Рішення № 138597001, 16.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/9071/25

2/303/3486/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом предстаника позивача ПАТ АБ «Південний» - Кувшинова Валерії Петрівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про визнання недійсними правочинів, -

ВСТАНОВИВ:

Предстаник позивача ПАТ АБ «Південний» - Кувшинова В.П. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. про визнання недійсними правочинів.

Позовні вимоги мотивує тим, що між ПАТ АБ Південний» та ТзОВ «МЕГАТРАНСЛЬВІВ» був укладений Договір овердрафту №АО2019-03331 від 13.08.2019 року, та додаткові угоди відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді овердрафту в розмірі 3 500 000 гривень за поточним рахунком НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язався повернути кредит на умовах, визначених договором не пізніше 11.02.2021 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних.

13.08.2019 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором овердрафту №АО2019-03331 від 13.08.2019 року між ПАТ АБ Південний» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання в повному обсязі усіх зобов`язань компанії ТзОВ «МЕГАТРАНСЛЬВІВ», що виникли з Договору овердрафту №АО2019-03331 від 13.08.2019 року і всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, які будуть укладені в майбутньому.

Також, між ПАТ АБ Південний» та ТзОВ «БСП ОІЛ» був укладений Договір овердрафту №АО2019-03330 від 13.08.2019 року, та додаткові угоди відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді овердрафту в розмірі 3 500 000 гривень за поточним рахунком НОМЕР_2 , а позичальник зобов`язався повернути кредит на умовах, визначених договором не пізніше 11.02.2021 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних.

13.08.2019 року, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором овердрафту №АО2019-03330 від 13.08.2019 року між ПАТ АБ Південний» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання в повному обсязі усіх зобов`язань компанії ТзОВ «БСП ОІЛ», що виникли з Договору овердрафту №АО2019-03330 від 13.08.2019 року і всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, які будуть укладені в майбутньому.

Пунктом 2.1. вказаних Договорів поруки передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобовязань за кредитним договором у терміни, зазначені в Кредитному договорі, або неповернення позичальником грошових коштів у разі визнання Кредитного договору недійсним, не пізніше наступного робочого дня з моменту настання зазначених обставин, поручитель ОСОБА_1 сплачує на користь кредитора ПАТ АБ «Південний» несплачену позичальником суму основного боргу за кредитом та відсотками за фактичний термін користування кредитом, а також обраховану кредитором неустойку у вигляді пені, штрафів, передбачених Кредитним договором, комісійну винагороду та інші суми, які позичальник повинен сплатити відповідно до Кредитного договору, або сплачує суму отриманих по Кредитному договору коштів, які згідно вимог чинного законодавства позичальник повине повернути кредитору у разі визнання кредитного договору недійсним.

При цьому, відповідно до пунктів 2.2., 2.2.2., 2.2.3. Договору поруки №АО2019-03330 від 13.08.2019 року та Договору поруки №АО2019-03331 від 13.08.2019 року поручитель зобов`язаний: - протягом строку дії даного Договору без попереднього погодження з кредитором, зокрема: не здійснювати операції по відчуженню майна поручителя; - в пятиденний строк з моменту оформлення документів, повідомити кредитору про будь-які зміни, які можуть стосуватися виконання Договору.

Разом з тим, п.1.5 Договору поруки №АО2019-03330 від 13.08.2019 року та Договору поруки №АО2019-03331 від 13.08.2019 року визначено, що такий Договір укладено за згоди дружини поручителя - ОСОБА_2 .. І така згода викладена у формі окремої письмової заяви, що є невід`ємною частиною Договору поруки.

ПАТ АБ «Південний», як кредитором виконано взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином.

Про те, у встановлений згаданими договорами строк ні позичальниками, ні поручителями кредити не було повернуто, що зумовило подальше звернення ПАТ АБ «Південний» із відповідними позовами до суду.

У лютому 2021 року, ПАТ АБ «Південний» звернувся до суду із позовом до ТОВ «БСП ОІЛ», ТОВ «ЗНК», ТОВ «Теміртранс-Захід» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3 517 702, 89 грн., заборгованості за Договором овердрафту №АО2019-0330 від 13.08.2019 та судових витрат.

24.11.2021 року Господарським судом Закарпатської області у справі №907/86/21 за позовом Банку до ТОВ «БСП ОІЛ», ТОВ «ЗНК», ТОВ «Теміртранс-Захід» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3 517 702.89 грн. заборгованості за Договором овердрафту №АО2019-0330 від 13.08.2019 та судових витрат, позовні вимоги були задоволені частково, а саме: стягнуто на користь позивача грошові кошти у сумі 3 436 854,98 грн. - заборгованість за Договором овердрафту №АО2019-0330 від 13.08.2019 та судові витрати у сумі 51 552,82 грн. Вказане підтверджується Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 року у справі №907/86/21.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі №907/86/21, у якій просив суд скасувати рішення суду 1-ї інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 року у справі №907/86/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 року у справі №907/86/21 залишено без змін.

Також, у лютому 2021 року, ПАТ АБ «Південний» звернулося до суду із позовом до ТОВ «Мегатрансльвів», ТОВ «ЗНК», ТОВ «Теміртранс-Захід» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3 025 443,80 грн. заборгованості за Договором овердрафту №АО2019-0331 від 13.08.2019 та судових витрат.

21.12.2021 року Господарським судом Закарпатської області у справі №914/392/21 за позовом Банку до ТОВ «Мегатрансльвів», ТОВ «ЗНК», ТОВ «Теміртранс-Захід» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3 025 443,80 грн., заборгованості за Договором овердрафту №АО2019-0331 від 13.08.2019 та судових витрат, позовні вимоги були задоволені повністю.

Рішення суду набрало законної сили 18.01.2022 року, що підтверджується Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.12.2021 року у справі №914/392/21. Для виконання вказаного рішення Акціонерним банком «Південний» було отримано Наказ Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2022 року у справі №917/392/21 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №АО2019-0331 від 13.08.2019 року у сумі 3 025 443,80 грн. та судового збору у сумі 11 345,42 грн.

Крім того, у листопаді 2022 року, ПАТ АБ «Південний» звернулося до Київського районного суду м.Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором ІS КР №1641524 В1 від 20.06.2020 року в сумі 222 769,06 гривень та судових витрат.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 12.05.2023 року у справі №947/25166/22 позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 222 769,06 гривень заборгованості за Кредитним договором ІS КР №1641524 В1 від 20.06.2020 року.

Зі змісту вказаного рішення також вбачається, що строк погашення заборгованості за Кредитним договором ІS КР №1641524 В1 від 20.06.2020 року настав 04.06.2021 року.

З метою примусового виконання рішення суду та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №АО2019-0331 від 13.08.2019 року, банк звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. з заявою про відкриття виконавчого провадження вих № 14-001-5876-2022 від 07.02.2022 року.

На виконання наказу від 24.01.2022 року у справі №917/392/21, виданого Господарським судом Закарпатської області, приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. 09.02.2022 року було відкрито виконавче провадження №68594708.

В межах даного виконавчого провадження 09.02.2022 року приватним виконавцем Ярошевським Д.А., з метою повного та фактичного виконання виконавчого документу, було винесено Постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження, що разом становить 3 340 771,14 грн.

Також, оскільки Боржником вимоги виконавчого документа не були виконані, в межах виконавчого провадження №68594708, 10.02.2022 року приватним виконавцем Ярошевським Д.А. було винесено постанову про арешт коштів Боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать Боржнику ОСОБА_1

23.02.2022 року приватним виконавцем Ярошевським Д.А. було отримано від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів відповідь на його запит №135177004 від 09.02.2022 року, відповідно до якого було зазначено, що за Боржником зареєстровано на праві власності наступні транспортні засоби:

- автомобіль марки ВАЗ модель 21214, легковий, VIN: НОМЕР_3 , куз. № НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2007 року випуску ДНЗ: НОМЕР_4 ;

- автомобіль марки SKODA модель OCTAVIA A5 2.0 TDI, легковий, VIN: НОМЕР_5 , куз. № НОМЕР_5 , сірого кольору, 2007 року випуску, ДНЗ: НОМЕР_6 ;

- причіп марки ПП модель 3,5, VIN: НОМЕР_7 , куз. № НОМЕР_7 , сірого кольору, 2006 року випуску ДНЗ: НОМЕР_8 ;

- автомобіль марки ГАЗ модель 31105, легковий, VIN: НОМЕР_9 , куз. № НОМЕР_10 , сірого кольору, 2004 року випуску ДНЗ: НОМЕР_11 .

Враховуючи викладене, з метою примусового виконання рішення суду, приватним виконавцем Ярошевським Д.А. було накладено арешт на дані транспортні засоби згідно Постанови про арешт майна боржника від 23.02.2022 року у ВП №68594708. Крім того, згідно Постанови про розшук майна боржника від 23.02.2022 року у ВП №68594708, вказані транспортні засоби було оголошено у розшук. Станом на дату подання даної заяви вказані транспортні засоби не знайдено, вони досі перебувають у розшуку.

На виконання заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 травня 2023 року у справі №947/25166/22, що набуло чинності Акціонерним банком «Південний» було отримано виконавчий лист.

З метою примусового виконання рішення суду та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором IS KР №1641524 B1 від 20.06.2020 року, Акціонерний банк «Південний» звернувся до приватного виконавця Ярошевського Д.А із заявою від 26.10.2023 року про відкриття виконавчого провадження.

На виконання виконавчого листа від 22.09.2023 р. у справі №947/25166/22, виданого Київським районним судом м.Одеси приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. 31.10.2023 року було відкрито виконавче провадження №73184866.

Виконавче провадження №73184866 та виконавче провадження №68594708 об`єднано у зведене виконавче провадження №73191137 згідно постанови від 01.11.2023 року.

При перевірці майнового стану Боржника, в тому числі було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. В результаті здійсненої перевірки було встановлено, що у боржника станом на дату відкриття виконавчого провадження відсутнє нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення. Однак, під час детального вивчення отриманої інформації було встановлено, що ОСОБА_1 мав у власності нерухоме майно та здійснив його відчуження.

Відповідно до отриманої інформації ОСОБА_1 на праві власності належало наступне нерухоме майно:

- частка житлового будинку з належними спорудами та прибудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена частка житлового будинку з належними спорудами та прибудовами була подарована ОСОБА_5 , на підставі Договору дарування частки житлового будинку посвідченого 24.01.2022 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й. за №81;

- частки земельної ділянки, кадастровий номер №2110400000:01:020:0109, загальною площею 0,1405 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена частка земельної ділянки була подарована ОСОБА_5 на підставі Договору дарування частки земельної ділянки посвідченого 24.01.2022 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й. за Р№82 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер №2110400000:01:020:0552, загальною площею 0,0100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана земельна ділянка належала Боржнику, яка була подарована ОСОБА_5 на підставі Договору дарування земельної ділянки посвідченого 24.01.2022 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й. за Р№83.

Отже, з вище викладеного вбачається, що ОСОБА_1 станом на 24.01.2022 року був обізнаний щодо змісту умов укладених ним договорів, строків настання в нього зобов`язань за кредитними договорами, наявності судових спорів та судових рішень, і відповідно, знав про свій обов`язок щодо виконання судових рішень, і відповідно, знав про свій обов`язок щодо виконання судових рішень про стягнення з нього на користь Банку заборгованості, а саме: про рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 року у справі №907/86/21 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором овердрафту №АО2019-0330 від 13.08.2019 року у сумі 3 436 854,98 грн. та судових витрат у сумі 12 888,20 грн.; рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2021 року у справі №914/392/21 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором овердрафту №АО2019-0331 від 13.08.2019 року у сумі 3 025 443,80 грн. та судового збору у сумі 11 345,42 грн. Також, йому було відомо той факт, що строк погашення заборгованості Кредитним договором IS KР №1641524 B1 від 20.06.2020 року настав 04.06.2021 року, відповідно, починаючи з 04.06.2021 року в нього було наявне зобов`язання по сплаті даної заборгованості.

Однак, з метою уникнути виконання своїх грошових зобов`язань перед Банком по оплаті вказаної заборгованості, 24.01.2022 року уклав з ОСОБА_5 три договори дарування, відповідно до яких подарував їй ВСЕ своє нерухоме майно.

Таким чином, представник позивача вважає, що метою укладення ОСОБА_1 даних договорів дарування було на меті приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок рішень суду (грошового зобов`язання) та від звернення стягнення на майно в порядку виконання судових рішень.

У зв`язку з викладеним, ПАТ АБ «Південний» було подано до суду позовну заяву про визнання недійсними Договорів дарування від 24.01.2022 року укладених між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_5 ..

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2024 року у справі №303/11080/23 було визнано вказані Договори дарування недійсними. Рішення суду 1-ї інстанції було залишено без змін та набуло чинності.

З метою звернення стягнення на вказане майно, приватний виконавець Ярошевський Д.А. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , яке не зареєстроване в установленому законом порядку та отримав такий дозвіл.

В подальшому земельна ділянка, кадастровий номер №2110400000:01:020:0552, загальною площею 0,0100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (шість) була виставлена на продаж, однак за відсутності покупців ні перші ні другі торги так і не відбулися. Останні, треті торги, призначені на 21.10.2025 року з реалізації даної земельної ділянки за вартістю 54 540,25 гривень також не відбулися.

Крім того, до продажу мало бути виставлено частину житлового будинку з належними спорудами та прибудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та - частину земельної ділянки, кадастровий номер №2110400000:01:020:0109, загальною площею 0,1405 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за вартістю 2 540 300 гривень, що підтверджується висновком про вартість даного майна від 26.06.2025 року. Однак, у зв`язку з тим, що при передачі їх на торги було з`ясовано, що в даному будинку зареєстровані неповнолітні діти, на реалізацію вказані об`єкти так і не були виставлені.

З метою отримання згоди на реалізацію вказаних об`єктів, приватний виконавець Ярошевський Д.А. звернувся до служби у справах дітей Мукачівської міської ради, яка своїм листом від 10.09.2025 року відмовила у наданні такого дозволу, оскільки дозвіл на відчуження майна право власності на яке, або право користування яким мають діти, у відповідності до ст.177 СК України, надається лише на звернення батьків або законних представників дітей. Очевидним є той факт, що в даному випадку батьки дітей не зацікавлені в примусовій реалізації даного майна, тому вони за таким дозволом звертатися не будуть.

Таким чином, виходячи з викладеного вбачається, що відсутнє майно та грошові кошти для погашення заборгованості перед Банком та виконання численних рішень судів про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , які зі спливом багатьох років так і залишаються невиконаними.

Після з`ясування вказаних обставин, ПАТ АБ «Південний», провівши додатковий детальний аналіз майнового стану ОСОБА_1 та зіставивши його з наявною у Банку інформацією, встановив обставини, які дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 не лише діяв недобросовісно укладаючи зі своєю матірю згадані вище Договори дарування, а й здійснював інші умисні недобросовісні дії з відповідачами у даній справі, що були спрямовані на невиконання умов договорів та рішень судів, приховання майна та недопущення звернення на нього стягнення.

Починаючи з 23.01.2010 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області складено реєстровий запис №18.

19.11.2019 року ОСОБА_2 за письмовою згодою свого чоловіка ОСОБА_1 придбає ряд об`єктів нерухомого майна (житловий будинок та земельні ділянки), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яке в розумінні ст.60-62 СК України було спільною сумісною власністю подружжя починаючи з дня його придбання. Так:

- 19.11.2019 року відповідач ОСОБА_2 за згодою свого чоловіка ОСОБА_1 укладає Договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я.О. за реєстровим номером №2402 та купує у ОСОБА_6 об`єкти нерухомості, а саме: житловий будинок загальною площею 249,8 кв.м., житлова 163,40 кв.м.. Крім того, балкон 8,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку на якій розташований даний будинок, площею 0,0478 га., кадастровий номер - 2110400000:01:002:0930, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 19.11.2019 року відповідач ОСОБА_2 за згодою свого чоловіка ОСОБА_1 укладає Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я.О. за реєстровим номером №2403 та купує у ОСОБА_6 об`єкти нерухомості, а саме: земельну ділянку, площею 0,0051 га., кадастровий номер - 2110400000:01:002:0993, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 19.11.2019 року відповідач ОСОБА_2 за згодою свого чоловіка ОСОБА_1 укладає Договір купівлі-продажу частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Переста Я.О. за реєстровим номером №2404 та купує у ОСОБА_6 об`єкти нерухомості, а саме: 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,0237 га., кадастровий номер - 2110400000:01:002:0931, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Положеннями ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Виходячи з призумпції виникнення права спільної сумісної власності, ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте в шлюбі.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України та ч.1 ст.60 СК України таке майно вважається таким, що належить подружжю - дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Якщо майно придбане під час шлюбу, а реєстрація прав на нього здійснена лише на ім`я одного з подружжя, це не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності. Якщо у відповідному документі власником чи набувачем вказано, наприклад, лише дружину, це ще не значить, що вона є одноосібним власником майна, на відміну від майна, яке є особистою приватною власністю одного з подружжя з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.370 ЦК України також встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1 ст.73 СК України, за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Згідно ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень зокрема є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

У відповідності до ч.6 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Таким чином, представник позивача вважає, що оскільки відповідачі на час купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна (житловий будинок та земельні ділянки), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 перебували у шлюбі то дані об`єкти належать відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а оскільки у відповідача ОСОБА_1 відсутнє рухоме майно та кошти на які можливо звернути стягнення, а нерухомого майна не достатньо навіть для погашення десятої частини боргу, то задоволення вимог стягувача мало бути здійснено за рахунок майна боржника - ОСОБА_1 , що перебуває у спільній сумісній власності, шляхом подання приватним виконавцем подання про визначення частки майна боржника у розмірі частини у праві спільної сумісної власності подружжя на нерухоме майно. Однак, ОСОБА_2 було здійснено відчуження майна ОСОБА_1 , що належить їм на праві спільної сумісної власності і наразі неможливо здійснити звернення стягнення на вказане майно та виконати численні рішення судів про стягнення боргу з ОСОБА_1 , а законні вимоги стягувача залишаються без задоволення. Отже, за таких обставин, представник позивача вважає, що відчуження ОСОБА_2 вказаного майна, що належало їй та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, містить ознаки фраудаторних правочинів, що вбачається з наступного:

Як слідує із змісту Договорів поруки від 13.08.2019 року, ОСОБА_1 , за письмовою згодою своєї дружини ОСОБА_2 стає поручителем за Кредитними договорами: №АО2019-03330 від 13.08.2019 року та №АО2019-03331 від 13.08.2019 року, що були укладені з позивачем.

Надалі, у листопаді 2021 року, усвідомлюючи, що строки виконання зобов`язань за кредитними договорами настали у лютому 2021 року, йдуть судові спори про стягнення даної заборгованості та усвідомлюючи неминучість ухвалення судами рішень про стягнення вказаної заборгованості, 02.11.2021 року ОСОБА_1 надає своїй дружині згоду на відчуження належного їм на праві спільної сумісної власності майна. За вказаної згоди відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснює відчуження вказаного житлового будинку та земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

02.11.2021 року відповідач ОСОБА_2 , згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТзОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ», посвідченому приватним нотаріусом Ужгородського міського округу Капітула Г.Д. за реєстровим номером №915,916, вступає до складу учасників даного Товариства з внеском у 194 640 гривень, що відповідає 28,02% статутного капіталу, який формується за рахунок майна, що передається до статутного капіталу Товариства, а саме:

- земельна ділянка, площею 0,0051 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 2110400000:01:002:0993, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 2 805 гривень;

- земельна ділянка, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0478 га., кадастровий номер - 2110400000:01:002:0930, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 29 000 гривень,

- житловий будинок, загальною площею 249,8 кв.м., житлова 163,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 162 835 гривень.

Також, слід зазначити, що виходячи з обставин того, що Договори поруки було укладено ОСОБА_1 за згодою дружини ОСОБА_2 , представник позивача вважає, що дані договори були укладені в інтересах сім`ї та вони створюють обов`язки для другого з подружжя.

Таким чином, дослідивши умови укладених правочинів, виходячи з приписів чинного законодавства та позицій Верховного Суду, абсолютно очевидним є те, що укладені ОСОБА_2 02.11.2021 року правочини, щодо відчуження майна, що перебувало у спільній сумісній власності з боржником ОСОБА_1 , відповідають абсолютно всім критеріям, які Верховний Суд називає для кваліфікації договору, як фраудаторного, а саме:

-«відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості» - станом на 02.11.2021 року - дату укладення оскаржуваних правочинів у ОСОБА_1 існувала значна непогашена заборгованість перед Банком:

- за Договором овердрафту №АО2019-0330 від 13.08.2019 року у сумі 3 436 854,98 гривень, строк погашення якої відповідно до умов кредитного договору настав ще 11.02.2021 року;

- за Договором овердрафту №АО2019-0331 від 13.08.2019 року у сумі 3 025 443,80 гривень, строк погашення якої відповідно до умов кредитного договору настав ще 11.02.2021 року;

- за Кредитним договором ІS КР №1641524 В1 від 20.06.2020 року у сумі 222 769,06 гривень, строк погашення якої відповідно до умов кредитного договору настав ще 04.06.2021 року.

- «відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості» - відчуження майна належного ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності було здійснено після подання банком до нього позовних заяв.

При цьому боржник розумів, що починаючи 11.02.2021 року в нього наявна значна заборгованість перед Банком, однак він всіма своїми діями ухилявся від її сплати, свідченням чого є те, що станом на дату подання даної заяви заборгованість за кредитними договорами досі залишається несплаченою, та те, що навіть після відкриття виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості він продовжив ухилятися від сплати боргу.

-«майно відчужено на підставі безвідплатного правочину/правочину ціна якого є значно заниженою» - відчуження належного ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності майно було здійснено за наступною ціною:

- земельна ділянка, площею 0,0051 га., кадастровий номер - 2110400000:01:002:0993, за ціною 2 805 гривень;

- земельна ділянка, площею 0,0478 га., кадастровий номер - 2110400000:01:002:0930, за ціною 29 000 гривень,

- житловий будинок, загальною площею 249,8 кв.м., за ціною 162 835 гривень.

До прикладу, відповідно до інформації що міститься на торгівельному майданчику «ОЛХ» будинок в АДРЕСА_1 площею 80 кв.м. виставлено до продажу за 2 377 620 гривень, ще один будинок, що розташований на відстані близько 2 км. від будинку, що є предметом оскаржуваних правочинів, виставлено на продаж за вартістю 6 424 873 гривень, його площа 234 кв.м. навіть менша за проданий ОСОБА_2 будинок. Ще один будинок виставлено на продаж за ціною 6 010 365 гривень, його площа 150 кв.м..

-«після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором»;

-«майно відчужене на користь пов`язаної особи» - відчуження належного ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності майна було здійснено на користь пов`язаних осіб.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову. В основу свого заперечення, представник відповідача посилається на те, що Акти про приймання-передавання майна учасника до статутного капіталу ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» були підписані не боржником за судовим рішенням та виконавчим провадженням, а його дружиною, яка не є боржником перед позивачем. Крім того, в матеріалах справи немає належних і допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 пов`язана якимись зв`язками (родинними тощо) з ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» чи родиною ОСОБА_8 . На момент укладення спірних правочинів жодні арешти чи заборони щодо нерухомого майна були відсутні. Також, необхідно врахувати, що у зв`язку із переданням до статутного капіталу ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» нерухомого майна у відповідача виникли корпоративні права на частку у статутному капіталі відповідного товариства, тобто майно було відчужене не безоплатно, відповідач набула у власність інший актив. Позивач не довів недобросовісність поведінки відповідача ОСОБА_2 , а отже твердження позивача про те, що спірні акти про приймання-передавання майна учасника до статутного капіталу ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» є фраудаторними як такі, що укладені з метою уникнення звернення стягнення на відповідне майно, є безпідставними.

Також представник відповідача зазначив, що відповідач ОСОБА_2 не є солідарним боржником за судовими рішеннями, а вчинення правочину у вигляді акту приймання-передавання майна до статутного капіталу товариства в частині частки, що належить на праві власності ОСОБА_2 в жодному разі не порушує прав позивача.

Що стосується інших позовних вимог то вони є похідними від вимог про визнання недійсними актів про приймання-передавання майна. Відповідно, враховуючи відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсними актів про приймання-передавання майна, вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Крім цього, на думку представника відповідача, позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки метою поза конкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину. Належним способом є відновлення становища яке існувало до порушення. Тому в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності належить відмовити також і внаслідок неналежного способу захисту.

Також представник відповідача зазначає, що позивач пред`являючи позовну вимогу про відновлення положення, яке існувало до порушення, шляхом повернення спірного нерухомого майна відповідачеві ОСОБА_2 , позивач фактично просить витребувати майно у кінцевого власника на користь первісного власника нерухомого майна. Сам лише факт недійсності першого в ланцюгу договорів правочину, за яким відчужено відповідне майно боржника, не свідчить про вибуття такого майна з володіння власника без його волі. Адже недійсність правочину як така (без урахування підстав недійсності) не виключає наявності волі власника майна на його відчуження. Однак метою такого відчуження при укладенні фраудаторного правочину є унеможливлення звернення на це майно та в окремих випадках збереження фактичного контролю над цим майном.

Натомість резюмування відсутності волі власника на відчуження майна за недійсним правочином, незалежно від підстав недійсності, матиме наслідком необґрунтоване розширення окресленого ч.1 ст.388 ЦК України кола випадків, за яким майно може бути витребувано від добросовісного набувача. Як наслідок, добросовісний набувач перебуватиме в невигідному становищі порівняно з недобросовісним власником. Отже, на такого набувача, попри його добросовісність, буде покладено індивідуальний і надмірний тягар, пов`язаний з втратою майна та необхідністю індивідуальний і надмірний тягар, пов`язаний з втратою майна та необхідністю шукати способи компенсації своїх втрат, зокрема витрат на придбання майна, на його утримання, збереження, а також поліпшення відповідно до положень ст.390 ЦК України. Водночас можливість застосування положень ст.330 ЦК України буде значною мірою необґрунтовано обмежена.

Вибуття майна з володіння власника (або особи, якій він передав майно у володіння) на підставі правочину, який у подальшому визнано недійсним, можна вважати таким, що відбулось не з їхньої волі в розумінні п.3 ч.1 ст.388 ЦК України у тому разі, коли недійсність зазначеного правочину зумовлена впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника алпсника з другою стороною та/або іншими конкретними обставинами, які свідчать про відсутність дійсної волі власника на відчуження відповідного майна.

Також представник відповідача просить суд врахувати, що власник, який відчужив майно, не був боржником, не мав недобросовісних намірів. Відповідач ОСОБА_1 не просив і не спонукав здійснювати відповідні правочини, це було її самостійним і добровільним рішенням. Водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що була відсутня воля власника відповідача ОСОБА_2 на відчуження відповідного майна, а кінцевий набувач майна є недобросовісним, а це в свою чергу означає, що навіть у випадку визнання недійсними оскаржуваних актів про приймання-передавання майна відсутні підстави для позбавлення права власності кінцевого власника спірного майна, що є його добросовісним набувачем.

Представник позивача ПАТ АБ «Південний» - Самойлюк Д.Г. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» - Радь І.І. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_9 в судовому засіданні також просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказами в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч. 6, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 року позов ПАТ АБ «Південний» до ТзОВ «БСП ОІЛ», ТзОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», ТОВ «Теміртранс - Захід» та ОСОБА_1 був задоволений частково, стягнуто на користь ПАТ АБ «Південний» в солідарному порядку з ТОВ «БСП ОІЛ» та ТОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», а також солідарно з ТОВ «Теміртранс» та ОСОБА_1 , 3 345 121,99 грн. залишку заборгованості по кредиту, 21 697,81 грн. відсотків за користування кредитом та 70 035,18 грн. неустойки, а також 51 552,82 грн., на відшкодування витрат по сплаті судового збору (Т.1, а.с.55-59).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2021 року залишено без змін (Т.1, а.с. 60-64).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2021 року позов ПАТ АБ «Південний» до ТзОВ «Закарпатська нафтогазова компанія», ТзОВ «Теміртранс-Захід» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3 025 443,80 гривень був задоволений (Т.1, а.с. 65-70).

24.01.2022 року Наказом Господарського суду Закарпатської області стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Південний» заборгованість за договором овердрафту в сумі 3 025 443,80 грн. (Т.1, а.с. 71).

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. від 09.02.2022 року, від 10.02.2022 року, 23.02.2022 року було відкрито виконавче провадження №68594708, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а також оголошено в розшук майно боржника (Т.1, а.с. 73-78).

Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 12.05.2023 року було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Південний» заборгованість в сумі 177 548,59 гривень, 45220,47 гривень за відсотками, судові витрати в сумі 3 341,53 гривень та 1000 гривень (Т.1, а.с.79, 80).

31.10.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. було відкрито виконавче провадження №73184866 по виконанню виконавчого листа №947/25166/22 виданого 22.09.2023 року Київським районним судом м.Одеси (а.с. 82).

01.11.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. було об`єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження (Т.1, а.с., 83).

03.06.2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. було відкрито виконавче провадження №78257332 на підставі судового наказу №907/86/21 виданого 23.12.2022 року Господарським судом Закарпатської області (Т.1, а.с. 84).

Цього ж числа, постановами приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. було накладено арешт на майно боржника, а також приєднано виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження (Т.1, а.с. 85, 86).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.03.2024 року позов ПАТ АБ «Південний» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й. та приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А. про визнання недійсними договорів дарування був задоволений повністю, (Т.1, а.с. 87-92).

13.08.2019 року між ПАТ АБ «Південний» і ОСОБА_1 був укладений Договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_1 зобов`язувався відповідати перед Кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов`язань ТОВ «БСП ОІЛ», що виникли із Договору овердрафту №А0219-03330 від 13.08.2019 року та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Кредитор зобов`язується надати позичальнику овердрафт лімітом 3 000 000 гривень, а позичальник зобов`язується на умовах визначених в кредитному договорі, повернути кредитору кредит не пізніше 12.02.2020 року. Цей договір поруки уклався за згодою подружжя поручителя ОСОБА_2 , письмова згода чоловіка викладена окремою заявою.

Пунктами 2.2.2. Розділу 2 «Порядок виконання» передбачено, що у відповідності із умовами цього Договору, поручитель зобов`язаний протягом строку дії цього договору без попереднього погодження з кредитором:

- не укладати договори про здійснення активних операцій (отримання кредитів, позик, гарантій, акредитивів, факторингу, тощо), а також додаткові угоди до вже діючих договорів, які призведуть до збільшення існуючих обсягів активних операцій (кредитів, позик, гарантій, акредитивів, факторингу, тощо) в інших банках, фінансових установах;

- не здійснювати операції по відчуженню майна поручителя;

- не надавати порук у забезпечення виконання зобов`язань інших юридичних та/або фізичних осіб;

- не відкривати рахунки в інших банках (Т.1, а.с. 93-96).

В матеріалах справи міститься інформація лоту електронних торгів, наявність обтяжень, характеристики та їх вартість (Т.1, а.с.97-102).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.04.2025 року подання приватного виконавця Ярошевського Д.А. про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку від 03.04.2025 року було задоволено (Т.1, а.с. 103, 104).

24.07.2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. було звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_1 (Т.1, а.с. 105).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №449933654 від 30.10.2025 року, №449933298 від 30.10.2025 року вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору дарування належить ОСОБА_4 (Т.1, а.с. 116-118).

19.11.2019 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, згідно якого остання купила нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1, а.с. 119-121).

В матеріалах справи міститься Протокол загальних зборів учасників ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» від 02.11.2021 року, Акт про приймання передавання майна учасника до статутного капіталу ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» згідно протоколу учасників від 02.11.2021 року, заява ОСОБА_1 про надання згоди його дружині ОСОБА_2 на передачу до Статутного капіталу ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» належного їм на праві спільної сумісної власності нерухомого майна, а саме:

- земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:002:0993, площею 0,0051 га;

- земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:002:0930, площею 0,0478 га;

- житлового будинку загальною площею 249,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1, а.с. 122-125).

30.11.2021 року між ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу, згідно якого остання приймає належний ТОВ`ПЕРФОРМАНС-НЕТ» житловий будинок за АДРЕСА_2 , а також земельну ділянку , кадастровий номер 2110400000:01:002:0930 за цією ж адресою (Т.1, а.с. 126-128).

08.10.2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений Договір дарування нерухомого майна, згідно якого останній прийняв у дар нерухоме майно, а саме: належний ОСОБА_3 житловий будинок за АДРЕСА_2 та земельну ділянку, кадастровий номер 2110400000:01:002:0930, за цією ж адресою (Т.1, а.с. 129-136).

19.11.2019 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого остання придбала земельну ділянку, площею 0,0051 га, кадастровий номер 2110400000:01:002:0993 за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1, а.с. 137).

02.11.2021 року між ОСОБА_2 і ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» був складений Акт про приймання-передавання майна учасника до статутного капіталу ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» згідно протоколу учасників від 02.11.2021 року, який підтверджує факт прийняття (отримання) Товариством нерухомого майна від учасника, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:002:0993 площею 0,0051 га (Т.1, а.с. 138).

30.11.2021 року між ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_3 прийняла належну ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» земельну ділянку площею 0,0051 га, кадастровий номер 2110400000:01:002:0993, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 139-141).

08.10.2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений Договір дарування земельної ділянки, відповідно до якого останній прийняв у власність земельну ділянку, площею 0,0051 га, кадастровий номер 2110400000:01:002:0993, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1, а.с. 142-146).

19.11.2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу частки земельної ділянки, згідно до якого остання придбала 1/3 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1, а.с. 147-149).

23.12.2021 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений Договір дарування 1/3 частки земельної ділянки, згідно якого остання прийняла у власність 1/3 частку земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2110400000:01:002:0931 (Т.1, а.с. 150, 151).

Із Свідоцтва про шлюб вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_10 був зареєстрований 23.01.2010 року у відділі РАЦС по місту Мукачеву, актовий запис за №18, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_11 (Т.1, а.с. 152).

В матеріалах справи міститься копія паспорта ОСОБА_1 , РНОКПП, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №450057018 від 30.10.2025 року, №450057353 від 30.10.2025 року, №450057767 від 30.10.2025 року, №450057655 від 30.10.2025 року, копія паспорта ОСОБА_2 , РНОКПП, Довідка про установчі документи та органи управління від 07.05.2022 року №0705, протокол Зборів засновників (Учасників) ТОВ «БСП ОІЛ» від 13.08.2019 року, Інформаційний лист ТОВ «ВАССТЕЛ», Довідка про установчі документи та органи управління ТОВ «ВАССТЕЛ», Протокол Загальних зборів Засновників (Учасників) ТОВ «ВАССТЕЛ» від 07.05.2020 року, Анкета поручителя-юридичної особи, Внутрішньогрупова дебіторська заборгованість, Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ВАССТЕЛ», Результати перевірки фізичної особи, Протокол №2 Загальних зборів Учасників ТОВ «МегаТрансЛьвів» від 15.12.2016 року Опитувальтний лист Клієнта, протокол Зборів Засновників (Учасників) ТОВ «МЕГАТРАНСЛЬВІВ» від 13.08.2019 року, від 04.10.2019 року, від 12.02.2020 року, протокол Зборів Засновників (Учасників) ТОВ «ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ» від 04.10.2019 року, Витяг з ЄДРЮО, копія декларації ОСОБА_12 за 2019 рік, виправлена декларація ОСОБА_12 за 2019 рік, (Т.1, а.с. 153-241, Т.2, а.с. 1-23).

07.05.2020 року між ТОВ «ВАССТЕЛ» і ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» був укладений договір про внесення змін до Договору застави транспортного засобу, посвідченого Переста Я.О. приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області (Т.3, а.с. 171-176).

В матеріалах справи міститься Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 05.01.2026 року, Інформація про виконавче провадження від 28.04.2026 року, Постанова про відкриття виконавчого провадження №78262501 від 03.06.2025 року, №78262128 від 03.06.2025 року, №685944474 від 09.02.2022 року, №78261898 від 03.06.2025 року, №78260711 від 03.06.2025 року, №68594363 від 09.02.2022 року, №78262724 від 03.06.2025 року, №78263042 від 03.06.2025 року, №68594543 від 09.02.2022 року (Т.3, а.с. 177-216).

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Саме такі правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц, де вказано про неправильність застосування судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 234 ЦК України у спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, без перевірки, чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував дарувальник фактично володіти та користуватися цим майном.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16-ц позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч.2, 3 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17 зроблено висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №753/765/17 з аналогічних правовідносин, цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час кожної угоди, в силу приписів ст.65 СК України, висловлював свою згоду щодо придбання вищевказаних об`єктів нерухомості. В подальшому, відповідач ОСОБА_1 став поручителем за кредитними зобов`язаннями перед банком при повній згоді своєї дружини ОСОБА_2 . У свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 60, 61, 70 СК України, придбане у шлюбі нерухоме майно на момент укладання договору поруки у 2019 році, є об`єктом права спільної сумісної власності та належить подружжю, тобто відповідачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у рівних долях. Після настання у боржника зобов`язань з погашення заборгованості за кредитними договорами, відповідач ОСОБА_1 , як поручитель, в супереч вимогам п.2.2.2. Договору Поруки, без попереднього погодження з банком, надає згоду своїй дружині на відчуження вказаного майна, яке остання безоплатно вносить його до статутного фонду товариства та безоплатно дарує відповідачу ОСОБА_3 . Дані обставини свідчать ніщо інше, як те, що відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами стосовно кредитора, оскільки укладені договори, які порушують майнові інтереси кредитора направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

За викладених обставин справи вбачається, що сторони договорів не передбачали реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами, а їх дії були направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання в подальшому майна та уникнення сплати боргу за його рахунок на виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договором овердрафту №А02019-03331 від 13.08.2019 року.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 750/5751/20-ц, в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Також Верховний Суд у свій постанові від 19.03.2025 року під час розгляду справи №910/17462/23, де одним із висновків зазначив, що умови Договору поруки за відчуження майна без письмової згоди кредитора фактично нівелюють мету поруки як гарантії виконання забезпечених зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам кредитора, оскільки відчуження належного їм майна відбулося під час здійснення судових процесів з приводу стягнення від ОСОБА_1 заборгованості за договором овердрафту №А02019-03331 від 13.08.2019, а тому вважає, що такі дії вчинено з метою уникнення звернення стягнення кредитором на вказане майно. Укладення зазначених договорів та надаючи їм оцінку, вбачається, його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочинами (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому ці правочини є фіктивними і відповідно до частини 2 статті 234 ЦК України визнаються судом недійсними.

Твердження представника відповідача про недоведення позивачем умислу на надання згоди ОСОБА_1 , як поручителя, та передачу майна у статуний фонд товариства з метою ухилення від виконання судового рішення, не заслуговують на увагу, та спростовуються обставинами, встановленими у цій справі.

У свою чергу, відповідачами або їх представниками не надано суду належних та достовірних доказів, що під час укладення спірних договорів їхня внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, та що сторони договорів передбачали реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов предстаника позивача ПАТ АБ «Південний» - Кувшинова Валерії Петрівни - задовольнити повністю.

Визнати недійсним Акт про приймання-передавання майна учасника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» код ЄДРПОУ 42092277, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Г.Д. за Р №919,920 про передачу до статутного капіталу товариства земельної ділянки кадастровий номер №2110400000:01:002:0993, площа: 0,0051 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним Акт про приймання-передавання майна учасника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» код ЄДРПОУ 42092277, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Г.Д. за Р №921,922 про передачу до статутного капіталу товариства земельної ділянки кадастровий номер №2110400000:01:002:0930, площа: 0,0478 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати недійсним Акт про приймання-передавання майна учасника до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» код ЄДРПОУ 42092277, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Г.Д. за Р №923,924 про передачу до статутного капіталу товариства житлового будинку, загальна площа: 249,8 кв.м., житлова площа: 163,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганною Денисівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61436180 від 08.11.2021 року: щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок, загальна площа: 249,8 кв.м., житлова площа: 163,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганною Денисівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61435343 від 08.11.2021 року: щодо об`єкта нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер №2110400000:01:002:0930, площа: 0,0478 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Капітула Ганною Денисівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61434279 від 08.11.2021 року: щодо об`єкта нерухомого майна - земельна ділянка кадастровий номер №2110400000:01:002:0993, площа: 0,0051 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відновити положення, яке існувало до порушення, шляхом повернення майна:

- земельної ділянки кадастровий номер №2110400000:01:002:0993, площа: 0,0051 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельної ділянки кадастровий номер №2110400000:01:002:0930, площа: 0,0478 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- житлового будинку, загальна площа: 249,8 кв.м., житлова площа: 163,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_12 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ «Південний» сплачений судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ АТ «Південний» сплачений судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути із ТОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ» на користь ПАТ АТ «Південний» сплачений судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ПАТ АТ «Південний» сплачений судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ПАТ АТ «Південний» сплачений судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути із приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича на користь ПАТ АТ «Південний» сплачений судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) гривень 46 копійок.

Позивач: ПАТ АБ «Південний», код ЄДРПОУ 20953647, місцезнаходження: інд. 65059, м.Одеса, вул.Краснова, 6/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_13 , місце проживання: інд. АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_12 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ТзОВ «ПЕРФОРМАНС-НЕТ», код ЄДРПОУ 42092277, місцезнаходження: інд. 89421, с.Сторожниця, вул.Сонячна, буд.№2А, Ужгородський район, Закарпатська область.

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_15 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович, місцезнаходження: інд.89600, м.Мукачево, вул.Садова, буд.25А, оф.8, Закарпатська область.

Повний текст рішення суду складено 24.07.2026 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір