Рішення № 138598410, 24.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/1365/26

В справі 760/10724/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

24 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

ІІ. Описова частина

21.04.2025 Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги Позивачка мотивує тим, що 12.09.2003 між нею та Відповідачем було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №793.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який наразі проживає разом з Позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка стверджує, що з 2023 року вона з Відповідачем проживає окремо, спільне господарство сторони не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, спілкування між ними фактично відсутнє.

Як зазначає ОСОБА_1 , спорів щодо поділу спільного сумісного (часткового) майна та щодо визначення місця проживання дитини між сторонами немає, натомість питання матеріального утримання дитини сторонами не вирішено, що і стало підставою для звернення до суду.

Позивачка також вказує, що вона є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає разом з неповнолітнім сином у м. Києві, у зв`язку з чим позов пред`явлено за правилами альтернативної підсудності, передбаченої ч. 1 ст. 28 ЦПК України.

Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позов - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляв, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічний припис міститься у ч. 2 ст. 279 ЦПК України, за яким розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін здійснюється за наявними у справі матеріалами.

Всебічно з`ясувавши обставини, на які Позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджені доказами, які були досліджені судом, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 12 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області (актовий запис №793, свідоцтво про одруження Серії НОМЕР_1 , видане 12 вересня 2003 року).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження.

Безспірним є той факт, що сторони після фактичного припинення шлюбних відносин проживають окремо, дитина залишилася проживати з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Доказів надання Відповідачем утримання на дитину в добровільному порядку, як і доказів досягнення сторонами домовленості щодо способу виконання батьківського обов`язку з утримання сина, матеріали справи не містять, а Відповідач таких доказів суду не надав.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Частиною 3 ст. 181 Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стаття 183 Кодексу визначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Зміст позовної заяви ОСОБА_1 дозволяє суду дійти висновку про те, що сторони не змогли досягти згоди щодо порядку участі батька - ОСОБА_2 - у матеріальному утриманні його сина.

Відтак суд вважає можливим визначити до щомісячного стягнення з Відповідача суму аліментів у розмірі 1/4 частини всіх його доходів, що не буде непомірним тягарем для Відповідача та водночас у гідній мірі забезпечуватиме належний рівень матеріального утримання неповнолітнього сина.

Обставин, які б свідчили про неможливість Відповідача сплачувати аліменти у визначеному розмірі (стан здоров`я, наявність інших утриманців, майновий стан тощо), суду не наведено та матеріалами справи не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 21.04.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Позивачка звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відтак з Відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1.211,20 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 квітня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1.211,20 гривень.

3. Рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Позивачка: ОСОБА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: