за користування кредитом в межах цього строку кредитування. 21 листопада 2020 року укладено додатковий договір до договору №1224156 від 07 листопада 2020 року, згідно з яким строк кредитування був продовжений до 06 грудня 2020 року. 02 грудня 2020 року укладено додатковий договір до договору №1224156 від 07 листопада 2020 року, згідно з яким строк кредитування був продовжений до 17 грудня 2020 року.

Таким чином, правомірним є нарахування відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування за період з 07 листопада 2020 року до 17 грудня 2020 року.

Водночас, кредитодавцем нараховано проценти й після 17 грудня 2020 року, тобто поза межами строку кредитування.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».

Згідно із п. 9.11 кредитного договору сторони погодили, що проценти, нараховані згідно із цим договором після закінчення строк користування кредитом, визначеного п. 1.3 договору, чи продовженого відповідно до розділу 4 цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наведене вище вказує на тлумачення нарахованих процентів поза межами строку кредитування - за період з 18 грудня 2020 року до 17 березня 2021 року, тобто протягом 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи неповернення відповідачем 17 грудня 2020 року кредитних коштів, кредитодавець правомірно нарахував проценти за неправомірне користування кредитними коштами, тобто поза межами строку кредитування, тим самим застосувавши цивільно-правову відповідальність відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Тобто доводи представника відповідача суд відхиляє, оскільки відповідач, уклавши 07 листопада 2020 року договір № 1224156, повністю була ознайомлена з ним, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір, про що також свідчать надані докази.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором, позивачем доведено.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2026 року, акт наданих послуг за договором № 0107 від 01 липня 2026 року, детальний опис наданих послуг за договором № 0107 від 01 липня 2026 року, довіреність, ордер (матеріали електронної справи).

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 6000,00 грн є завищеним і не співмірним із предметом цього позову, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, відшкодуванню не підлягають.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_5 в АТ «Креді Агріколь банк») заборгованість за кредитним договором № 1224156 від 07 листопада 2020 року в загальному розмірі 22320 (двадцять дві тисячі триста двадцять) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей