Рішення № 138597622, 28.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/42/26

Провадження № 2/132/546/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

28 липня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Карнауха Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

представника позивача - адвоката Єськової О.В. в режимі відеоконференції,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача.

До Калинівського районного суду Вінницької області за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 07.01.2026 надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №93954315000 від 07.08.2017 на загальну суму 27 806,46 грн, понесених витрат зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначено, що 07.08.2017 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 93954315000, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору.

За умовами договору відповідач отримала у кредит грошові кошти в сумі 12 000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 55% річних, строком кредитування з 07.08.2017 до 20.08.2019.

Підписавши договір, відповідач погодилася з його умовами.

Відповідач не виконала зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 27 806,46 грн., яка складається із 22 447,88 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 5 358,58 грн заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

21.01.2021 було укладено договір № 198, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФК» ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93954315000.

26.01.2021 було укладено договір №04/26/014/2021/1, відповідно до якого ТОВ «ФК» ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93954315000.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93954315000.

Таким чином, позивачем заявлено вимогу стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором, яка становить 27 806,46 грн, що складається із 22 447,88 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 5 358,58 грн заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України до суду не подано.

Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 07.01.2026.

08.01.2026 до суду надійшли витребувані відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 09.01.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено позивачу 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а позивачу - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Разом з тим, задоволено клопотання позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»про витребування доказів у АТ «УКРСИББАНК», які становлять банківську таємницю.

Вказану ухвалу направлено сторонам для відома, до вказаної банківської установи для виконання.

Судом надсилалась зазначена ухвала на адресу відповідача, однак 10.02.2026 на адресу суду повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «адресат відсутній».

Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 12.02.2026 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, здійснивши перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14:00 год. 27.02.2026.

Витребуванні судом докази надійшли на адресу суду 12.02.2026.

Сторони у справі в судове засідання призначене на 27.02.2026 не з`явились.

Представник позивача, якого належним чином було повідомлено про дату і час судового розгляду, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надала.

Так, ухвали та судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за зареєстрованим місцем проживання останньої, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, до суду 10.02.2026 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній». Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

У зв`язку із неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини її неявки, розгляд справи було відкладено на 14:30 год. 16.03.2026, поновлено виклик сторін.

Виклик відповідача ОСОБА_1 із зазначенням інформації про місце, дату і час судового засідання, здійснювався шляхом надсилання судової повістки за зареєстрованим місцем її проживання. Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошень про її виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України. Однак, до початку засідання жодних відомостей щодо вручення чи не вручення рекомендованого поштового відправлення до суду не повернулось.

Відповідач в судове засідання, призначене на 16.03.2026 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу поданого позову не надала.

У зв`язку із наведеним вище, судове засідання відкладено на 15:00 год. 31.03.2026, поновлено виклик сторін.

Виклик відповідача ОСОБА_1 із зазначенням інформації про місце, дату і час судового засідання, здійснювався шляхом надсилання судової повістки на її адресу. Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-порталі судової влади України. Однак, до початку засідання жодних відомостей щодо вручення чи не вручення рекомендованого поштового відправлення до суду не повернулось.

Позивач засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 31.03.2026 подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

У зв`язку із неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини її неявки, розгляд справи було відкладено 14:15 год 04.05.2026 та на 10:00 год. 28.07.2026, поновлено виклик сторін. Додатково виклик відповідача здійснювався шляхом публікації оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач в ці судові засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву та будь-яких заперечень щодо поданого позову не надала.

В судове засідання, призначене на 10:00 год. 28.07.2026 з`явилась представник за довіреністю позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвокат Єськова Олена Володимирівна, яка взяла в ньому участь в режимі відеоконференції. Представник позивача поданий позов підтримала, просила задоволити з наведених у ньому підстав.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, судом 28.07.2026 через повторну неявку відповідача, що повідомлялась належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, в судовому засіданні із занесенням до журналу судового засідання постановлено ухвалу розглядати цю справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 07.08.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «УКРСИББАНК» укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №93954315000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у виді ліміту кредитування (ліміту овердрафту) в розмірі 12 000, 00 грн, на строк до 20.08.2019, процентна ставка на суму кредитної заборгованості 55% річних (а.с. 7, 106).

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, і анкету-заяву на надання споживчого кредиту (а.с. 8-9).

Згідно із листом АТ «УКРСИББАНК» №31-4-01/1806-БТ від 09.02.2026 відповідно до договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №93954315000 від 07.08.2017 клієнту ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , надано кредитну картку з лімітом 12000 грн для подальшого користування (зняття готівки, оплати товарів тощо) (а.с. 105).

На підтвердження встановлення ліміту до вказаного листа долучено виписку по рахунку НОМЕР_2 (а.с. 107-146).

21.01.2021 було укладено договір № 198, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93954315000 від 07.08.2017 (номер запису в реєстрі боржників 347). У цьому реєстрі зазначено, що розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги становить 27 806,46 грн, з яких заборгованість за основним боргом 22 447,88 грн, заборгованість за відсотками 5 358,58 грн. Кількість днів прострочення 121 днів (а.с. 12-13, 19-21).

26.01.2021 було укладено договір №04/26/014/2021/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №93954315000 від 07.08.2017 (номер запису в реєстрі боржників 347). У цьому реєстрі зазначено, що розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги становить 27 806,46 грн, з яких заборгованість за основним боргом 22 447,88 грн., заборгованість за відсотками 5 358,58 грн. Кількість днів прострочення 121 днів (а.с. 22, 31-33).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги до боржників, у тому числі, до відповідача за договором №93954315000 від 07.08.2017 (номер запису в реєстрі боржників 42638). У цьому реєстрі зазначено, що розмір заборгованості на момент відступлення права вимоги становить 27 806,46 грн, з яких заборгованість за основним боргом 22 447,88 грн., заборгованість за відсотками 5 358,58 грн (а.с. 35-40, 52-54).

У долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість ОСОБА_3 станом на 10.01.2023 за кредитом складає 27 806,46 грн (а.с. 10).

У доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_3 станом на 09.12.2025 за кредитом складає 27 806,46 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту та 22 447,88 грн. та заборгованості за відсотками 5 358,58 грн (а.с. 11).

V. Норми права, що регулюють спірні правовідносини, та оцінка суду.

Судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 , складають відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно із п. 1.1 договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №9395431500, укладеного 07.08.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «УКРСИББАНК», банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану Револьверна кредитна картка «Шоппінг картка НПК», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку (надалі - «Тарифи»), картковий рахунок, який використовується згідно з режимом поточного рахунку, встановленим законодавством, та обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування та відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків клієнтів АТ «УкрСиббанк», опублікованих в газеті «Голос України» №85(5085) від 13.05.2011 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку (далі - Правила), а саме картковий рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України (а.с. 7, 106).

Банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами (п. 1.2. договору).

Сторони дійшли згоди, що ліміт овердрафту, що встановлюється на картковому рахунку клієнта розуміється сторонами в рамках цього Договору-анкети як ліміт кредитування, що встановлюється у вигляді відновлюваної кредитної лінії, яка передбачає надання кредитних коштів клієнту в рамках ліміту кредитування одним траншем або декількома траншами. Видача траншів може ініціюватися клієнтом шляхом використання кредитної картки в банкоматах, електронних терміналах або іншими способами, передбаченими Договором та Правилами, а також шляхом надання доручень банку на списання кредитних коштів з карткового рахунку (в тому числі шляхом надання Банку доручення на списання кредитних коштів на користь Банку або третіх осіб). Зобов`язання Банку по видачі чергового траншу клієнту є відкличними і Банк має право відмовитись від видачі чергового траншу без пояснення причин відмови клієнту (п. 2.1 договору).

Ліміт кредитування (ліміт овердрафту) встановлюється у розмірі 12 000,00 грн. Строк користування кредитом з 07.08.2017 по 20.08.2019 (п. 2.2 договору).

Щодо доказів використання відповідачем кредитних коштів та порушення умов вказаного вище кредитного договору.

На переконання суду, саме по собі звернення відповідача до фінансової установи (кредитора) із заявою про надання кредиту, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів.

При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Разом із тим, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не надано суду належних та достовірних доказів на підтвердження використання відповідачем коштів встановленого кредитного ліміту, зняття чи перерахування їх будь-яким чином з карткового рахунку позичальника.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є саме первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за банківськими рахунками а також інші первинні бухгалтерські документи можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Позивач скористався наданим правом, та звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів, ухвалою судді від 09.01.2026 постановлено витребувати в АТ «УКРСИББАНК» документальне підтвердження надання (видачі) кредитних коштів за договором № 93954315000 від 07.08.2017, укладеним між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у тому числі: виписки, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу). Зобов`язано АТ «УКРСИББАНК» надати до суду вказані докази у 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали (а.с. 96-97).

З наданого на виконання ухвали судді листа АТ «УКРСИББАНК» №31-4-01/1806-ВТ від 09.02.2026 вбачається, що згідно із договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №93954315000 від 07.08.2017 клієнту ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , надано кредитну картку з лімітом для подальшого користування (зняття готівки, оплати товарів тощо) (а.с. 105).

На підтвердження встановлення ліміту до вказаного листа долучено виписку по рахунку НОМЕР_2 (а.с. 107-146).

Однак, надані АТ «УКРСИББАНК» матеріали не містять належних доказів про витрачання відповідачем ОСОБА_1 коштів встановленого кредитного ліміту, зокрема, шляхом використання кредитної картки в банкоматах, електронних терміналах або іншими способами, передбаченими Договором та Правилами, а також шляхом надання доручень банку на списання кредитних коштів з карткового рахунку.

Натомість, у наданій цим банком виписці по рахунку НОМЕР_2 наявні лише відомості про рух коштів на кореспондентських рахунках в самому АТ «УКРСИББАНК», а не фактичне списання (витрачання) коштів з карткового рахунку клієнта банку.

Зокрема, у цій виписці відсутні будь-які відомості про одержувачів відповідних коштів (їх найменування, номери рахунків, інші ідентифікаційні дані), адреси банкоматів або інших платіжних терміналів тощо, що підтверджують використання коштів кредитного ліміту.

Пунктом 5.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №254 (було чинним на час укладення кредитного договору), встановлено, що форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Згідно із п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер клієнтського рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) сума вхідного залишку за рахунком; 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Всупереч вказаним вимогам виписка АТ «УКРСИББАНК» по рахунку НОМЕР_2 не містить суми вхідного та вихідного залишків за рахунком, сум оборотів за дебетом та кредитом рахунку, замість номерів рахунків кореспондентів (одержувачів коштів), кодів ID НБУ банків-кореспондентів у цій виписці зазначено лише номери кореспондентських (внутрішніх) рахунків в самому АТ «УКРСИББАНК» та його код.

Через відсутність цих даних суд позбавлений можливості перевірити, чи купувала відповідачка товари та чи перераховувала кошти на інші рахунки, якщо користувалася, то в якому розмірі, чи здійснювала повернення кредитних коштів позивачу і якщо здійснювала, то їх розмір.

Наведена у цій виписці інформація не узгоджується із зазначеними в позовній заяві даними про розмір встановленого кредитного ліміту та долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості відповідача.

Так, у цій виписці відображено 24.01.2021 погашення прострочених відсотків по кредиту на суму 5358,58 грн, погашення кредиту на суму 15598,15 грн та простроченої заборгованості в розмірі 6849,73 грн.

Водночас цього ж числа, 24.01.2021 у цій виписці зазначено встановлення/збільшення ліміту кредитування на суму 22447,88 грн, перерахування коштів для погашення заборгованості в розмірі 27806,46 грн.

А вже наступного дня, 25.01.2021 у виписці зазначено про зменшення/обнуління ліміту кредитування на суму 22947,88 грн.

При цьому, згідно із п. 2.2. договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №9395431500, укладеного 07.08.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «УКРСИББАНК», ліміт кредитування (ліміт овердрафту) встановлюється у розмірі 12 000 грн (а.с. 7, 106).

Водночас позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не надано суду будь-яких доказів про укладення з відповідачем додаткових угод щодо зміни умов кредитування в частині збільшення ліміту кредитування (ліміту овердрафту), клопотання про витребування таких доказів не заявлено.

Враховуючи наведене, надана банком виписка не може бути взята до уваги судом на підтвердження фактів використання та відповідно неповного, несвоєчасного повернення кредитних коштів.

При цьому, будь-яких оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинних бухгалтерських документів (їх копій) на підтвердження витрачання відповідачем з рахунку коштів кредитного ліміту АТ «УКРСИББАНК» суду не надано.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, та зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. Заявлене позивачем клопотання про витребування доказів судом було задоволено, у зв`язку з чим витребувано з банківської установи зазначені позивачем докази.

Разом з тим, надані на виконання ухвали суду матеріали не містять відомостей про фактичне списання (витрачання) коштів кредитного ліміту з карткового рахунку клієнта банку - відповідача. Наведені у поданій банком виписці дані також не дають можливості встановити періоди, підстави нарахування заборгованості, її розмір, а також не дозволяють ідентифікувати операції, пов`язані саме з кредитними правовідносинами між сторонами.

Таким чином, витребувані судом докази не підтверджують обставини, на які посилається позивач, та не усувають наявні недоліки доказової бази.

Згідно із відомостями, які містяться в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», витребувана судом у АТ «УКРСИББАНК» інформація, у тому числі, виписка по рахунку НОМЕР_2 , доставлена 15.02.2026 до електронних кабінетів позивача та його представника.

У своїй позовній заяві до суду представник ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просив розглянути справу у його відсутність, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує. Додатково позивач засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 31.03.2026 подав до суду клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Позивач, отримавши у своєму електронному кабінеті копію наданої банком інформації, додаткових клопотань про витребування доказів не подав.

Представник позивача за довіреністю - адвокат Єськова О.В. в судовому засіданні 28.07.2026 на уточнюючі запитання головуючого у справі повідомила, що будь-яких клопотань щодо подання додаткових доказів чи їх витребування судом не має.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказує, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №9395431500 від 07.08.2021 в розмірі 27 806,46 грн, що складається із 22 447,88 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 5 358,58 грн заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 10-11).

Разом із тим, позивачем не надано детального розрахунку розміру заборгованості за тілом кредиту, відсотками за період дії вказаного вище кредитного договору, який би підтверджував заявлений до стягнення розмір боргу, строків виникнення заборгованості, у тому числі структуру нарахувань. Відсутність такого детального розрахунку не дає суду можливості перевірити правильність визначення позивачем розміру заборгованості, зокрема, заявлених процентів за користування кредитом.

Більш того, згідно із цими розрахунками заборгованості сума боргу по основній сумі боргу складає 22 447,88 грн, що не відповідає обґрунтуванню, наведеному у позовній заяві, та інформації, зазначеній у згаданому вище листі АТ «УКРСИББАНК» №31-4-01/1806-БТ від 09.02.2026, про те, що відповідачці встановлено кредитний ліміт в розмірі 12 000 грн, тобто, основна сума боргу (тіло кредиту) згідно із позовною заявою складає 12 000 грн.

Однак, позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не надано суду будь-яких доказів про укладення з відповідачем додаткових угод щодо зміни умов кредитування в частині збільшення ліміту кредитування (ліміту овердрафту), клопотання про витребування таких доказів не заявлено.

Представник позивача за довіреністю - адвокат Єськова О.В. в судовому засіданні 28.07.2026 на уточнюючі запитання головуючого у справі повідомила, що будь-яких клопотань щодо подання додаткових доказів чи їх витребування судом не має.

У цих розрахунках заборгованості зазначено, що суми погашень боржником дорівнюють нулю. Водночас у наданій АТ «УКРСИББАНК» виписці по рахунку НОМЕР_2 наведено, що позичальником ОСОБА_3 неодноразово здійснювалось поповнення відповідного карткового рахунку відповідача та погашення кредиту: 18.08.2017 двічі на суми 200 грн; 20.09.2017 кількома платежами на суми 44,89 грн, 48 грн, 55,11 грн, 100 грн, 140 грн, 152 грн, 200 грн та 500 грн, а також у інші дати.

Враховуючи наведене, згідно із положеннями ст. 79 ЦПК України долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості відповідача не можуть бути взяті до уваги як достовірні.

Крім того, слід зауважити, що наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором не може бути підставою задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом кредитора та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи фактично видавався кредит, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України», § 23).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано докази, які б беззаперечно свідчили про отримання відповідачем кредитних коштів та їх розмір, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №9395431500 від 07.08.2021.

Судове рішення, з огляду на положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на доказах, а не на припущеннях.

Виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то сплачений позивачем судовий збір необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 93954315000 від 07.08.2017 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.07.2026.

Суддя Н.П. Карнаух