Рішення № 138596702, 29.07.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/491/26

Провадження № 2/698/458/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 липня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через свого представника Усенка М.І. звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року у розмірі 21630,00 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00669-03/2025, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7000,00 грн. строком на 120 днів із процентною ставкою 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразовою комісією за видачу кредиту в сумі 700,00 грн..

19.06.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Стар Файненс Груп» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість в розмірі 21630,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 7560,00 грн., заборгованості за комісією у розмірі 700,00 грн., заборгованості за штрафом у розмірі 6370,00 грн..

Ухвалою суду від 01.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи належним чино, відзив на позовну заяву не подала, у зв`язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 01.03.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00669-03/2025, який підписано електронним підписом ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора V513.

У пунктах 1.1.-1.6 договору сторони погодили, що сума кредиту 7000,00 грн., строк кредиту 120 днів, тип процентної ставки фіксована, процентна ставка 0,90% в день на залишок заборгованості, комісія за видачу кредиту 700,00 грн. (що складає 10% від суми). Орієнтовна реальна річна процентна ставка 2572,74%, орієнтовна загальна вартість кредиту 15260,00 грн., загальні витрати по кредиту складають 8260,00 грн.. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4790-72хх-хххх-0677.

Відповідно до довідки ТОВ «Стар Файненс Груп» про ідентифікацію 01.03.2025 року о 11:11:15 на номер телефону НОМЕР_1 направлено одноразовий індифікатор V513.

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року є графік платежів, відповідно до якого кінцева дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 28.06.2025 року, разом до сплати 15260,00 грн., з яких: сума кредиту 7000,00 грн., сума нарахованих процентів 7560,00 грн., комісія за надання кредиту 700,00 грн..

Відповідно до наданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн платежів iPay.ua) довідки за вих. № 3426_260217121545 від 17.02.2026 вбачається, що з ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір на переказ коштів № ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022, відповідно до якого було успішно прийнято платежі від ТОВ «Стар Файненс Груп» та 01.03.2025 о 11:15:05 перераховано кошти у сумі 7000,00 грн. на платіжну картку клієнта 4790729938330677, номер транзакції в системі iPay.ua: 667236475, призначення платежу: зарахування на указану картку 7000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року, сформованим ТОВ «Стар Файненс Груп», за період з 01.03.2025 року по 19.06.2025 року, ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 21063,00 грн., з яких: 7000,00 грн. залишок заборгованості за основною сумою боргу; 1323,00 грн. - заборгованість за відсотками, 5670,00 грн. залишок заборгованості за простроченими відсотками, 700,00 грн. - заборгованість за комісією, 6370,00 грн. заборгованість за штрафами.

19.06.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Стар Файненс Груп» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Відповідно до платіжної інструкції від 19.06.2025 року № 11887 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заплатило ТОВ «Стар Файненс Груп» грошові кошти у сумі 6622433,48 грн., призначення платежу: оплата фінансування під відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року без ПДВ.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників від 19.06.2025 року до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року, ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали цей акт про те, що згідно з вимогами п. 8 договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року, ТОВ «Стар Файненс Груп» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників від 19.06.2025 року кількістю 5374.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року в сумі 21063,00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума основного боргу за кредитом; 6993,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 6370,00 грн. сума заборгованості за пенею/штрафом, 700,00 грн. сума заборгованості по комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за період з 20.06.2025 року по 28.06.2025 року сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами складає 567,00 грн..

Так, за умовами кредитного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. строком на 120 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування на її платіжну картку НОМЕР_2 підтверджений належним доказом, а саме довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_260217121545 від 17.02.2026 року.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачкою кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідачки процентів у розмірі 7560,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту становить 7000,00 грн., строк кредиту - 120 днів, дата повернення кредиту 28.06.2025 року, що зазначається у графіку платежів.

Сторони погодили фіксовану стандартну процентну ставку 0,90% в день на залишок заборгованості (п. 1.4 договору).

Так, матеріали справи свідчать, що нарахування процентів у загальній сумі 7560,00 грн. здійснено позивачем відповідно до умов Кредитного договору, у межах строку кредитування, а саме за період з 01.03.2025 року по 28.06.2025 року (включно), що не перевищує обумовлений сторонами строк користування кредитними коштами.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 7560,00 грн..

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідачки комісії у розмірі 700,00 грн., суд виходить з наступного.

У пункті 1.4. договору сторони погодили, що комісія за видачу кредиту складає 700,00 грн. (10% від суми кредиту).

Підписуючи їх відповідачка була проінформована і погодилася з усіма істотними умовами кредитного договору № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року. Такий договір ніким не оспорювався та недійсним не визнавався.

За таких обставин, до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість по комісії у розмірі 700,00 грн..

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідачки заборгованість по штрафам у розмірі 6370,00 грн., суд виходить з наступного.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, який набув чинності 17.03.2022 та відповідно до якого розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022.

На час розгляду справи, строк дії воєнного стану в України продовжено Указами Президента України та діє.

З огляду на викладене, позивачем зазначене не враховано, здійснено розрахунок заборгованості по штрафам у розмірі 6370,00 грн., які відповідно до вимог зазначеної правової норми підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи, що відповідачка належним чином не виконала обов`язку за кредитним договором, не надала суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року у розмірі 15260,00 грн., з яких: 7000,00 грн. залишок заборгованості за основною сумою боргу; 7560,00 грн. залишок заборгованості за відсотками, 700,00 грн. - заборгованість за комісією, а в іншій частині позову слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачки на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1879,65 грн. (розмір заявлених вимог 21630,00 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 15260,00 грн. (70,6%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн. (2662,40 х 70,6 % : 100 % = 1879,65).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. надав до суду договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, ордер на надання правничої допомоги від 02.07.2025 року, Акт наданих послуг № 8 від 11.05.2026 року, з якого вбачається, що адвокатом надано професійну правничу допомогу на загальну суму, що підлягає оплаті за послуги адвоката становить 8000,00 грн..

Крім того, надано детальний опис наданих послуг до акту № 8 від 11.05.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, з якого вбачається, що адвокатом надано наступні послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв.; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт. Всього 6 год. 30 хв..

Проаналізувавши надані суду документи, суд вважає, що такі види послуг адвоката, як: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; подання заяви до суду від імені клієнта, що не передбачено вимогами закону, як передумова для звернення до суду - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка понесені позивачем є 3000,00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 00669-03/2025 від 01.03.2025 року у розмірі 15260 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх ЄДРПОУ: 35234236) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1879 (одна тисяча вісімсот сімдесят девять) грн. 65 (шістдесят п`ять) коп..

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко