Рішення № 138596667, 24.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3241/25

номер провадження 2/695/563/26

24 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.Б

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Золотоніської міської ради про встановлення факту родинних відносин, в якому просила суд встановити факт родинних відносин між нею та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 її дядьком ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за свого життя заповіту не склав, то після його смерті відкрилась спадщина за законом, до складу якого ввійшло належне йому нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що вона як рідна племінниця має право на спадщину у п`яту чергу спадкування, проте належним чином оформити спадщину не може, так як частина документів про родинні зв`язки у неї відсутня. А в органах ДРАЦСу отримати дублікати документи позивач також не має можливості, бо не може довести факт родинних стосунків.

Вказане стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 08.08.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи, витребувано копії спадкових справ.

Ухвалою суду від 11.11.2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено дату судового розгляду по суті.

У судове засідання представники сторін не прибули.

Представник позивача надав суду заяву, в якій позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явився до зали судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає частково задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Так, звертаючись до суду з даним позовом позивач просив суд встановити факт родинних відносин між нею та її померлим дядьком, а саме: встановити факт що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення даного факту їй необхідно для оформлення права на спадщину на нерухоме майно.

Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6798036 від 22.03.2005 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 266 від 16.02.1005 року Золотоніською міською державною нотаріальною конторою.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам дано роз`яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові, зокрема, для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до пункту 4.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану.

Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00050253691 від 25.03.2025 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

Згідно з даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00050252740 від 25.03.2025 року ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно серії НОМЕР_1 від 19.09.2006 року ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_7 .

Згідно із свідоцтвом про шлюб серї НОМЕР_2 від 26.08.2021 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Голосіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 698, після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 .

Як вбачається з актового запису про смерть № 234 від 14.03.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

З огляду на те, що в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують родинні стосунки позивачки та її померлого дядька ОСОБА_2 , що перелічені вище, підстави для додаткового встановлення даного факту в судовому порядку відсутні, а тому позовну заяву необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладено та керуючись ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про встановлення факту родинних відносин відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Середа Л.В.