Ухвала суду № 138596928, 29.07.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1223/26

2-з/706/9/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29 липня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання Паламарчук А.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на 1/4 квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 19001701.

В обґрунтування заяви покликався на такі обставини.

07.07.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та інфляційних втрат. Стягнення боргу з ОСОБА_2 відбувається на підставі договору позики від 04.08.2022 року, де сума боргу становить 200 000 гривень 00 копійок, які відповідач мала повернути позивачу до 04.01.2023 року, а інфляційні втрати в сумі 68 886 гривень 56 копійок. Свої зобов`язання в строк відповідач не виконала. Також на даний час позичені у мене кошти відповідач не повернула, уникає зі мною зустрічі, з чого можливо зробити висновок про її небажання відповідати за своїми зобов`язаннями. Позивачу стало відомо, що відповідач хоче подарувати 1/4 частину своєї квартири своєму батьку ОСОБА_3 , який теж володіє 1/4 частиною квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 19001701, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім цього позивачу відомо що ОСОБА_2 має ще декілька судових справ щодо стягнення з неї боргу (коштів), що може в майбутньому ускладнити питання стягнення його коштів з відповідача.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладення арешту на майно чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Судом встановлено, що між сторонами наявний спір з приводу стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики у сумі 200 000 грн та 68 886,56 грн інфляційних втрат.

Суд вважає доречним обґрунтування заявника ОСОБА_1 на існування очевидної загрози порушення його законних прав та інтересів у справі у разі невжиття заходу забезпечення позову.

Виходячи з предмету спірних правовідносин, обраний вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно суд вважає обґрунтованим, оскільки накладення арешту на майно має на меті обмеження особи у праві розпоряджатися таким майном і його застосування не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника, оскільки арештоване майно фактично зберігається у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №643/15394/19.

Водночас накладення арешту на нерухоме майно забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 149 - 153, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та інфляційних втрат, задовольнити повністю.

Накласти арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 19001701, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає виконанню негайно з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складенняапеляційної скарги.

Суддя Михайло Орендарчук