Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 702/732/26
Провадження № 2-а/702/7/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,
учасники справи не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище у порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 07.07.2026 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження.
В обґрунтування позову посилається на те, що 27.06.2026 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, рядовим поліції Колісніченком Є.С. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7453637.
Відповідно до винесеної постанови він визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як зазначено в постанові 27.06.2026 о 21 год 12 хв на трасі автодороги М05 Київ-Одеса 79 км, водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 Контроль, здійснивши рух не зупиняючи транспортний засіб, чим порушив п. 8.4. в ПДР - порушення вимог заборонених знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, порушує його права та підлягає скасуванню, оскільки 27.06.2026 приблизно о 21 год рухався в напрямку м. Умань на автомобілі марки BMW 320D д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Одеса. За кілька метрів до блокпосту здійснив зупинку транспортного засобу на виконання вимог знаку 3.41 ПДР. Після чого, відновив рух транспортного засобу та приблизно через 10-15 метрів на вимогу працівника поліції здійснив зупинку та не рухався.
Крім цього, поліцейським права та обов`язки йому було роз`яснено не повно та після прийняття оскаржуваної постанови, тобто після розгляду справи по суті. Вважає, що такими діями поліцейський порушив його права як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності.
Просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7453637 від 27.06.2026 скасувати, а провадження по справі закрито.
На адресу суду через підсистему «Електронний суд» 21.07.2026 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого твердження є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються наявними у справі доказами, а позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого. Постанову винесено належним суб`єктом у межах наданої законом компетенції.
Дорожній знак 3.41 «Контроль» належить до групи заборонних знаків і забороняє проїзд без зупинки через контрольні пункти (контрольно-пропускні пункти, блокпости тощо). Виконання вимоги цього знака полягає в обов`язковій повній зупинці транспортного засобу безпосередньо в місці розташування контрольного пункту (перед контрольним об`єктом - рухомим бар`єром / шлагбаумом), а не в довільно обраному водієм місці на підході до нього. Продовження руху через контрольний пункт без такої зупинки утворює порушення вимог заборонного знака, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення підтверджується матеріалами відеофіксації, здійсненої не в автоматичному режимі за допомогою нагрудної боді-камери «Motorola» (серійний номер 476035), де водій не виконав обов`язкової повної зупинки перед рухомим бар`єром, а зупинку здійснив лише згодом, на вимогу поліцейського.
Доводи позивача про неповне та несвоєчасне роз`яснення прав спростовуються змістом відеозапису. З відеофіксації вбачається, що поліцейський представився, повідомив позивачу про виявлене порушення, роз`яснив його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, і лише після цього виніс постанову. Таким чином, процедуру розгляду справи дотримано, а права особи, яка притягається до відповідальності, забезпечено.
Вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення (обґрунтованість, наявність доказів, мотивів прийнятого рішення), на які посилається позивач (ст. 283, 284 КУпАП, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, постанова Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17), постановою дотримано. Постанова містить дату та місце розгляду справи, відомості про посадову особу та особу, яка притягається до відповідальності, транспортний засіб, час, місце, суть та обставини правопорушення, посилання на порушену норму (вимога знака 3.41 «Контроль») і кваліфікацію діяння (ч. 1 ст. 122 КУпАП), прийняте рішення та розмір стягнення, а також порядок і строк оскарження. Рішення ґрунтується на конкретних обставинах, зафіксованих відеозаписом, а не на припущеннях.
Розмір накладеного адміністративного стягнення 340 грн - відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП і визначений у межах, установлених законом.
Ухвалою суду від 10.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення судового розгляду до суду не подавав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 27.06.2026 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції, рядовим поліції Колісніченком Є.С. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7453637 відносно ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 27.06.2026 о 21 год 02 хв на трасі автодороги М05 Київ-Одеса 79 км, водій керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 Контроль, здійснивши рух не зупиняючи транспортний засіб, чим порушив п. 8.4. в ПДР - порушення вимог заборонених знаків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Накладено штраф в розмірі 340,00 грн.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 порушив п. 8.4.в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 8.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - ПДР України) дорожні знаки, зокрема, поділяються на групи заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Згідно з розділом 33 ПДР України, знак 3.41 Контроль. Забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Відповідно до правил ДСТУ 4100:2014, п. 10.5 Заборонні знаки, передбачає, що знак 3.41 «Контроль» потрібно застосовувати, щоб заборонити транспортним засобам проїзд без зупинки біля контрольного пункту й установлювати в місці, де повинен зупинитись транспортний засіб.
Згідно з додатком № 1 до ПДР України дорожні знаки, під номером 3.4.1. міститься знак контроль.
Відповідно до Постанови КМУ від 29.12.2021 № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Так, позивач як на підставу задоволення позову посилається на те, що він виконав вимогу дорожнього знака 3.41. ПДР, а саме здійснив зупинку транспортного засобу за кілька метрів до блокпосту.
Суд вважає, що дані твердження не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки дорожній знак 3.41 Контроль забороняє проїзд без повної зупинки перед контрольними пунктами, тобто водій транспортного засобу має зупинитись безпосередньо перед знаком, рухомим бар`єром тощо.
Відповідно до схеми організації дорожнього руху на блокпості, на смузі руху позивача в напрямку його прямування були встановлені дорожній знак 3.41 «Контроль», знак обов`язкової зупинки «STOP-контроль», рухомий бар`єр, а також знаки 1.5.2 і 3.29 та знак обмеження швидкості. Тобто, розташування зазначених знаків і засобів організації руху однозначно визначало для водія місце та обов`язок повної зупинки транспортного засобу перед контрольним пунктом.
Відповідно до відеозапису з боді камери № 476035 від 27.06.2026, наданого представником відповідача, судом встановлено, що позивач, керуючи автомобілем BMW 320D д.н.з. НОМЕР_1 , не здійснив повної зупинки транспортного засобу перед знаком 3.41. «Контроль», продовжив рух, і зупинився уже лише на вимогу працівника поліції (0:00 0.07 сек).
Доказів на спростовування цих обставин позивачем не надано, а тому суд вважає, підстави вказані позивачем для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованими.
Посилання позивача на порушення його права на захист через роз`яснення прав не в повному обсязі та після прийняття оскаржуваної постанови, спростовуються відеозаписом із боді камери № 476035 від 27.06.2026 49.84779 № 30.15878 Е 0211297, відповідно до якого о 20:59:06 працівник поліції попередив про початок розгляду справи (03:56 хв), 21:12:03 доповів про складення постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП, роз`яснив права правопорушнику, а саме передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (02:47 хв), ознайомив правопорушника під підпис зі змістом протоколу - позивач ставить підпис у п. 8,9 постанови щодо роз`яснення йому прав та отримання копії постанови, будь яких зауважень чи клопотань від позивача не надходило (02:57 хв); позивачу вручено копію постанову (03:06 хв).
Отже, суд вважає, що вважає, що підстави вказані позивачем для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованими.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що представником відповідача вимоги ст. 77 КАС України виконано, надано належні та допустимі докази.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 9, 19, 72 - 77, 241 - 246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження, відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Юлія ЖЕЖЕР
Судове рішення № 138596740, Монастирищенський районний суд Черкаської області було прийнято 29.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 702/732/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: