Ухвала суду № 138597042, 28.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14678/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Мельник Павло Петрович до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 , від імені якого діє представник адвокат Мельник Павло Петрович звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 09.10.2025 вказану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161, ч.1 ст. 123 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.10.2025 вказана позовна заява та додані до неї документи повернута позивачу, у зв`яжу із неусунням недоліків.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Ужгородського мсіькрайонного суду від 17.07.2026 вказана позовна заява залишена без руху, з урахуванням доводів наведених в постанові апеляційного суду, із зазначенням недоліків які слід усунути.

24.07.2026 від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про усунення недоліків.

Також, представником позивача подано на виконання ухвали без руху позовну заяву в новій редакції, зі змісту якої вбачається, що позивачем по справі вказано ОСОБА_3 (прізвище до укладення шлюбу ОСОБА_4 шлюб укладено 14.04.2026 номер запису 8001, Орган державної реєстрації Цифровий офіс державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) Тарас Анатолійович, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано витяг з реєстру територіальної громади.

Відповідачем по справі вказано Департамент патрульної поліції, адресою місцезнаходження якого є м. Київ, вул.. Федора Еренста, 3, 03048, ЄДПОУ40108646 .

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

З`ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Поряд з цим, статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб`єкта правопорушення.

Адміністративна відповідальність це вид юридичної відповідальності, підставою для якої є адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, але не виключно оскаржити постанову по справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Отже, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову Управління патрульної поліції у Закарпатській області яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції. В той же час юридичною адресою відповідача по справі є м. Київ, вул.. Федора Еренста, 3, 03048.

Тому, беручи до уваги, що предметом розгляду та вирішення у даній справі є постанова суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, даний спір предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження)цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна підсудність справи за вибором позивача).

Згідно ч. 2ст. 26 КАС України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 8 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", як одну із засад організації судової влади проголошено право на повноважний суд, що передбачає розгляд справи у суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та суддею, який визначається згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. Процесуальними кодексами визначаються вимоги до складу суду.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Таким чином, ні позивач, ні відповідач у справі не зареєстровані у встановленому законом порядку у м.Ужгород чи Ужгородському р-ні, Закарпатської області, що вказує на те, що адміністративна справа територіально не підсудна та не підлягає вирішенню Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

Відповідно до частини першої статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким, чином, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене свідчить про те, що дана справа не підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Вирішуючи справу «Занд проти Австрії», рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «суд, встановлений законом» передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 171 ч.5 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщопри відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зі змісту ч. 8ст. 29 КАС України вбачається, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

За таких обставин, оскільки позивач зареєстрований в м. Львів , вул.. Пасічна, буд. 22, що територіально відноситься до Личаківського районного суду м.Львова (79007, вулиця Богдана Лепкого, 16, Львів, Львівська область; inbox@lk.lv.court.gov.ua), юридичною адресою відповідача по справі Департаменту патрульної поліції є м. Київ, що відповідно до місцезнаходження територіально не відноситься до юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, тому справу належить передати за підсудністю на розгляд іншого адміністративного суду Личаківського районного суду м.Львова (79007, вулиця Богдана Лепкого, 16, Львів, Львівська область; inbox@lk.lv.court.gov.ua), за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача.

Тому з метою дотримання правил територіальної підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали справи за підсудністю до зазначеного суду.

Керуючись ст.ст.20,25,26,29,30,243,248,259,293-295 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Передати адміністративну справу №308/14678/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Мельник Павло Петрович до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- на розгляд за підсудністю до Личаківського районного суду м.Львова (79007, вулиця Богдана Лепкого, 16, Львів, Львівська область; inbox@lk.lv.court.gov.ua).

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош