Рішення № 138597562, 29.07.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9091/26

Провадження № 2-о/727/305/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

27 липня 2026 року

Шевченківський районний суд м.Чернівців у складі:

головуючої судді М.Є.Бойко,

за участю секретаря судового засідання В.В. Васківчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рудницька Тетяна Анатоліївна, заінтересована особа: Чернівецька міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року адвокат Рудницька Т.А. звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючих документів, а саме: договору купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скутарем С.В. 29 вересня 2003 року за реєстровим N? 2684, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно N?1622874, виданого Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації 02 жовтня 2003 року.

Такі вимоги мотивовані неправильним написанням в зазначених документах імені заявника, а саме: "Николай" замість вірного згідно отриманого ним пізніше паспорту - " ОСОБА_2 ", що позбавляє ОСОБА_1 права здійснити визначення часток у праві власності на житловий будинок, реєстрацію права власності та подальше розпорядження ним.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівців від 30 червня 2026 року постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) її учасників на 27.07.2026 року.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Рудницька Т.А. у судове засідання не з`явилися, проте остання подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявника; заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи: Чернівецької міської ради - Осовська М.М. у судове засідання також не з`явилася, подавши до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, проти задоволення вимог заявника ОСОБА_1 не заперечує.

За таких обставин та згідно положень ч.1 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи було проведено у відсутність її учасників, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії паспорта № НОМЕР_1 від 26.01.2024 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.11.2015 року, виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, правильними прізвищем, ім`ям та по батькові заявника, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є : « ОСОБА_1 ».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.09.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Скутар С.В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла за дорученням від імені ОСОБА_5 продали, а ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли від свого імені і в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рівних частинах купили житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації №1622874 від 02.10.2003 року житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Згідно ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відтак, у судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25 вересня 2025 року у справі № 947/20044/23 (провадження № 61-11655ск25), у якій вказав, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене:

помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку; отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.

Верховним Судом у змісті постанови від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17) зазначено: «при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства».

Судом встановлено, що внаслідок отримання заявником паспортного документа написання його імені в ньому та у договорі купівлі-продажу від 29.09.2003 року перестало збігатися.

Відтак, з урахуванням установлених у справі обставин, а саме з огляду на те, що після укладення договору купівлі-продажу заявник отримав паспортний документ з іншим ім`ям, ніж зазначено в договорі, на час укладення якого він був малолітнім, та, як наслідок, враховуючи неможливість внесення відповідних виправлень до договору в позасудовому порядку, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності цього правовстановлюючого документу де невірно зазначено його ім`я необхідно задовольнити.

Цей факт має юридичне значення для ОСОБА_1 , оскільки від його встановлення залежить право заявника володіння та розпорядження належним йому майном. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту та його встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Водночас суд вважає, що в частині встановлення факту належності заявникові витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації №1622874 від 02.10.2003 року у задоволенні заяви слід відмовити , оскільки такий витяг не є правовстановлюючим документом, а видається за результатами державної реєстрації та лише підтверджує факт її проведення, у зв`язку з чим факт про встановлення його належності певній особі не підлягає встановленню в порядку окремого провадження.

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рудницька Тетяна Анатоліївна, заінтересована особа: Чернівецька міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, задовольнити частково.

Встановити факт належності договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Скутарем С.В. 29 вересня 2003 року за реєстровим N? 2684, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині вимог про встановлення факту належності витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно N?1622874, виданого Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації 02 жовтня 2003 року, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.07.2026 року.

Суддя М.Є.Бойко